УДК: 712.23 (477.73):338.483.11

ЧИЧКАЛЮК Т.О.

Начальник Управління з питань туризму і курортів Миколаївської ОДА

Чичкалюк Тетяна Олександрівна (1958 р.н). В 1981 закінчила Вінницький державний педагогічний інститут ім. М. Островського. Начальник Управління з питань туризму і курортів Миколаївської ОДА. Тема дисертації: "Туристична інфраструктура в культурі українського степового Причорномор'я".

СТАНОВЛЕННЯ ПРИРОДНО-

ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ОСНОВНОГО ФАКТОРА РОЗВИТКУ ТУРИСТСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Стаття присвячена проблемі організації й розвитку природно-заповідних об'єктів як головного мотивуючого потенціалу відвідування Миколаївського регіону та розвитку туристичної індустрії регіону в цілому.

The article is devoted to throwing light on the problem of organization and development of nature-protective objects as main motivating potential of Mykolayiv Region visits and the development of tourist industry of the region as a whole.

Територія Миколаївської області - 259,8 кв.км., загальна площа природно-заповідного фонду (ПЗФ) України складає 55268,35 га або 2,19 % території [1, 2].

Протягом останніх 75 років 126 ділянок області набули природоохоронного статусу відповідно до Закону України "Про природно- заповідний фонд України", дві території увійшли до списку водно-болотних угідь міжнародного значення згідно з Рамсарською конвенцією.

Офіційним початком розбудови екологічної мережі України вважається прийняття 21 вересня 2000 року Закону України "Про Загальнодержавну програму формування екологічної мережі України на 2000-2015 роки". Проте створення елементів екологічної мережі Миколаївської області має значно довшу історію.

16 жовтня 1990 року 3-я сесія 21 скликання Миколаївської обласної Ради народних депутатів приймає рішення про те, що "в Николаевской области подлежат охране ковыльные степи, пойменные луга, плавни, буерачные и пойменные естественные леса, массивы гранитных и известняковых обнажений, порожистые участки рек и морские зоны, т.е. запрещается всякая хозяйственная деятельность, приводящая к их разрушению". На превеликий жаль, це рішення випередило час і не виконувалось, бо не мало правового підґрунтя на рівні держави. Фактично це була перша в Україні спроба створити природоохоронний каркас ландшафту, або територіальні основи екомережі. У 1988-1990 роках Миколаївським державним педагогічним інститутом ім. В.Г. Белінського спільно з Інститутом зоології НАН України та Інститутом ботаніки НАН України було розпочато інвентаризацію об'єктів природно- заповідного фонду області.

У 1992 році на виконання розпорядження Мінприроди України представництво Національного екологічного центру України в Миколаєві (ТОВ "Ойкумена") разом з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища по Миколаївській області проводить науково-практичний семінар "Проблеми охорони видів фауни і флори, занесених до Червоної книги України".

Протягом 1992-1994 років Національний екологічний центр України та Миколаївська філія Інституту землеустрою УААН розробляють проект створення природного заповідника "Єланецький степ" - першого і єдиного степового заповідника на Правобережній Україні.

У 1992-1995 роках представництвом Національного екологічного центру України в Миколаєві разом із Миколаївською філією Інституту землеустрою УААН розроблено проекти створення регіональних ландшафтних парків "Кінбурнська коса", "Гранітно-степове Побужжя", "Тилігульський". У 1995 році Миколаївська філія Інституту землеустрою виконує інвентаризацію земель об'єктів природно-заповідного фонду області. Протягом 1996-1997 років було проведено Національну степову інвентаризацію, яка була частиною проекту Міжнародного союзу охорони природи (IUCN). По області було визначено більш 50 степових ділянок, які потребують надання їм статусу особливої охорони. У 1997-2000 роках науковими співробітниками Інституту зоології НАН України розроблено схему територіального планування екологічної мережі Миколаївської області. Наприкінці 2001 року Миколаївською філією Інституту УААН підготовлено Технічну інформацію щодо вилучення з інтенсивного обробітку малопродуктивних та деградованих земель двох районів Миколаївської області, розроблено відповідні картографічні матеріали.

28 лютого 2002 року головою Миколаївської облдержадміністрації затверджено розпорядження "Про утворення обласної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі". Протягом 2002 року активізується підтримка процесу розбудови екомережі з боку недержавних структур. У межах програми ICAP "Єднання", "Екологічні шляхи у майбутнє" проводяться дослідження цінних природних комплексів систем річок Інгулець та Вісунь, які є важливими екологічними коридорами.

Наприкінці 2002 року Південною філією Інституту екології Національного екологічного центру України розроблено Програму формування екологічної мережі Миколаївської області.

Все викладене вище, а також розташування на території Миколаївської області, важливих елементів національної і пан'європейської екомережі - Бузького екокоридору, що простягається по всій території області у довготному напрямку, Приморського широтного екокоридору міжнародного значення, біосферних природних ядер Бузько-Степового і Дніпровсько- Сиваського (згідно з ухвалою Кабінетом Міністрів України генеральною схемою розвитку України), дозволяє говорити про широкі перспективи розбудови екологічної мережі Миколаївщини, а на її основі створення та розвитку усіх видів туризму, які пов'язані з використанням природно-рекреаційного потенціалу території. На думку Кульчицької Е.А. "основою успішного розвитку туристичного бізнесу є рекреаційно-туристичні ресурси, які являють собою сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, готових до створення туристичного продукту" [3].

Розподіл площі територій ПЗФ за категоріями об'єктів представлений на діаграмі. Розглянемо етапи та головні складові екосистеми, які вже охороняються у заповідному фонді Миколаївщини і ті, яким варто найближчим часом надати статусу особливої охорони.

На півночі області, в межах Лісостепу природний рослинний покрив утворює ковилово- лучний степ, по балках - байрачні діброви, по відслоненнях вапняку і граніту - кам'янисті степи. Перспективними для включення у природно-заповідний фонд є долина р. Кодима із заплавними комплексами та ділянками піщаного степу, петрофітні степи на схилах правого берега р. Синюхи, північніше с. Станіславчик, схили балки на південь від с. Новоолександрівка, де поширені угруповання формацій ковили волосистої. Штучні насадження дубу