У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


дешеві моделі. Воно не може продати ці мікросхеми, оскільки вони є застарілої модифікації і вже не використовуються виробниками. Підприємство змушене списати їх через

те, що не очікує отримати від їх використання майбутньої економічної вигоди.

Операцію списання мікросхем слід відобразити такими обліковими записами, грн.:

1. Списано застарілі мікросхеми з балансу:

Дебет 946 "Втрати від знецінення запасів" 14 000

Кредит 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби" 14 000

2. Списано раніше визнану суму податкового кредиту з ПДВ методом "сторно":

Дебет 641 "Розрахунки за податками" 2 800

Кредит 946 "Втрати від знецінення запасів" 2 800

Списання запасів внаслідок внесення їх до статутного капіталу іншого підприємства При передачі запасів до статутного капіталу іншого підприємства вони оцінюються за справедливою вартістю, затвердженою засновниками. Передача запасів до статутного капіталу іншого підприємства розглядається як їх реалізація.

Приклад. На балансі підприємства облічуються сталеві листи, первісна вартість яких складає — 44 000 грн., справедлива — 42 000 грн. За рішенням підприємства вони були внесені до статутного капіталу іншого підприємства в обмін на акції, номінальна вартість яких складає 42 000 грн.

Внесок матеріалами до статутного капіталу іншого підприємства слід відобразити обліковими записами, грн.:

1. Передача сталевих листів до статутного капіталу іншого підприємства за справедливою вартістю: Дебет 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" 42 000

Кредит 201 "Сировина і матеріали" 42 000

Одночасно нараховані податкові зобов'язання з ПДВ: Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності" 8 400

Кредит 641 "Розрахунки за податками" 8 400

Відображено виникнення на балансі фінансової інвестиції: Дебет 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" 42 000 Кредит 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" 42 000

2.Визнано втрати від перевищення балансової вартості запасів над їх справедливою вартістю:

Дебет 946 "Втрати від знецінення запасів" 2 000

Кредит 201 "Сировина і матеріали" 2 000

9.13. Оцінка запасів на дату балансу

На дату балансу запаси оцінюються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Використання такого підходу при оцінці запасів ще називають правилом нижчої оцінки.

За чистою вартістю запаси відображаються, якщо їх ціна знизилася порівняно з первісною, вони зіпсувались або втратили свої властивості.

Наприклад, якщо зросли очікувані матеріальні затрати на завершення виробництва, але вартість продажу готової продукції не збільшилася, то запаси, що використовуються для потреб виробництва, не принесуть за цієї умови більшу корисність і тому підлягають уцінці.

Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу, очікуваних витрат на завершення виробництва і збут. Недоцільно уці- нювати запаси цілої галузі або усі наявні на підприємстві. Лише за деяких умов об'єднання запасів у групи для потреб переоцінки може бути доцільним. Наприклад, підприємство займається складанням автомобілів з придбаних запасних частин і вартість цих автомобілів на ринку значно знизилась. Підприємство буде отримувати результат від основної реалізації — валовий збиток. Це означає, що вартість запасних частин, з яких вони складаються, є завищеною (якщо інші здійснювані втрати є достатньо обґрунтованими). У даному випадку складно визначити, які із запасних частин втрачають вартість у більшій мірі, а які в меншій. Тому частковій переоцінці підлягають усі запаси, що використовуються для складання автомобілів. Однак, якщо за іншими видами готової продукції ціна даного продажу не зменшилася, запаси, які використовуються для виготовлення цієї продукції, переоцінці не підлягають.

Чиста вартість реалізації запасів повинна бути досить надійною їх оцінкою, яка базується, виходячи з можливої вартості їх реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію. При цьому слід враховувати можливі коливання цін або собівартості, які можуть бути до моменту реалізації виготовленої із наявних запасів продукції. Основою для такої оцінки можуть бути дані прайс-листів підприємств-виробників запасів, спеціальні дослідження тенденцій коливання ринку, пов'язаних з цінами на певні види запасів, економічні прогнози аналітиків.

Чиста вартість реалізації запасів залежить від напряму їх використання підприємством та стану ринку. У даному випадку можливі такі варіанти:

— якщо запаси використовуються для виготовлення продукції в звичайних умовах, то найкращою оцінкою запасів буде їх відновна вартість;

— якщо коливання цін вказують на те, що собівартість готової продукції буде перевищувати ціну продажу, виробничі запаси оцінюються за чистою вартістю реалізації;

— якщо готову продукцію можна продати за собівартістю або вище собівартості, переоцінка запасів не проводиться;

— якщо підприємство отримало спеціальне замовлення, яке визначає і ціну відвантаження готової продукції, то вартість запасів залежить від умов контрактних зобов'язань.

Для підприємств, що надають послуги, кожен вид послуг, за яким здійснюється нагромадження витрат і визначається ціна продажу, розглядається як окрема одиниця.

Переоцінка запасів за чистою вартістю реалізації необхідна за таких умов:

— пошкодження запасів;

— часткового старіння запасів;

— зниження ціни реалізації запасів;

— зростання очікуваних витрат на завершення виробництва або збут.

Якщо товари частково втратили свою первісну вартість або зовнішній вигляд і не користуються попитом у споживачів, а також товарно-матеріальні цінності, які протягом трьох місяців не можна використати для потреб виробництва через недоцільність такого виробництва, то їх переоцінка здійснюється відповідно до Положення про порядок уцінки і реалізації залежаної продукції з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення і надлишку товарно-матеріальних цінностей, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 15.12.1999 р. № 149/300.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації та вартість повністю втрачених запасів, списується на витрати звітного періоду.

При цьому на суму втрати вартості складається обліковий запис:

Дебет 946 "Втрати від знецінення запасів"; Кредит 20 "Виробничі запаси";

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"; Кредит 25 "Напівфабрикати"; Кредит 26 "Готова продукція"; Кредит 28 "Товари".

Приклад. Підприємство А 22 грудня придбало комплектуючі вироби для виготовлення побутової електротехніки на суму 180 000 грн., рівень рентабельності продажів за якими складала 9 %. У січні вартість продажу готової продукції знизилася на 16%. Для того, щоб продавати електротехніку за собівартістю, підприємство змушене переоцінити комплектуючі вироби на 9,6 %.

Облікові записи за операціями переоцінки комплектуючих виробів будуть такі:

1.Оприбуткування придбаних комплектуючих виробів: Дебет 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби" 150 000

Кредит 631 "Розрахунки з

постачальниками" 150 000

Одночасно на суму податкового кредиту: Дебет 644 "Податковий кредит" 30 000

Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 30 000

2. Відображено переоцінку комплектуючих виробів: Дебет 946 "Втрати від знецінення запасів 14 400 Кредит 202 "Купівельні напівфабрикати

та комплектуючі вироби" 14 400

3. Списано суму раніше відображеного податкового кредиту

Методом "сторно" у частині переоцінки запасів:

Дебет 641 "Податкові зобов'язання" 2 880

Кредит 946 "Втрати від знецінення запасів" 2 880

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, які раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення цих запасів. Сума податкового кредиту з податку на додану вартість при цьому не відновлюється.

Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на заба- лансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості або інших активів і доходу звітного періоду.

9.14. Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

В процесі діяльності на підприємстві можуть використовуватись засоби праці невеликої вартості, строк служби яких є незначний.

Якщо строк служби засобів праці підприємства не перевищує одного року або одного операційного циклу його діяльності, то такі засоби праці відносять до малоцінних і швидкозношуваних предметів, які обліковуються у складі запасів. До їх складу відносять: дрібний господарський інвентар, спецодяг, інструменти та ін.

Для обліку і узагальнення інформації про рух малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) використовують рахунок 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети".

Якщо строк служби малоцінних предметів перевищує один рік або один операційний цикл діяльності підприємства, то їх відносять до групи довгострокових малоцінних і швидкозношуваних предметів і обліковують на рахунках 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи", 113 "Тимчасові (нетитульні) споруди", 115 "Інвентарна тара", 116 "Предмети прокату", тобто у складі основних засобів. Від основних засобів їх відрізняє вартість, верхня межа якої визначена обліковою політикою підприємства. Наприклад, підприємство може прийняти рішення, що до малоцінних необоротних матеріальних активів відносять засоби праці, вартість одиниці яких складає більше 500 грн. або більше 1000 грн. (або вона може бути визначена в мінімальних заробітних платах).

Малоцінні швидкозношувані предмети визнають на балансі, якщо від їх використання очікується майбутня економічна вигода за можливості достовірної оцінки.

За дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою вартістю відпускання малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом


Сторінки: 1 2 3 4