Банк А | 1000,00 | 100,00 | 900,00 | 900,00

Банк Б | 900,00 | 90,00 | 810,00 | 810,00

Банк В | 810,00 | 81,00 | 729,00 | 729,00

Банк Г | 729,00 | 72,90 | 656,10 | 656,10

Інші банки | 6561,00 | 656,10 | 5904,90 | 5904,90

Загальна сума створених грошей (сума значень у стовбці 4) | 9000,00

Банківська система може надавати в позику в 10 разів більшу суму, коли норма резервування 10 % . Якби остання становила 20 %, мультиплікація банківських грошей становила б 5, то кожна гривня нових резервів створила б 5 грн додаткових депозитів.

Відношення нових депозитів до нових резервів називається мультиплікатором пропозиції грошей:

Грошовий мультиплікатор означає максимальну кількість грошей, які може створити одна гривня надлишкових резервів за такої норми резервування. Щоб визначити максимальну кількість грошей на поточному рахунку, яку може створити банківська система на основі будь-якої величини надлишкових резервів, достатньо перемножити надлишкові резерви на грошовий мультиплікатор:

У нашому прикладі, який ми проаналізували у табл. 11.1:

9000 гривень = 900 гривень х 10

У реальному житті процес створення чи руйнування депозитів банківської системи є складнішим, ніж у нашому прикладі. Якщо частину збільшених депозитів буде перетворено у готівку або окремі банки триматимуть надлишкові резерви, то мультиплікатор пропозиції грошей буде меншим за відношення 1 до норми резервних вимог.

Потреба контролю за пропозицією грошей.

Банкір має дві цілі, що суперечать одна одній. Одна ціль — прибуток. Комерційні банки, як і інші підприємства, прагнуть прибутку. Тому вони надають кредити і купляють цінні папери. Ці два пункти — основні активи, що приносять дохід комерційним банкам. З другого боку, комерційний банк повинен прагнути до безпеки. Для банків безпека забезпечується ліквідністю, зокрема такими ліквідними активами, як готівка і надлишкові резерви. Банки повинні стежити, щоб вкладники переводили свої поточні рахунки в готівку.

Але може статися так, що чеків, пред'явлених банку до оплати, буде більше, ніж пред'явлених до оплати ним самим, унаслідок чого станеться відплив резервів. Тому банкіри прагнуть балансу між обережністю і прибутками. Досягнутий компроміс визначає відносний розмір активів, що приносять доходи, які протистоять активам високоліквідним.

Здатність банківської системи створювати гроші ґрунтується на передумові, згідно з якою комерційні банки готові використати свої можливості створення грошей з допомогою кредитування, а сім'ї і підприємства готові позичати. Насправді здатність банків давати позики на основі надлишкових резервів циклічно міняється, і в цьому криється причина державного контролю за грошовою пропозицією з метою забезпечення економічної стабільності.

Коли економіка процвітає, можна сподіватися, що банки розширять кредит до максимуму своїх можливостей. Це пояснюється тим, що позики є активами, які приносять відсоток, і ймовірність того, що позичальники не повернуть позику в цей час, незначна. Але грошова пропозиція суттєво впливає на сукупний попит. Кредитуючи і тим самим створюючи гроші в кількості, що дорівнює їхнім максимальним можливостям, у період процвітання комерційні банки можуть сприяти надмірному сукупному попиту і виникненню інфляції.

Навпаки, коли економіка вступає в фазу депресії, банкіри спішно беруть назад свої пропозиції про позики, прагнучи безпечної ліквідності (надлишкових резервів), навіть якщо для цього треба пожертвувати потенційним доходом від відсотка. Банкіри можуть побоюватися великомасштабних вилучень вкладів наляканими споживачами і мати сумнів у здатності позичальників виплачувати позики.

Загальновідомо, що в період спаду банки можуть знижувати грошову пропозицію, скорочуючи кредитування. Така протидія грошовій пропозиції має тенденцію стримувати сукупний попит і посилювати спад. Таким чином, від банкірів, що намагаються отримати прибутки, можна чекати таких змін грошової пропозиції, які посилять циклічні коливання. Саме з цієї причини центральний банк повинен мати у своєму розпорядженні певні інструменти, призначені для керування грошовою пропозицією в антициклічному, а не проциклічному напрямі.