Особливості та завдання обліку торгової діяльності

Бухгалтерський облік торговельної діяльності підприємства повинен забезпечувати:

Облік у торгівлі пов'язаний з відображенням інформації про рух товарів — доведенням товарної маси від виробника до безпосереднього споживача (рис. 5.1).

• правильність оформлення первинних документів на придбання, продаж та переміщення всередині підприємства товарів, грошових та інших документів;

• правильність відображення первинних документів у реєстрах синтетичного та аналітичного обліку;

• контроль за виконанням договорів поставок та інших зобов'язань, правильністю розрахунків з постачальниками і замовниками;

• контроль за правильним використанням і зберіганням товарно-матеріальних цінностей і фінансових ресурсів;

• формування повної та достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідні для оперативного керівництва та управління, а також для її використання зацікавленими особами.

Особливостями бухгалтерського обліку в торгових підприємствах є:

1. Специфічна система обліку руху товарів. Бухгалтерський облік роздрібного товарообороту ведуть тільки у вартісному вираженні за цінами реалізації. Груповий облік товарів ведуть на основі бухгалтерських документів і оперативних даних розрахунковим шляхом. Кількісно-вартісний облік здійснюють з товарів, які потребують особливого контролю за їх рухом (ювелірні вироби, товари, прийняті на комісію, меблі, телевізори).

2. Облік товарів здійснюють згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та установ з використанням рахунка 28 "Товари" в розрізі субрахунків:

• 281 "Товари на складі" проводять облік наявності та руху товарних запасів в основному на оптових підприємствах, морозильниках, овочесховищах;

• 282 "Товари в торгівлі" призначений для обліку наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі, громадського харчування;

• 283 "Товари на комісії" обліковують товари передані на комісію по договорах комісії, що не передбачають перехід права власності;

• 284 "Тара під товарами" проводять облік тари під товарами порожньої, купленої, власного виробництва;

• 285 "Торгова націнка" є контрактивним рахунком до субра- хунка 281 "Товари на складі" та 282 "Товари в торгівлі", який призначено для визначення реалізаційної (продажної) вартості товарів, знаючи їх купівельну вартість. Взагалі торгова націнка — це різниця між купівельною та продажною вартістю товарів;

• 286 "Купівельні вироби";

• 289 "Транспортно-заготівельні витрати" призначений для окремого обліку витрат з транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, що пов'язані з доставкою товарів.

3. У торгівлі спостерігаються наявні великі запаси ТМЦ, у цьому зв'язку бухгалтерський облік має забезпечити достовірний контроль за їх рухом і збереженням.

4. У торгівлі існує специфічна система обліку витрат. Видатки торгових підприємств утворюють витрати обігу, які обліковують за видами, статтями і які покривають за рахунок доходів підприємства. Витрати обігу — це виражені у вартісній формі витрати торгових підприємств, пов'язані з купівлею, транспортуванням, збереженням і реалізацією товарів. В обліку витрати обігу класифікують за: 1) видами діяльності (оптова торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування); 2) економічними елементами (матеріальні витрати, витрати на оплату праці та ін.); 3) статтями витрат.

Номенклатура статей витрат обігу для підприємств торгівлі класифікується на:

1) витрати на транспортування;

2) витрати на оплату праці;

3) витрати на оренду і утримання необоротних активів;

4) знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів;

5) витрати на паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергію;

6) витрати на збереження, сортування, пакування матеріалів;

7) витрати на рекламу;

8) відсотки за кредит;

9) витрати на тару;

10) страхування та ін.

5. Витрати обігу рекомендовано обліковувати на рахунку 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

У торгівлі не застосовують поняття "калькуляція", не використовують рахунки — 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати". На рахунку 92 "Адміністративні витрати" обліковуються всі загальногосподарські витрати підприємств торгівлі. На рахунку 93 "Витрати на збут" ведуть облік витрат, пов'язаних із збутом товарів. До витрат на збут відносять витрати пакувальних матеріалів, транспортування, витрати на рекламу, маркетинг, витрати на оплату праці та комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизацію, витрати на ремонт та утримання основних засобів.

На підприємствах торгівлі спостерігається різниця у джерелах утворення прибутку. Формування прибутку у різних підприємствах відбувається за рахунок таких джерел:

Важливе значення обліку — контроль застосування цін на товари, правильне визначення націнки, знижки. Ціну на товари визначають на підставі угоди між продавцем і покупцем при розрахунках між юридичними особами. На деякі види товарів держава може встановлювати певні обмеження цін. Роздрібну ціну формують з урахуванням ціни постачальника та торгової націнки.

Товари населенню продають за роздрібними цінами. Роздрібна ціна складається з ряду елементів. Собівартість продукції — витрати виробника на виготовлення даної продукції (матеріали, зарплата, амортизація тощо). Промислове підприємство в ціну товару закладає певний відсоток рентабельності, за рахунок якого формується прибуток підприємства (рис. 5.2).

Ціна на більшість товарів включає податок на додану вартість, який після реалізації товару перераховують до бюджету.

Підприємства мають право на відшкодування (повернення) з бюджету сплачених постачальникам сум ПДВ. Однак при реалізації даних товарів вони зобов'язані до ціни придбання (без ПДВ) і своєї націнки нарахувати і направити в бюджет 20 % ПДВ.

Деякі види вітчизняних товарів, а також більшість імпортних обкладаються акцизним збором. Акцизний збір нараховують виробники, які перераховують дані суми до бюджету, а по імпортних товарах — імпортер при розмитненні товарів.

Оптово-збутова націнка призначена для покриття витрат обігу і утворення чистого доходу підприємств оптової торгівлі. Торгову націнку використовують для покриття витрат і утворення прибутку роздрібного підприємства (табл. 5.1).

Підприємства громадського харчування реалізують товари за роздрібними цінами, до яких, крім торгової націнки, входить і націнка громадського харчування. Націнку громадського харчування використовують для покриття витрат на приготування їжі, а торгову націнку — для покриття витрат і утворення прибутку підприємств.

Важливим моментом при ціноутворенні є визначення купівельних і продажних цін. Купівельні ціни — це ціни, за якими та чи інша галузь торгівлі купує товари у постачальників, продажні ціни — за якими товари продають покупцям. При цьому вносять корективи на суму ПДВ.

Приклад формування ціни на товар. Промислове підприємство реалізувало партію товару оптовій базі за ціною 6000 грн, що включає власне ціну товару 4500 грн, акцизний збір — 500 грн, ПДВ — 1000 грн (5000 х 20 % : 100 %). Оптове підприємство реалізувало товар з націнкою у 10 % за 6600 грн підприємству роздрібної торгівлі. Роздрібне підприємство реалізувало товар з націнкою у 30 % населенню. Визначити ціну товару на кожному етапі реалізації.

Облік на підприємствах оптової торгівлі

Оптова торгівля — сфера підприємницької діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Включає як безпосередні комерційні зв'язки на умовах договорів закупівлі-продажу і постачання між підприємствами-виробниками і споживачами, так і зв'язку між ними через торгових посередників. В основі роботи оптових підприємств покладено торгово-фінансовий план (бізнес- план), яким установлюється сума товарообороту в цілому і в групах товарів (з виділенням складського та транспортного товарообороту), розмір товарних запасів, план витрат обігу, прибутку та інші показники.

Одним із основних принципів організації бухгалтерського обліку в оптовій торгівлі є звітність матеріально-відповідальних осіб в установлені строки та ведення аналітичного обліку товарно-матеріальних цінностей в бухгалтерії та в місцях їх зберігання.

Облік товарів в оптових підприємствах відбувається на рахунку 28 "Товари", зокрема на субрахунку 281 "Товари на складі", на якому ведуть облік наявності та руху товарних запасів, що знаходяться на оптових і розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо. За дебетом субрахунка 281 відображають надходження товарів, за кредитом — реалізацію, вибуття товарів.

Облік надходження товарів в оптовій торгівлі. При одержанні товару необхідно перевірити відповідність його фактичної кількості та якості до даних супровідних документів і умов договору.

Залежно від умов поставки, зазначених у договорі, приймання товару здійснюється:

• на складі підприємства-покупця, якщо доставка товару здійснюється підприємством-продавцем;

• на складі підприємства-продавця, якщо доставка товару здійснюється підприємством-покупцем;

• у місці розвантаження транспортних засобів, розпечатування опломбованих транспортних засобів та контейнерів або на складі перевізника, якщо доставка здійснюється підприємствами залізничного, повітряного, водного, автомобільного транспорту.

Приймання товарів на складі здійснюється матеріально відповідальною особою на підставі товаросупровідних документів.

У випадку відсутності таких документів або деяких з них приймання товару не призупиняється, а складаються акти про фактичну наявність отриманого товару із зазначенням документів, яких не вистачає. При одержанні товару в тарі, крім перевірки ваги брутто і кількості місць, можливе розкриття тари з метою перевірки ваги нетто і кількості одиниць товару. Якщо тара або упаковка пошкоджені, то перевірка ваги нетто і кількості одиниць товару є обов'язковою.

При одержанні товару без тари, у відкритій тарі, пошкодженій тарі його приймання має бути здійснене в момент одержання від постачальника, розвантаження транспортних засобів, розпечатування опломбованих транспортних засобів або контейнерів, але не пізніше терміну, передбаченого для розвантаження.

Якщо товар надійшов у непошкодженій тарі, то його приймання має бути здійснене:

• за вагою брутто і кількістю місць товару — в момент одержання від постачальника, розвантаження