УДК 379.852

Лебідь С.Г., Сербулова Н.А.

СТАЛИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ: СУТНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

У статті проаналізовано зміст понять «рекреація», «туризм», «екологічний туризм», «сталий туризм», «<м'який туризм». Розглянуто перспективи та шляхи розвитку сталого екологічного туризму на територіях заповідних об'єктів Миколаївської області.

Ключові слова: сталий туризм, екологічний туризм, рекреація, туризм, заповідні об'єкти.

В статье проанализированы понятия «рекреация», «туризм», «экологический туризм», «устойчивый туризм», «мягкий туризм». Рассмотрены перспективы и пути развития устойчивого экологического туризма на территориях заповедных объектов Николаевской области.

Ключевые слова: устойчивый туризм, экологический туризм, рекреация, туризм, заповедные объекты.

The article analyze intent of the terms «recreation», «tourism», «Ecological Tourism», «sustainable tourism», «soft tourism». Perspectives and prospects of sustainable ecotourism in areas protected sites of Mykolaiv region.

Key words: sustainable tourism, Ecological Tourism, recreation, tourism, nature-reserved objects.

Необхідність розвитку екологічно орієнтованого і безпечного для природи і місцевих співтовариств туризму, як одного з найважливіших принципів сталого розвитку в цілому, одержала підтвердження на міжнародному рівні. Основна ідея багатьох міжнародних документів полягає в тому, що розвиток туризму повинен бути заснований на принципах сталості - туризм повинен бути екологічно орієнтованим у довгостроковій перспективі, економічно життєздатним, а також відповідати етичним і соціальним інтересам місцевих співтовариств.

Слід наголосити, що в Україні основи теорії, наукові принципи і методи сталого туризму ще формуються. Можливо, саме цим пояснюється недостатня розробленість економічних, екологічних і управлінських аспектів туризму. У зв'язку з цим достатньо слабо розроблені і більшість прикладних питань організації й інформації у сфері туризму. Сьогодні, коли в українському туризмі домінує конкурентне середовище, потрібні наукові праці, які б слугували прийняттю рішень, тобто допомагали здійснювати стійке управління в цій складній сфері діяльності.

Для розробки даного наукового напряму актуальним є питання узгодження та порівняння прийнятих за основу визначень, понять, термінів в галузі, що розглядається. Саме тому основною метою даної статті є ґрунтовний аналіз термінів та понять, пов'язаних з екологічним туризмом та розгляд можливостей розвитку сталого екологічного туризму на території Миколаївської області.

Для досягнення цієї мети необхідним є, перш за все, розкрити значення та зв'язок двох груп понять: по-перше, «подорож», «рекреація» та «туризм», а по-друге, «м'який туризм», «екологічний туризм» та «сталий туризм». Окремим завданням даної роботи є огляд об'єктів природно-заповідного фонду Миколаївської області з позицій перспектив розвитку сталого екологічного туризму в їх умовах.

Визначення основних понять «подорож», «рекреація» та «туризм» виявляється дуже складним. Це виявляється тому, що не існує єдиного міжнародного термінологічного стандарту з даної тематики. У різних країнах панує істотно різне офіційне розуміння понять і термінів, зв'язаних з рекреацією і сферою дозвілля.

Існуючі визначення туризму представляють його або у виді подорожі, або у виді руху населення, не зв'язаного зі зміною місця проживання і роботи. І хоча деякі автори проводять грань між туризмом і подорожами, більшість авторів цього не робить.

Наприклад, В. Квартальнов вважає, що подорожі і туризм - два нерозривно зв'язаних поняття, що характеризують визначений образ життєдіяльності людини. Це відпочинок, активна розвага, спорт, пізнання навколишнього світу, торгівля, лікування і безліч інших видів діяльності. [4].

М. Папирян у своїй книзі «Международные экономические отношения: маркетинг в туризме» наголошує на тому, що дати коротке і при цьому повне визначення поняттю «туризм», через різноманіття виконуваних ним функцій і великого числа форм прояву, досить складно. За визначенням, прийнятим ООН у 1954 році, туризм - це активний відпочинок, що впливає на зміцнення здоров' я, фізичний розвиток людини, зв'язаний з пересуванням за межі постійного місця проживання [7]. У матеріалах Всесвітньої конференції з туризму, проведеної ВТО в 1981 році в Мадриді, дане наступне визначення: туризм - один з видів активного відпочинку, що представляє собою подорожі та з метою пізнання тих чи інших районів, нових країн, які сполучаться в ряді країн з елементами спорту. У 1993 році Статистична комісія ООН прийняла більш широке визначення: туризм - це діяльність людини, що подорожує і здійснює перебування в місцях, які знаходяться за межами їхнього звичайного середовища, протягом періоду, що не перевищує одного року, з метою відпочинку, діловими й іншими цілями.

Що стосується поняття «рекреація», то в науковій літературі термін рекреація з'явився в США наприкінці 90-х років XI століття. Рекреація в перекладі з латині означає відновлення, відпочинок. Саме ця точка зору існувала у вітчизняній (в основному, у радянській) літературі. У сучасній літературі, виданій в останні роки, спостерігається перехід до нового бачення рекреації.

Зокрема, В. А. Квартальнов наводить наступне визначення даного поняття [4].

Рекреація - це розширене відтворення фізичних, інтелектуальних і емоційних сил людини.

У свою чергу, І.В. Смаль і В.В. Смаль у своїй роботі «Рекреація, туризм і дозвілля» відзначають, що рекреацію можна сприймати і як заплановану бездіяльність, що здійснюється за бажанням. У глибшому змісті вона розглядається у зв'язку з емоційним досвідом і натхненням, що з' являється як наслідок рекреаційної дії [12].

Центр досліджень політики національного туризму США тлумачить ці три терміни - «подорож», «туризм» і «рекреація» - таким чином:

Подорож - дія, зв'язана з переміщенням людей з місця свого постійного проживання в іншу країну чи місцевість у межах своєї країни, крім будь-яких форм заробітку.

Туризм - синонім терміна «подорож».

Рекреація - діяльність