Києва або Європи до Криму. Наша територія в даному випадку дає нагоду зацікавити мандрівників, створити позитивну емоцію, яка по праву буде конкурувати з тими враженнями, які вони отримали б, побувши біля моря в Криму. Завдяки унікальній природі Миколаївщини ми могли б запропонувати як українським, так і іноземним туристам не тільки відпочинок, але й оздоровлення. Область отримала у спадок інфраструктуру, яку було збудовано в коблевсько- рибаківській зоні у 80-х роках минулого століття. Будувалася вона з метою широкого використання корисних копалин лиманів, насамперед Тилігуль- ського і Бейкушської затоки Бережанського лиману. Створити курорти не вдалося, але інфраструктура залишилася. У наш час є можливість відродити лікування в санаторіях - цю привабливу галузь, яка має великий попит на теренах усього світу. Є багато людей, які бажають вкласти в туристичну справу великі кошти. Хотілося б, щоб це були інвестори не лише українські, а цими пропозиціями зацікавляться й іноземні кампанії [11].
Про природну привабливість та живописну красу нашого регіону можна розповідати нескінченно. Вочевидь, це вкрай необхідно робити. Однак ми усвідомлюємо і те, що ці природні чудеса потребують не тільки того, щоб ними милувались та пишались, їм потрібні господарська турбота та належний нагляд, а головне - бережливе ставлення і небай- дужість людей.
Основним лімітуючим фактором розвитку туризму на територіях ПЗФ є пріоритетні природоохоронна, ресурсозберігальна та відновлювальна функції. Основними положеннями такої діяльності мають бути:
Обмеження вільного доступу до природних ядер, де сконцентровані рідкісні, зникаючі, реліктові, ендемічні види, особливо в період їх цвітіння та гніздування птахів.
Масові туристсько-спортивні заходи проводити після попереднього узгодження термінів та місця їх проведення з дирекціями об'єктів ПЗФ.
Здійснювати діяльність без перевищення рекреаційної єдності угідь.
Організовувати збір та вивезення сміття з території.
Стійкий розвиток туризму може призвести до швидкої деградації природних комплексів, як наслідок, втрати привабливості для туристів. Тому рекреаційно-туристична діяльність повинна плануватися відповідно до природоохоронного законодавства України.
На Миколаївщині екологічний туризм стає супутником і невід'ємною частиною всіх видів туризму, інтегрує їх у загальний процес, а завдяки своєму максимально доступному просвітницькому та освітньому потенціалу є чи не єдиним регулятивним та формуючим поведінку важелем управління урбанізаційними процесами, раціонального природокористування та охорони природи. Він дозволяє пом'якшити удари, що задає природі безумне ставлення до неї людини, зберігає кутки незайманої природи і сприяє розмноженню природних цінностей не тільки за допомогою екологічної просвіти, але і за рахунок коштів, що спрямовуються з прибутків від екологічного туризму на вирішення цих завдань.
Туристи отримують від такого спілкування з природою певний фізичний, психологічний, інтелектуальний та емоційний запас міцності та здоров' я, а природа при цьому зазнає мінімальних оборотних впливів і втрат, місцеві мешканці отримують соціальні та економічні стимули до збереження природи та традиційного природокористування.
Зрозуміло, що потрібні серйозні нові регіональні та державні довгострокові програми захисту та розвитку природного довкілля, створення, з обо- в' язковим залученням експертів-екологів та природо охоронців, туристської інфраструктури, визначення новітніх туристичних маршрутів на мапі українського та європейського «екологічного» туризму.
Мальовничі місця, гарні можливості для створення необхідної інфраструктури дають підстави сподіватися, що у недалекому майбутньому Мико- лаївщина буде приймати великі потоки туристів. Ця місцевість не тільки чарівний об'єкт природи. У неї дуже потужна і цікава історія, яку необхідно добре вивчити; узагальнити, щоб розробити екскурсійну програму. Для цього потрібна велика кількість фахівців, які б створили тут цікавий туристичний продукт.
ЛІТЕРАТУРА
Бабкин А.В. Специальные виды туризма. Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. - 252 с.
Войтенко В. Л. На три держави півень тут співав. - Тернопіль: Видавничий дім «Стефанів», 2007. - 188 с.
Збережемо перлину Побужжя / Прибузький вісник. - 2008. - 7 червня. - С. 1.
Квартальнов В. А. Туризм. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 320 с.
Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Миколаївській області в 2007 році. - Миколаїв: «Шамрай», 2008. - 172 с.
Новиков В. С. Характерные черты туризма XXI века - устойчивое и инновационное развитие [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.intacadem.rU/content/view/272/261/1/1/.
Папирян Г. А. Международные экономические отношения. Экономика туризма. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 208 с.
Перспектива за туризмом // Прибузький вісник. - 2008. - 15 липня. - С. 2.
Петрасов И. Экономико-географические предпосылки развития туризма в странах мира, 2002 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://geopub.narod.rU/student/petrasov/3/main.htm.
Підготовка фахівців у сфері екологізації туристичної діяльності // Екологічний вісник. - 2003. - С. 14.
Сім природних чудес Миколаївщини. - Миколаїв: 111 «Кольоровий світ», 2009. - С. 30.
http://www.knukim.edu.ua/conferences_2004_proceedings_smal.htm.
http://traveller.com.ua/in/ecoturizm.htm.