Формування спортивного руху інвалідів в України бере початок з 1990-х років. Саме в цей час почали створюватися українські фізкультурно-спортивні та оздоровчі клуби інвалідів. У подальшому ці громадські об' єднання стали основою для створення національних федерацій спорту інвалідів різних нозологічних груп - Всеукраїнської спортивної федерації інвалідів з порушеннями опорно-рухового апарату, Всеукраїнської спортивної федерації глухих, Всеукраїнської спортивної федерації незрячих (всі створені у 1992 р.), Всеукраїнської спортивної федерації інвалідів з відхиленнями розумового та фізичного розвитку (створена у 1993 р.).

Комплексна програма розв'язання проблеми інвалідності, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1992 р. № 31, передбачала, окрім заходів щодо профілактики інвалідності, медичної, соціально-трудової реабілітації інвалідів, надавання протезно-ортопедичної допомоги і забезпечення транспортними засобами, створення рівних можливостей для одержання освіти, поліпшення матеріально-побутових умов інвалідів, активізацію наукових досліджень з проблеми інвалідності, підготовку кадрів, піклування про культурні заходи та відпочинок тощо, а також містила й окремий розділ про фізичну культуру і спорт інвалідів.

Передбачалося організувати Центр інвалідного спорту на базі стадіону «Спартак» (Київ) і вивчити можливості створення відповідних обласних центрів; забезпечити виготовлення спеціальних тренажерів, спортивного інвентарю та обладнання для занять інвалідів; розробити проект фізкультурно-спортивного комплексу з легких конструкцій з урахуванням можливостей інвалідів і забезпечити його реалізацію; вирішити питання про підготовку для роботи з інвалідами фізкультурних кадрів, у тому числі з контингенту інвалідів, під управлінням федерації фізкультури і спорту та фізкультурних клубів інвалідів; створити на півдні України оздоровчо-спортивну базу для проведення тренувальних зборів та інших спортивних заходів, а також вивчення питань фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів; передбачати під час проектування та будівництва спортивних споруд можливість використання їх інвалідами як для спостереження за ходом змагань, так і для занять спортом; розробити методичні та практичні рекомендації.

У статті 13 «Фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність серед інвалідів» закону України «Про фізичну культуру і спорт», прийнятого у 1993 р., наголошено, що заняття фізичною культурою і спортом інвалідів є складовою частиною їх дозвілля, фізичної реабілітації та соціально- трудової адаптації, а на фінансування фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів для інвалідів, створення та розширення їхньої спортивної бази виділяються кошти з державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування.

У 1993 р. було створено Український центр фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» та його 27 регіональних відділень, що спільно забезпечують впровадження в життя державної політики з питань фізичної культури і спорту інвалідів в України.

У 1998 р. з метою створення умов для реалізації державної політики у сфері зміцнення здоров'я населення України засобами фізичного виховання, фізичної культури і спорту для задоволення потреб у поліпшенні здоров' я, фізичного та духовного розвитку, Указом Президента України було затверджено Цільову комплексну програму «Фізичне виховання - здоров'я нації».

Кількість інвалідів в України може перебільшити 2 млн осіб, тому одним із напрямів реалізації цієї програми було визначено фізкультурно- оздоровчу реабілітаційну та спортивну діяльність серед інвалідів і наголошено, що фізична культура і спорт серед інвалідів є складовою частиною фізкультурного руху України, котрий об'єднує соціально-демографичні групи населення з різними формами вад, є одним із найважливіших напрямів соціальної политики держави і забезпечує реалізацію прав громадян України, які мають певний ступінь втрати здоров'я, на заняття фізичною культурою і спортом, досягнення вищих спортивних результатів та їх відповідну оцінку суспільством і державою.

Згідно з програмою, основними напрямами розвитку фізичної культури і спорту серед інвалідів є:

- фізичне виховання, фізкультурно-оздоровча і реабілітаційна робота у навчально- виховній сфері, спрямовані на закладення основ фізичного та духовного здоров'я і реабілітацію втрачених функцій організму дітей-інвалідів у дошкільних навчальних закладах, учнівської та студентської молоді у навчальних закладах усіх рівнів, визнання фізичного виховання обов'язковою дисципліною у дошкільних закладах, у спецшколах-інтернатах для дітей з фізичними і психічними вадами, у будинках інвалідів та інших спеціалізованих закладах для інвалідів;

впровадження у виробничу та інші сфери життєдіяльності фізкультурно-оздоровчих і реабілітаційних занять залежно від нозології інвалідності, особливостей роботи та стану фізичного розвитку особи, групових та індивідуальних форм організації фізкультурно-оздоровчих, реабілітаційних і спортивних заходів за місцем проживання та відпочинку, у санаторно-курортних закладах і на туристичних базах;

адаптація різних форм фізкультурно - оздоровчої та реабілітаційної роботи відповідно до потреб інвалідів;

створення цілісної системи підготовки у спорті вищих досягнень, що сприяла б розвитку видів спорту, в яких спортсмени- інваліди можуть досягти високих результатів на вітчизняних та міжнародних змаганнях; збереження та вдосконалення системи підготовки спортивних резервів, поліпшення функціонування спеціальних дитячо-юнацьких реабілітаційно-спортивних шкіл для інвалідів.

Для реалізації Цільової комплексної програми передбачається створити у Волинській, Закарпатській, Київській, Миколаївській, Полтавській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та у м. Севастополі на базі відповідних обласних центрів інвалідного спорту «Інваспорт» спеціальні дитячо-юнацькі реабілітаційно-спортивні школи для інвалідів; створити на базі існуючих шкіл-інтернатів для дітей-інвалідів спеціалізовані відділення підготовки спортивно - го резерву з відповідних нозологій; при республіканських та регіональних вищих училищах фізичної культури та паралімпійського