Облік сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості

План

1. Облік сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості

2. Облік векселів одержаних

Одним з найважливіших принципів, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип обачності, за яким підприємство не повинне допускати завищення оцінки активів та доходів, заниження оцінки доходів і витрат. Важливим є використання названого принципу при визнанні і оцінці дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги. Майбутня економічна вигода, яку підприємство очікує від визнаної на балансі дебіторської заборгованості — це її своєчасна оплата покупцями.

Строки оплати дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги визначаються укладеними договорами з дебіторами або у виставлених їм для оплати рахунках. За умовами більшості угод, які укладаються підприємствами, нормальними вважаються строки для оплати до 30 днів з дати відвантаження продукції, товарів, робіт, послуг. Якщо після закінчення цього строку заборгованість не оплачується клієнтом, то у підприємства-виробника можуть виникати сумніви щодо оплати частини або всієї суми такої заборгованості. Чим більший строк несплати заборгованості, тим більші сумніви щодо її оплати виникають у підприємства-виробника. Сумнівна дебіторська заборгованість не визнається при оцінці активів балансу, а відноситься до резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів формується за такими методами:

1. Виходячи з платоспроможності окремих дебіторів.

2. Періодизації дебіторської заборгованості.

3. Виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг.

При використанні методів платоспроможності окремих дебіторів та періодизації дебіторської заборгованості підприємство за основу використовує дані балансу та аналітичного обліку розрахунків. При використанні методу питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг за основу для розрахунків слугує звіт про фінансові результати.

Підприємство обирає будь-який з названих методів формування резерву та розкриває його у своїй обліковій політиці. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

За методом дослідження платоспроможності окремих дебіторів формування резерву здійснюється шляхом вивчення платоспроможності окремих дебіторів за виставленими їм рахунками. Якщо одним дебітором не оплачено декілька рахунків або один рахунок протягом визначеного періоду, то такий дебітор визнається неплатоспроможним, а його вся заборгованість — сумнівною. Отже, вся сума заборгованості таких дебіторів відноситься до резерву сумнівних боргів.

Приклад. Станом на 31 грудня 200х року у складі дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги відображено заборгованість підприємства "А" — 12 000 грн., щодо якого була порушена справа про банкрутство. У зв'язку з цим погашення підприємством "А" заборгованості є сумнівним. Отже, уся сума заборгованості підприємства "А" — 12 000 грн. відноситься до резерву сумнівних боргів.

При цьому станом на 31.12.2003 р. складається такий запис на рахунках бухгалтерського обліку, грн.:

Дебет 944 "Сумнівні та безнадійні борги" 12 000

Кредит 38 "Резерв сумнівних боргів" 12 000

Цей метод формування резерву доцільно використовувати малим підприємствам, що мають небагато дебіторів, або таким, що мають автоматизовану форму бухгалтерського обліку. Це дає можливість проаналізувати платоспроможність кожного з них зокрема.

Більш зручним у користуванні є метод періодизації дебіторської заборгованості за строками несплати, за яким кожній із визначеної підприємством групи, встановлюється коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати у попередніх звітних періодах (наприклад, три роки).За цим методом дебіторську заборгованість, не оплачену в період до 3-х років, можна класифікувати за такими групами:

I. 1-30 днів з дати виникнення;

II. 31-60 днів з дати виникнення;

III. 61-90 днів з дати виникнення;

IV. 91-365 днів з дати виникнення;

V. 365 днів — 2 роки з дати виникнення;

VI. 2 роки — до трьох років з дати виникнення.

Підприємство самостійно встановлює коефіцієнт сумнівності для кожної групи. Чим більший термін непогашення дебіторської заборгованості, тим вищим є коефіцієнт сумнівності. При цьому важливим є те, щоб загальна сума сумнівного боргу звітного періоду не була меншою від розміру безнадійної заборгованості попереднього звітного періоду. Коефіцієнт сумнівності визначається окремо для кожного року.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина резерву сумнівних боргів складає залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату. Тому при визначенні розміру резерву на кінець звітного року, слід брати до уваги залишок невикористаного резерву на початок року. На інші операційні витрати з використанням цього методу буде віднесено різницю між сумою резерву на кінець та на початок звітного періоду.

Приклад. Підприємство використовує метод класифікації дебіторської заборгованості для визначення суми резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість за строками непогашення поділена ним на три групи, грн.:

Перша група — 123 000;

Друга група — 117 000;

Третя група — 28 000.

Всього дебіторська заборгованість — 268 000.

Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу складає 2 040 грн.

Для визначення коефіцієнта сумнівності підприємство обрало період 3 попередніх роки (табл. 5.5.).

де — Бзн — безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді;

Дзн — дебіторська заборгованість відповідної групи за продукцію, товари, роботи, послуги цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді.

Коефіцієнт сумнівності для кожної з груп складає: Група 1 - 6 500 : 208 900 = 0,031; Група 2 - 4 350 : 240 900 = 0,018 ; Група 3 - 4 900 : 195 900 = 0,025. Величина резерву сумнівних боргів на 31 грудня 2004 року складає:

123 000 х 0,031 + 117 000 х 0,018 + 28 000 х 0,025 = 6 619 грн. Залишок резерву на початок звітного року — 2 040 грн. У грудні 2003 року слід донарахувати резерв у сумі 4579 грн. (6619-2040).

При донарахуванні резерву сумнівних боргів складається такий обліковий запис, грн.:

Дебет 944 "Сумнівні та безнадійні борги" 4579

Кредит 38 "Резерв сумнівних боргів" 4579

Коефіцієнт сумнівності (Кс) для кожної групи визначається за формулою:

Виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг.

Метод питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг При використанні цього методу підприємство визначає величину сумнівних боргів, виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати. Основою для визначення суми резерву служать звіти про фінансові результати діяльності підприємства за попередні періоди.

Приклад. У 2003 році чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг підприємства складає 860 000 грн. Залишок резерву сумнівних боргів складає 620 грн.

Для визначення коефіцієнта сумнівності підприємство обрало період три попередніх роки (табл. 5.6.).

Коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості складає 0,0012 (4230 : 3 530 000).

Сума створеного резерву сумнівних боргів у 2003 р. складе 1032 грн. (860000 х 0,0012).

При формуванні резерву складаємо запис, грн.: Дебет 944 "Сумнівні та безнадійні борги" 1032

Кредит 38 "Резерв сумнівних боргів" 1032

Сума резерву за балансом станом на 31.12.2003 року складе 1652 грн. (1032 +620). При використанні даного методу формування резерву сумнівних боргів необхідно сумувати суму нарахованого резерву та його невикористаного залишку на початок звітного періоду.

Створений резерв відображається у балансі за рядком 162 і дозволяє зменшити суму дебіторської заборгованості, що включається до підсумку балансу, а, отже, і загальну валюту балансу. Одночасно на суму створеного резерву зростають інші операційні витрати підприємства, що зменшує суму обчисленого фінансового результату від операційної діяльності — прибутку (або збільшує суму отриманого збитку). У цьому разі повністю реалізується принцип обачності: активи і доходи підприємства не будуть завищеними, а витрати заниженими.

За рахунок створеного резерву сумнівних боргів відноситься лише така дебіторська заборгованість:

1. Боржник визнаний банкрутом.

2. Закінчений термін позовної давності.

При віднесенні до резерву сумнівних боргів дебіторська заборгованість списується з балансу і одночасно відноситься на позабалансовий рахунок 071 "Списана дебіторська заборгованість" для утримання на період можливої сплати боржником (не менше 3-х років). Якщо сформованого резерву не вистачає в цілому по всіх групах, безнадійна заборгованість відноситься за рахунок інших операційних витрат. Якщо покупцем все ж оплачується вже списана з балансу дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, то сума отриманого відшкодування включається до складу інших операційних доходів.

При використанні створеного резерву сумнівних боргів складається запис в бухгалтерському обліку:

Дебет 38 "Резерв сумнівних боргів";

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

При перевищенні суми безнадійної заборгованості розміру нарахованого резерву:

Дебет 944 "Сумнівні та безнадійні борги";

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Облік основних операцій з безнадійною заборгованістю наведено в таблиці 5.7.

Приклад формування та використання резерву сумнівних боргів підприємством "Мрія"(метод періодизації дебіторської заборгованості).

Розглянемо практичний приклад формування та використання резерву сумнівних боргів за методом періодизації дебіторської заборгованості для підприємства "Мрія", яке формує резерв вперше (включаючи вплив на оподаткування підприємства).

Станом на