Інформацією про результати діяльності, фінансовий стан підприємства та його зміни користувачів забезпечують фінансові звіти. Багато підприємств публікують свій річний фінансовий звіт. Обов'язковим є опублікування річного звіту у засобах масової інформації тиражем не менше 10 000 екземплярів для відкритих акціонерних товариств, фінансових посередників : банків, інвестиційних компаній та інших учасників фондового ринку. З метою забезпечення більшої довіри до фінансових звітів, що публікуються, вони перевіряються аудиторами, які складають висновки про фінансовий стан підприємств та перспективи їх діяльності.

Для задоволення в повній мірі всіх інформаційних потреб користувачів в обліковій інформації слід складати цільові фінансові звіти, розраховані на окремі групи користувачів, або вибрати основну групу, на яку слід орієнтуватися при складанні й поданні фінансової звітності.

Виділення серед перелічених груп користувачів основної, на яку слід орієнтуватися при складанні фінансової звітності та визначенні точних інформаційних потреб в її межах, є склад- ною проблемою. Перевагу в даному випадку слід надавати зовнішнім користувачам, які мають обмежений доступ до облікової інформації: інвесторам та кредиторам. В ряді країн орієнтація здійснюється на інвесторів та кредиторів, в ряді країн орієнтуються на потреби в інформації урядових структур.

Вирішенням названої проблеми є розширення обсягу та ступеня деталізації інформації у звіті, який одночасно задовольняє інтереси усіх груп користувачів облікової інформації. Однак обсяг фінансової звітності, як правило, є обмеженим, тому подати всю інформацію, яка необхідна користувачам, досить складно. Окрім того, зайва з точки зору окремих користувачів інформація може утруднити їх розуміння фінансової звітності.

У зв'язку з цим обсяг, групування, розкриття та подання інформації у фінансовій звітності слід здійснювати з урахуванням інтересів більшості користувачів облікової інформації.

Суб'єкти господарської діяльності в Україні

Господарська діяльність в Україні може здійснюватися фізичними особами-підприємцями та юридичними особами.

Фізичні особи, що реєструються як підприємці, можуть займатися будь-якими видами діяльності в межах чинного законодавства, після державної реєстрації в органах виконавчої влади та отримання необхідних дозволів чи ліцензій. За вимогами чинного законодавства вони не подають фінансову звітність, а, отже, ведення бухгалтерського обліку для них не є обов'язковим. Однак для ефективного здійснення господарської діяльності та для потреб складання податкової звітності вони повинні мати інформацію про наявність та використання активів, дебіторську заборгованість та зобов'язання, доходи та витрати. Як правило, приватні підприємці самі здійснюють реєстрацію господарських операцій, здійснюють їх узагальнення, виходячи з власних потреб та з метою складання податкової звітності.

Юридичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати і оприлюднювати фінансову звітність.

Залежно від форми власності можна виділити такі види підприємств :

— державні ;

— приватні;

— колективні.

Державні — це підприємства, засновані на державній власності.

Підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади, називається комунальним.

Найбільш поширеними є такі організаційно-правові форми підприємств: товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства.

Товариства з обмеженою відповідальністю створюються за рішенням декількох учасників-приватних осіб або приватних та юридичних осіб, однієї фізичної чи юридичної особи. Такі товариства обов'язково повинні створювати статутний капітал, розмір якого визначається реєстраційними документами. Мінімальний розмір статутного капіталу для товариств з обмеженою відповідальністю складає 100 мінімальних заробітних плат. Учасники несуть відповідальність за борги товариства в межах здійснених у статутний капітал внесків. Для ведення обліку господарських операцій учасники або директор підприємства наймають бухгалтера, який крім реєстрації операцій, складання зведених документів та звітності здійснює облік часток-вкладів засновників у статутний капітал, їх змін та нараховує дивіденди. При ліквідації товариства учасники отримують майно за ліквідаційним балансом пропорційно до їхніх вкладів у статутний капітал.

Акціонерні товариства — це товариства, що мають статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несуть відповідальність за свої зобов'язання тільки власним майном. Вони можуть бути відкриті (ВАТ) і закриті (ЗАТ). Відкриті акціонерні товариства вільно продають власні акції будь-яким інвесторам, закриті — розміщують лише серед власного персоналу. Мінімальний статутний капітал акціонерного товариства складає 1250 мінімальних заробітних плат. Кількість власників — акціонерів є значно більшою, ніж у товариствах з обмеженою діяльністю, і може сягати декількох тисяч. Обсяг і види діяльності акціонерного товариства є значно більшими, ніж у інших. Веденням бухгалтерського обліку займається декілька (штат) бухгалтерів, обов'язки між якими розподілені за видами діяльності або ділянками обліку. Очолює бухгалтерію головний бухгалтер, який формує методологію бухгалтерського обліку та здійснює розподіл обов'язків між працівниками бухгалтерії.

Бухгалтерія акціонерного товариства займається не тільки веденням бухгалтерського обліку та складанням звітності, але й формуванням кошторисів, оцінкою окремих проектів, підготовкою іншої деталізованої інформації для прийняття оперативних управлінських рішень. Для узагальнення даних управлінського обліку складається внутрішня звітність.