Дебет 944 "Сумнівні та безнадійні борги" 11 920 грн.

Кредит 38 "Резерв сумнівних боргів" 11 920 грн.

На звітну дату підприємством було проведено аналіз дебіторської заборгованості, відображеної у відомості реалізації за групами.

Суми заборгованості, виділеної в ІІІ-ю групу (табл. 3) були передані до суду для утримання цієї заборгованості з боржників. За рішенням суду заборгованість ВАТ "Львівліс" була погашена в сумі 18 000 грн. На незадоволену судом суму була нарахована пеня в сумі 1750 грн. При цьому в бухгалтерському обліку було складено запис:

Дебет 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" 1750 грн.

Кредит 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" 1750 грн.

За IV групою заборгованості фактично розглянуто лише 2 позови із трьох: ВАТ "Магнум"— 1 200 грн. та ВАТ "Альцит" — 2 000 грн. ВАТ "Магнум" був визнаний банкрутом, отже суму заборгованості слід списати за рахунок резерву сумнівних боргів:

Дебет 38 "Резерв сумнівних боргів" 1 200 грн.

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" 1 200 грн.

Одночасно :

Дебет 071 "Списана дебіторська заборгованість" 1 200 грн.

У групі V фактично було визнано банкрутом за рішенням суду ВАТ "Ясен". Отже, суму дебіторської заборгованості слід списати за рахунок резерву:

Дебет 38 "Резерв сумнівних боргів" 2000 грн.

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" 2000 грн.

Одночасно :

Дебет 071 "Списана дебіторська заборгованість" 2000 грн.

Дебіторську заборгованість VI групи (ВАТ «Сірка», ВАТ «Полярон») слід списати з балансу через закінчення терміну позовної давності (3 роки):

Дебет 38 "Резерв сумнівних боргів" 3000 грн.

Кредит 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" 3000 грн.

30.12.2000 р. було сплачено борг ВАТ "Магнум", попередньо визнаний за рішенням суду банкрутом в сумі 1 200 грн.

При цьому підприємство визнало дохід від операційної діяльності, відновивши заборгованість за балансом:

Дебет 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" 1 200 грн.

Кредит 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" 1 200 грн.

Одночасно сума заборгованості була списана з позабалансового рахунка 071 "Списана дебіторська заборгованість":

Кредит 071 "Списана дебіторська заборгованість" 1 200 грн.

Враховуючи, що залишок резерву сумнівних боргів підприємства на початок звітного періоду склав 6 300 грн. з урахуванням проведеного нарахування та корегувань, відобразимо такі суми на балансі підприємства станом на 1.01.200х р. за дебіторською заборгованістю:

Ряд. 160 "Чиста реалізаційна вартість" — 188 580 грн.;

Ряд. 161 "Первісна вартість" — 206 600 грн.;

Ряд. 162 "Резерв сумнівних боргів" — 12 020 грн.

Одночасно сума нарахованого у звітному періоді резерву сумнівних боргів відноситься до інших операційних витрат у Звіті про фінансові результати.

Ряд. 090 "Інші операційні витрати" — 11 920 грн.

До підсумку балансу дебіторська заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Визнання доходів від реалізації продукції здійснюється за вимогами П(С)БО 15 "Дохід".

Загальна сума визнаного чистого доходу за виставленими дебіторам рахунками складає 172 333 грн. (206 800 грн. — 34 467 грн.).

Окрім собівартості реалізованої продукції (136 200 грн.), підприємство визнає витрати в сумі нарахованого резерву сумнівних боргів — 11 920 грн.

Отже, фінансовий результат від операційної діяльності (для спрощення не будемо визнавати інших витрат) складе, грн.:

Дохід від реалізації продукції 206 800 грн.

Податок на додану вартість 34 467 грн.

Чистий дохід 172 333 грн.

Собівартість реалізованої продукції 136 200 грн.

Валовий прибуток 36 133 грн.

Інші операційні доходи 2 950 грн.

Інші операційні витрати 11 920 грн.

Фінансовийрезультат операційноїдіяльності (прибуток) 27163 грн.

Податок на прибуток (30 %) 8 149 грн.

Чистий прибуток 19 014 грн.

Фінансовий результат від реалізації продукції, визначений підприємством для цілей оподаткування, буде відрізнятись. Відмінності у визначенні доходу від реалізації обумовлені в першу чергу тим, що підприємство має право звернутись до арбітражного суду про стягнення заборгованості, якщо покупець у 90-денний термін не заплатив за продукцію (товари, роботи, послуги). При цьому його валовий дохід корегується. Якщо покупець звернувся до арбітражного суду з запізненням, його валовий доход зменшується на час розгляду справи (табл. 7 гр. 5). За умови, якщо суд задовольнив вимоги підприємства про відшкодування заборгованості дебітора, ним визнається дохід у сумі фактичного відшкодування. Якщо при рішенні суду на користь підприємства дебітор фактично не відшкодував заборгованості у 90-денний період, підприємство має право подати позов про банкрутство клієнта. Валовий дохід на час розгляду справи не відновлюється. Визнання доходу для цілей оподаткування здійснюється лише при фактичному відшкодуванні дебітором заборгованості.

При умові, якщо арбітражний суд не задовольняє вимоги підприємства або задовольняє їх частково, то підприємство повинне визнати валовий дохід на всю або частину незадово- леної суми. Одночасно здійснюється нарахування пені за період з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, у якому відбулося зменшення валових доходів, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення валових витрат.

Зменшення дебіторської заборгованості по балансу при невизнанні або зменшенні валового доходу підприємством не відбувається. Після закінчення терміну позовної давності така дебіторська заборгованість відноситься на валові витрати. Слід також пам'ятати, що сума резерву сумнівних боргів для цілей оподаткування не визнається валовими витратами. Отже, для цілей оподаткування ВАТ "Мрія" отримає такі фінансові результати (лише включена в основні результати діяльності для спрощення):

Валовий доход 163 625 грн.

Валові витрати 139 200 грн.

Прибуток до оподаткування 24 425 грн.

Податок на прибуток (30%) 7328 грн.

Чистий прибуток 17 097 грн.

За даними наведеного прикладу прибуток до оподаткування в бухгалтерському обліку більший, ніж визначений для цілей оподаткування. Такий наслідок обумовило те, що підприємство успішно веде претензійно-позовну роботу.

Додаток — таблиці 5.9 -5.15 у кінці розділу.

Облік векселів одержаних

У розрахунках підприємства з дебіторами можуть використовуватися векселі.

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання особи, яка видала вексель (векселедавача), сплатити при настанні строку певну суму грошей власникові векселя (векселетримачу).

Векселі бувають прості та переказні (рис. 5.1 ).

Простий вексель виписується та підписується боржником. Він містить нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму грошей кредитору (векселетримачу).

Переказний вексель підлягає обов'язковому акцепту платником.

Акцептом є згода платника на оплату векселя. Акцепт може бути повним або частковим, в залежності від згоди платника на сплату всієї суми або частки грошей.

Якщо на звороті векселя вказані дані про його нового власника, то такий вексель буде іменним, а якщо вексель має напис "без обороту на мене" — індосант не відповідатиме за платіж по цьому векселю перед наступним його тримачем. Гарантії оплати векселя називаються авалем.

Вартість векселя визначається сумою, вказаною на ньому цифрами та прописом. Вона може включати в себе певний відсоток як додаткову оплату за відстрочення платежу.

Особливостями використання векселя як засобу платежу є те, що він може використовуватися для розрахунків між юридичними особами для оплати за товари, роботи (послуги), окрім векселів Міністерства фінансів, Національного банку України та комерційних банків.

Векселі можуть бути довгостроковими та поточними.

Довгостроковими векселями може бути забезпечена заборгованість, не пов'язана з операційною діяльністю. Наприклад, довгостроковий вексель може бути отриманий для забезпечення заборгованості за активи, передані у фінансову оренду.

Для обліку дебіторської заборгованості, забезпеченої довгостроковими векселями, використовується рахунок 162 "Довгострокові векселі одержані".

Основні операції з довгостроковими безвідсотковими векселями відображаються в обліку таким чином:

1. Отримано довгостроковий вексель від боржника з погашенням заборгованості по неопераційній діяльності, термін погашення якої складає більше 12 місяців:

Дебет 162 "Довгострокові векселі одержані";

Кредит 37 "Розрахунки з іншими дебіторами".

2. Погашено довгостроковий вексель замовником:

Дебет 31 "Рахунки в банках";

Кредит 162 "Довгострокові векселі одержані".

В активі балансу довгострокові векселі одержані відображаються в рядках:

045 "Інші фінансові інвестиції";

050 "Довгострокова дебіторська заборгованість".

У випадку використання векселя для забезпечення заборгованості, що виникає в ході нормального операційного циклу, визначений термін погашення якої складає до 12 місяців, дебіторська заборгованість за векселями одержаними класифікується як поточна.

Облік операцій за короткостроковими векселями одержаними ведеться на рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані".

Рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані" ведеться для обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, що забезпечені векселями.

Рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані" має такі субрахунки:

341 "Короткострокові векселі, одержані в національній валюті";

342 "Короткострокові векселі,