Оцінка товарів при вибутті здійснюється залежно від форми торгівлі. Підприємства оптової торгівлі можуть використовувати один з методів:

— середньозваженої собівартості;

— собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

-собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО).

Підприємства роздрібної торгівлі можуть використовувати один із наведених вище методів списання запасів при вибутті або здійснювати їх списання за методом ціни продажу.

Вибуття запасів з підприємства оформляється такими первинними документами:

Порядок відображення реалізації товарів підприємствами оптової торгівлі наведено в табл. 9.15.

Облік товарів у роздрібній торгівлі має свої особливості, оскільки торгівельні підприємства ведуть облік товарних запасів за методом ціни продажу. На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" товари відображаються за первісною вартістю, а облік торговельної націнки ведуть на контрактивному (пасивному) субрахунку 285 "Торгова націнка". При нарахуванні торговельної націнки складають обліковий запис:

Дебет 282 "Товари в торгівлі";

Кредит 285 "Торгова націнка".

Окрім того, реалізація товарів здійснюється, переважно, за готівку, тому дохід від реалізації визнається за касовим методом. Собівартість товарів, які вибули, визначаємо як різницю між вартістю їх продажу та сумою торговельної націнки, яка визначається за середнім відсотком торговельної націнки (детальніше у темі "Облік доходів").

При відображенні операцій реалізації товарів у роздрібній торгівлі складаються такі облікові записи (табл. 9.16):

До витрат на збут відносять: витрати на утримання працівників відділу збуту, амортизацію основних засобів, витрати на ремонт основних засобів, витрати на ремонт тари, витрати на пакувальні матеріали, витрати на маркетинг та рекламу, комісійні та інші.

Перелічені витрати відображаються на дебеті рахунку 93 "Витрати на збут" і до собівартості реалізованих товарів не відносяться. У кінці звітного періоду вони списуються на рахунок фінансового результату діяльності підприємства.

9.16. Інвентаризація запасів та відображення її результатів в обліку

Інвентаризація запасів на підприємствах проводиться значно частіше, ніж інших видів активів. Необхідність проведення інвентаризації обумовлена значним асортиментом і кількістю виробничих запасів та їх постійним рухом як на підприємстві, так і за його межами.

Порядок проведення інвентаризації матеріальних запасів визначається Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.04.1994 р. № 69 (зі змінами).

Інвентаризація запасів проводиться з періодичністю і в терміни, визначені власником. Обов'язковим є її проведення при складанні річного звіту, при зміні матеріально-відповідальних осіб, при виявленні фактів недостач і втрат запасів та у інших випадках.

Інвентаризація запасів здійснюється за місцями зберігання та за матеріально-відповідальними особами підприємства.

При інвентаризації проводиться переважування, обмірювання, підрахунок запасів з метою співставлення їх фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку. На товарно-матеріальні цінності в дорозі, передані на відповідальне зберігання, на переробку складаються окремі інвентаризаційні описи.

Інвентаризація проводиться інвентаризаційною комісією, затвердженою наказом керівника підприємства. Перед початком інвентаризації матеріально-відповідально особа подає матеріальний звіт у якому відображаються надходження і видачі цінностей на дату інвентаризації в бухгалтерію.

Занесення запасів в інвентаризаційні описи здійснюється послідовно за місцями їх зберігання за кожним найменуванням із вказуванням їх номенклатурного номера, виду, групи і кількості.

При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів. У описах обов'язково вказуються відповідальні за збереження цінностей працівники та ставиться їх особистий підпис. Якщо під час інвентаризації були надходження матеріальних цінностей, то матеріально-відповідальна особа в інвентаризаційному описі в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робить відмітку "після інвентаризації". При видачі цінностей під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства та головного бухгалтера робиться відмітка в присутності комісії "після інвентаризації". Такі цінності заносяться в окремий інвентаризаційний опис.

Після завершення інвентаризації цінностей однієї матеріально-відповідальної особи інвентаризаційні описи, на кожній сторінці яких вказується прописом кількість натуральних одиниць продукції, передаються в бухгалтерію з підписами голови та членів інвентаризаційної комісії. У бухгалтерії вказується наявність майна за даними бухгалтерського обліку та складаються звірювальні відомості. Якщо звірювальними відомостями виявлено пересортування запасів, то взаємні надлишки і недостачі можуть взаємно зараховуватись лише за цінностями однакового найменування, в однакових кількостях, якщо вони знаходяться в однієї матеріально відповідальної особи. Якщо цінностей для взаємного зарахування недостатньо, то комісією визнається факт недостачі запасів.

На підставі звірювальних відомостей інвентаризаційною комісією складається акт інвентаризації, у якому визначаються результати інвентаризації, особи, винні у відхиленнях та способи усунення цих відхилень.

Після завершення інвентаризації можливі такі її наслідки:

— фактична наявність цінностей відповідає даним бухгалтерського обліку;

— фактична наявність цінностей є меншою, ніж за даними бухгалтерського обліку;

— фактична наявність цінностей є більшою, ніж за даними бухгалтерського обліку.

Якщо фактична наявність запасів повністю відповідає даним обліку, то це може свідчити про наявність достатньо відла- годженої системи внутрішнього контролю за збереженням цінностей, про добру організацію бухгалтерського обліку та про сумлінність матеріально-відповідальних осіб. Якщо окремі запаси при цьому перевірялись вибірково, то варто зробити ще кілька контрольних замірів та перерахунків, оскільки можуть бути випадки не виявлення інвентаризаційною комісією недостач запасів. Якщо фактична наявність товарно-матеріальних цінностей є нижчою, ніж за даними бухгалтерського обліку, комісія визнає їх недостачу. Недостачі в межах норм природних втрат (якщо такі визначені для видів запасів, яких не вистачає) списуються на витрати періоду. У інших випадках комісія повинна здійснити заходи для виявлення винних осіб та відшкодування недостач за їх рахунок.

Якщо недостачі запасів сталися з незалежних від матеріально-відповідальних осіб причин, то вони визнаються в складі витрат періоду та відносяться на інші операційні витрати. При цьому складаються такі облікові записи:

1. Виявлення недостач у межах норм природних втрат, встановлених для даного виду запасів чинним законодавством:

Дебет 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей";

Кредит рахунків запасів (20-28).

2. Виявлення недостач понад норми природних втрат, за якими винні особи не встановлені:

Дебет 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей";

Кредит рахунків запасів (20-28).

Одночасно зменшено податковий кредит з ПДВ, отриманий при надходженні запасів від постачальників методом "сторно" (окрім запасів, що надійшли від підрозділів підприємства):

Дебет 641 "Розрахунки за податками";

Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Віднесено суму ПДВ на інші витрати:

Дебет 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей"

Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

3. Виявлення недостач, за якими винні особи встановлені:

Дебет 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей";

Кредит рахунків запасів (20-28).

Одночасно зменшено податковий кредит з ПДВ, отриманий при надходженні запасів від постачальників методом "сторно" (окрім запасів, що надійшли від підрозділів підприємства):

Дебет 641 "Розрахунки за податками"; Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Віднесено суму ПДВ на інші витрати: Дебет 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей"; Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Відображено суму недостач на позабалансовому рахунку (до відшкодування винною особою):

Дебет 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей".

Одночасно відображається сума до відшкодування винними особами:

Дебет 375 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків";

Кредит 716 "Відшкодування раніше списаних активів". На суму ПДВ, яка буде відшкодована винною особою: Дебет 716 "Відшкодування раніше списаних активів"; Кредит 641 "Розрахунки за податками". Утримано недостачу з матеріально-відповідальної особи: Дебет 66 "Розрахунки з оплати праці"; Дебет 301 "Каса в національній валюті"; Кредит 375 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків".

Списано відшкодовану недостачу з позабалансового рахунка:

Кредит 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"

Якщо при проведенні інвентаризації виявлені надлишки матеріальних цінностей, то це також вважається негативним явищем, оскільки їх причинами є проблеми організації обліку запасів, відсутність записів на оприбуткування запасів, обважування (обмірювання) клієнтів та інші.

При виявленні надлишків запасів вони оприбутковуються на відповідні рахунки з одночасним визнанням доходів: Дебет рахунків запасів (20-28); Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності". Результати інвентаризації запроваджуються до обліку у місяці її завершення на підставі акту інвентаризації, підписаного усіма членами інвентаризаційної комісії.