Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Основи побудови фінансового обліку

Основи побудови фінансового обліку

План

1. Зміст і завдання фінансового обліку

2. Облікова інформація та прийняття економічних рішень

3. Користувачі облікової інформації

4. Суб'єкти господарської діяльності в Україні...

Зміст і завдання фінансового обліку

Фінансовий облік можна визначити як систему реєстрації та узагальнення даних про господарську діяльність підприємства, складання фінансової звітності та передавання її зацікавленим користувачам.

Важливими для фінансового обліку є реєстрація та нагромадження всіх операцій, що призвели до зміни майна підприємства, його капіталу та фінансового стану. Однак зібрана таким чином інформація є складною для використання, особливо при значній кількості операцій. Користувачів, як правило, цікавить дуже конкретна інформація, пов'язана з рішеннями, які вони збираються приймати, або про наслідки прийнятих рішень на певну дату. Наприклад, власників може цікавити ефективність та доцільність виготовлення на існуючому обладнанні нового виду продукту, виконання кошторису виготовлення продукції "А", доцільність отримання позики та інше. Інвесторів цікавить можливість отримання дивідендів та зростання вартості інвестиції у підприємство—об'єкт інвестування. Тому виникає необхідність в обробці облікової інформації: її групуванні, узагальненні та передачі користувачам у доступній формі.

Групування інформації в фінансовому обліку здійснюється з деталізацією, яка б улаштувала всіх користувачів, узагальнення — виходячи з вимог окремих груп користувачів та потреби складання фінансової звітності.

Передача облікової інформації користувачам здійснюється в доступній для них формі : звіти, таблиці, висновки, графіки чи діаграми. Інформація повинна викликати у користувачів довіру : бути точною, достовірною та дохідливою.

У окремих випадках виникає потреба користуватись інформацією попередніх облікових періодів : для проведення перевірок, аналізу ефективності діяльності чи виробництва окремого продукту, здійснення взаємозвірок з кредиторами або дебіторами, нарахування пенсій для працівників. Отже, облікова інформація повинна певний час (в окремих випадках безтерміново) зберігатись на підприємстві.

Таким чином, фінансовий облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Мета фінансового обліку тісно пов'язана з метою діяльності підприємства. Оскільки більшість власників підприємств ставлять перед собою за мету отримання максимального прибутку від діяльності, то центральним питанням обліку є визначення фінансових результатів, вивчення умов та затрачених зусиль для їх досягнення.

Метою ведення обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності (прибутки і збитки) та рух грошових коштів підприємства.

Для досягнення повноти у процесі фінансового обліку повинні бути виявлені всі господарські операції, що відбулись і призвели до зміни фінансового стану підприємства. Необхідно здійснити їх вимірювання та обчислення, зареєструвати, систематизувати, і нагромадити за певний період таким чином, щоб адміністрація підприємства, його власники та акціонери мали інформацію про ефективність діяльності підприємства в цілому, про виконання окремих угод із тим, щоб своєчасно прийняти рішення щодо доцільності їх реалізації. Якщо окремі господарські операції не будуть виявлені та не відображені в обліку, це призведе до перекручення окремих показників фінансової звітності, внаслідок чого користувачі можуть прийняти необґрунтовані рішення.

Облікова інформація вважається правдивою, якщо вона не містить суттєвих помилок та перекручень, які можуть спричинити прийняття користувачами хибних рішень. Наприклад, якщо доходи підприємства, відображені у звітності, завищені або витрати занижені, то результат його діяльності — прибуток буде відображений у значно більшому розмірі, ніж це є насправді. Внаслідок цього інвестори можуть прийняти необґрун- товане рішення про придбання акцій підприємства з метою отримання високих прибутків на вкладений капітал.

Інформація вважається неупередженою, якщо вона буде однаково правдивою для усіх груп користувачів: інвесторів, власників та акціонерів, працівників державної податкової адміністрації та інших. Це означає, що використовуючи її, вони приймуть адекватні рішення.

Система фінансового обліку, як правило, надає інформацію про господарські операції при їх завершенні. Після того, як операції відбулись, вони оцінюються, документуються, узагальнюються. За результатами обробки облікової інформації складається фінансова звітність. Паралельно здійснюється попередня оцінка окремих операцій, їх можливих результатів, перспектив зміни економічної системи.

Основними завданнями фінансового обліку є :

— виявлення, вимірювання, реєстрація, систематизація та нагромадження інформації про діяльність підприємства;

— забезпечення зовнішніх та внутрішніх користувачів достовірною та своєчасною інформацією про дії та події, що відбулися на підприємстві, наявність і стан активів, зобов'язань та капіталу;

— оцінка ефективності діяльності підприємства;

— формування інформаційної бази для прогнозування діяльності підприємства;

— відображення прав і вимог суб'єктів господарювання та їх зміни;

— подання усієї наведеної інформації у грошовому вимірнику.

Облікова інформація та прийняття економічних рішень

Господарська операція — дія або подія, яка викликає зміни у структурі майна підприємства, його доходів або витрат. Усі господарські операції можна згрупувати у такі класи: виробництво, обмін та споживання.

Ряд операцій, що виконуються персоналом підприємства, але не впливають на розмір та структуру майна підприємства, його доходів або витрат в обліку не відображаються.

Завданням фінансового обліку, в першу чергу, є виявлення господарських операцій, їх аналіз, узагальнення та передача особам, зацікавленим в інформації про діяльність підприємства. Отримана в системі фінансового обліку інформація використовується ними за такими напрямками :

1. Для прийняття обґрунтованих стратегічних та поточних рішень.

Стратегічні рішення, що приймаються користувачами на перспективу з метою отримання в майбутньому більших прибутків або доходів можна поділити на такі основні типи:

інвестиційні рішення — рішення про формування певного розміру власного капіталу, який би задовольнив потреби власників та вимоги кредиторів;

рішення про діяльність — вибір виду діяльності, який в умовах наявних обмежених ресурсів та з урахуванням кваліфікації персоналу буде найбільш вигідним;

рішення про просування продукції (робіт, послуг) — визначення оптимальної ціни продукції (робіт, послуг) з урахуванням цін конкурентів, вартості її виготовлення на даному підприємстві, рівнем заповнення ринку та можливостями її просування ( можливі витрати на рекламу тощо).

На основі облікової інформації менеджерами підприємств приймаються поточні рішення щодо цін та вигідності окремих угод, проектів, оцінки та переоцінки майна. Тип рішення, яке приймається менеджером, залежить від його рівня в ієрархії управління підприємством, а, отже, і від можливостей в отриманні облікової інформації.

Вибір оптимальних рішень серед існуючих альтернатив здійснюється користувачами, виходячи з функції корисності, за якою результат, що має найвищу оцінку, вважається найбільш корисним. При цьому важливими є витрати на пошук оптимального варіанту. Вони повинні бути зіставними з очікуваною корисністю. Результат прийняття рішень залежить також від індивідуальних особливостей користувачів облікової інформації, від їх ставлення до ризику. Чим ризикованішим є прийняте рішення, тим більша потенційна можливість отримання вищих прибутків. Різниця між очікуваними сумами виграшів при виборі альтернативних буде премією за ризик.

2. Виявлення економічного ефекту від прийнятих рішень.

Бухгалтерські звіти, що складаються з різною періодичністю, дозволяють користувачам виявити економічний ефект від прийнятих стратегічних рішень, вплив поточних рішень на реалізацію стратегічних та сукупний ефект від ряду прийнятих рішень на будь-якій стадії їх реалізації. Для цього складаються прогнозні та фактичні кошториси витрат, проводиться аналіз їх виконання, досліджуються фактори, що впливають на відхилення від кошторисів. За даними обліку та звітності здійснюється порівняння фактично отриманих доходів та здійснених витрат і визначається результат діяльності підприємства.

3. Вивчення потреби в майні, його структурі та напрямках формування.

Процес прийняття рішень можна поділити на такі кроки (Рис. 1.1):

Для забезпечення безперебійної та ефективної діяльності підприємство повинне мати певну кількість майна. При його недостачі можуть бути перерви в процесах виробництва чи торгівлі, що призводить до додаткових втрат. Наприклад, підприємство займається виробництвом морозива, однак його виробничих потужностей недостатньо, щоб задовольнити потреби споживачів у теплу пору року. В результаті частину ринку захоплюють конкуренти, до продукції яких споживачі поступово звикають. Підприємство зазнає безсумнівних втрат. При цьому надлишкове нагромадження майна також не корисне на підприємстві, оскільки, по-перше —вилучаються обігові кошти на його придбання; по-друге — з'являються додаткові витрати на його обслуговування. Облік повинен давати відповіді на питання: скільки і яких потрібно підприємству основних засобів, запасів, грошей; чи слід для їх придбання користуватись позиками; якими є борги інших підприємств перед даним на визначений момент і скільки воно заборгувало; якими є рівень механізації та автоматизації виробництва та ефект від їх запровадження.

4. Забезпечення інших інформаційних потреб користувачів.

Інформація, отримана з бухгалтерського обліку, також може використовуватись для:

— оцінки якості управління підприємством;

— оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

— визначення забезпеченості виконання зобов'язань підприємства;

— визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

— регулювання діяльності підприємства.

Користувачі облікової інформації.

Фінансовий облік орієнтується в першу чергу на потреби в обліковій інформації користувачів. Інформація, що зберігається в системі бухгалтерського обліку є відкритою для широкого кола користувачів.

Їх можна згрупувати, виходячи з їхніх інформаційних потреб (табл. 1.1). :

Різні групи користувачів облікової інформації мають різні потреби в її обсягу, змісті, деталізації та групуванні показників. Такі відмінності існують також у межах кожної з груп. Наприклад, дрібні акціонери найчастіше зацікавлені в інформації про розподіл дивідендів та можливість їх отримання, власників частіше цікавить інформація про


Сторінки: 1 2