УДК 821.161.2'05/06

Лєцкін M.O.

Житомирський державний університет імені Івана Франка «Я З ЗЕМЛЕЮ ЗРІССЯ - НЕ ВИРНУ..." (ВЗАЄМИНИ ІВАНА ОПЄНКА ТА МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ)

Стаття містить спробу відтворити творчі взаємини двох видатних науковців і поетів - І.Огієнка та М.Драй-Хмари - у хроноло' ічній послідовності, показати плідний характер цих взаємин.

Ключові слова: професор, доцент, ректор, міністр, гімназія, коле'ія, університет, світова література, іноземні мови, славіст, поет, неокласик.

У працях вітчизняних дослідників накопичилися певні розрізнені відомості про взаємини видатних науковців і талановитих поетів І.Огієнка та М. Драй-Хмари; особливо цінними тут є розвідки М.Тимошика, В. Ляхоцького, З.Тіменика, Є.Сохацької. Метою даної статті є спроба хроноло'ічної вибудови перебігу цих відносин.

В автобіорафії Івана Огієнка натрапляємо на запис: "1918. Х. Прибуття до Кам'янця-Подільського частини призначених професорів і доцентів: Л.Т.Білецького, В.О.Біднова, М.Драй-Хмари" [1, c.40]. Йдеться про комплектування викладацького складу нового, фактично першого українського в молодій державі, Кам'янець-Подільського університету, який був заснований 1 липня 1918 р. й ректором якого став І.Огієнко, щу доклав чималих зусиль до створення цієї навчально-наукової установи: за словами секретарки Комісії з питань постання університету О.Пащенко, "цей син селянина, щу дитиною у ходаках здобував власну освіту, умів віддаватися до самозабуття високій справі, пожертвувавши для того не тільки собою, а й своєю родиною" [2, с.17].

Керівник університету займався добором педа'о 'ічних кадрів. Тут йому стала у пригоді нещодавня (за часів Центральної Ради) посада міністра освіти УНР, який знав найкращих викладачів-науковців України.

Зі згаданих вище професорів і доцентів нас цікавить останній - Михайло Панасович Драй-Хмара. Якими рисами та здобутками привернув він увагу І.Огієнка? Спробуємо дати відповідь на це запитання.

М. Драй-Хмара народився на Полтавщині в заможній селянській сім'ї, яка мала давні козацькі традиції [11, с.78], у 1889 р., початкову школу закінчив у містечку Золотоноша, далі були гімназія в Черкасах та коле ія П.Галагана в Києві, яка дала Михайлові прекрасні знання, перш за все в гуманітарній сфері - зокрема, світової літератури та іноземних мов [3, с.94-95]. Разом із Драй-Хмарою в коле'ії навчався П.Филипович - людина, доля якої в подальшому була переплетена з долею Михайла. Та й І.Огієнко мав контакти з коле ією: він зійшовся з викладачем А. Короваєм [2, с.10].

Тут починаються моменти життя М.Драй-Хмари, схожі на факти біо 'рафії І.Огієнка. В коле'ії Михайло відчув подих поетичної музи й почав віршувати по-російському, пізніше перейшовши на українську мову (те ж саме було трохи раніше з І.Огієнком у Брусилівській школі та в Київській військовій школі). Після юле'ії 1910 року М.Драй-Хмара стає студентом історико-філоло'ічного факультету Київського університету, який роком раніше закінчив І.Огієнко. Михайло опинився під керівництвом професора В.Перетца - вчителя й покровителя І.Огієнка, і вже студентом другого курсу М.Драй-Хмара 1912 року опублікував працю "Интермедии 1-й половины ХУІІІ в. в рукописи собрания Тихонова Петербургской Публичной библиотеки"; І.Огієнко у 1911 р., ставши професорським стипендіатом університету, не міг не знати про цю подію в межах постійно діючого семінару В .Перетца - можливо, він і особисто познайомився з талановитим студентом, тим паче що ма'істерська праця І.Огієнка теж була присвячена давньоукраїнському авторові - Йоаникію Галятовському. Маючи завдання університету та Слов'янського товариства, М.Драй-Хмара відвідує 1913 року архіви та книгосховища Львова, Загреба, Белграда, Будапешта й Бухареста, щу остаточно формує його як славіста й дає можливість написати дослідження, присвячене хорватському письменникові ХУІІ ст. А.Качічу-Міошичу, а 1915 року, по закінченні університету, залишається при кафедрі слов'янознавства, стає, як це було раніше з І.Огієнком, професорським стипендіатом, має наукові відрядження до Петербурга, де налагоджує контакти з провідними філоло ами Російської імперії; це також становить паралель до наукової біо'рафії І.Огієнка, який теж працював у тодішніх центрах україністики в Петербурзі та Москві, теж співпрацював із академіком О.Шахматовим [2, с. 13].

Отже, скоріше за все І.Огієнко та М. Драй-Хмара були знайомі в період перебування в Київському університеті, близькість їхніх наукових (очевидно, й поетичних) інтересів стимулювала ці контакти протягом 1912-1917 рр.

Тож не дивно, що ректором Кам'янець-Подільського університету І. Огієнком був запрошений на посаду приват-доцента науковий спільник по alma mater М.Драй-Хмара, який читав у Кам'янці протягом 1918-1922 рр. лекції з поетики та слов'янознавства [4, с.211]; в університетському видавництві вийшла його праця "Слов'янознавство" [15, с.73]. М.Драй-Хмара у червні 1919 р. був залучений до безплатного читання в Кам'янці-Подільському науково-популярних лекцій про слов'янознавство, про відродження української нації [16, с.71]. Є свідчення, що М.Драй-Хмара, як перекладач-полі'лот, надавав майбутньому митрополитові допомогу в Комісії для українського перекладу Біблії та богослужбових книг [14, с.229]. В університеті, враховуючи чималий відсоток польського населення Поділля, було зусиллями ректора відкрито кафедру полоністики, і курс історії польської мови було доручено читати також М.Драй-Хмарі [3, с.95].

При університеті видавалися журнали "Нова думка" та "Буяння", і молодий доцент не тільки став редактором історико-філоло'ічної серії, а й надрукував у них кілька своїх поезій і перекладів [13, с.22]. Очевидно, схильний до віршування ректор і з цього приводу мав неформальні бесіди та поетичні читання з М. Драй-Хмарою.

Надалі життєві шляхи І.Огієнка та М.Драй-Хмари вже не перетиналися, одначе були схожими. Професорові Огієнку судилося більш ніж 50-річне перебування в емі'рації й кочування з місця