УДК 811.161.2'38:821.161.2-3.с1/7.08

Попович А.С.

СТИЛІСТИЧНИЙ ПРИЙОМ ГРАДАЦІЇ В "ТРЕНОСІ" МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО

У статті розглянуто використання стилістичного прийому градації в "Треносі" Мелетія Смотрицького. На значному фактичному матеріалі виявлено особливості вживання висхідної й спадної градації та з'ясовано естетичні функції градаційних побудов.

Ключові слова: прийом градації, висхідна і спадна градація, естетичні функції, градаційні побудови.

Українські письменники першої половини XVII століття, виступаючи проти шляхетсько- католицької експансії, сприймали польські та західноєвропейські традиції бароко, які проте

68

отримали національний характер під впливом візантійських, давньоруських джерел та фольклору [2, 63]. У контексті літератури бароко виник полемічний трактат М.Смотрицького "Тренос" (1610), який виділяється суспільною значущістю і літературними якостями. У цьому творі "звучить полум'яна медитація, пройнята патріотичним пафосом, болем від страждань вітчизни і гнівом на хистке в релігійних переконаннях українське й білоруське панство" [6, 10]. У "Треносі" "виклад думок відходить часто на другий план, а на першому ... звернення до почуття та волі, а не до розуму читача" [7, 293].

Мета нашої статті - проаналізувати використання градації в "Треносі" Мелетія Смотрицького, виявити особливості її вживання та визначити естетичні функції.

У досліджуваному творі виразно проступають риси, які є характерними для бароко, - це прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору [3, 79]. Тут подибуємо патетичні та ліричні заклики, риторичні запитання, нагадування, напади.

У перших двох розділах М.Смотрицький вдається до наслідування народної форми голосінь, тому спостерігаємо велику кількість фігур стилістичного синтаксису.

Зокрема, варто звернути увагу на нанизування однорідних членів речення: "Горе мені, злиденній, ой леле, нещасній, звідусіль в добрах моїх обідраній, ой леле, на ганьбу тіла мого перед світом із шат роздягненій! Біда мені, незносимими ладунками обтяженій!" [6, 67]. "Кожен наступний член ряду посилює попередній, а разом вони дають можливість рельєфніше, об'єктивніше, виразніше відтворити" [4, 194] "лямент" української церкви, яка викладає аргументи проти унії та за православну віру.

На принципах однорідності базується така фігура стилістичного синтаксису, як градація. "Градація ґрунтується на розташуванні слів або висловів у міру наростання чи спаду їхніх семантичних та емоційно-експресивних якостей" [4, 239].

Зважаючи на те, що градація найповніше виявляється в синтаксичних побудовах слів, словосполучень чи ширших утворень, пов'язаних у спосіб однорідності, подибуємо багато градаційних побудов у "Треносі" Мелетія Смотрицького.

Зауважимо, що виділяють два види градації - висхідну (клімакс) і спадну (антиклімакс). Клімакс - стилістична фігура, яка "розкривається у поетичному мовленні в напрямку наростання його інтонаційно-смислового напруження" [3, 356]. Саме цей вид градації переважає у "Треносі".

Серед градаційних побудов першого типу (клімакс) виділяємо дієслівні ряди: одкинути, згасити і заглушити [6, с. 85]; картали, карали, направляли [6, 74]; милує, виховує, дбає [6, 75]; пошлюбив, приоздобив, збагатив [6, 75]; отиліли, розтовстіли, забули бога [6, 80]; покинули, згордували [6, с. 68]; волати, взивати, кричати [6, 89]; іменникові ряди: недбальство, непокора, непослух, ледарство, байдужість, невігластво [6, 78], його варіант: недбальство, апатія, непокора,ледарство [6, 78]; болісті, рани, стогнання, зітхання [6, 67]; прикметникові та дієприкметникові ряди: непорядний, підступний, безбожний [6, 83]; злиденна, нещасна, обідрана, роздягнена [6, 67]; погоржена, зневажена, вигнана, оббрехана [6, 86].

На фоні великих контекстів, зокрема прозових, градація розгортається в усіх своїх рисах, складниках: "Вдень і вночі зазіхають на бідну душу мою і про згубу мою постійно мислять" [6, 68]; "Я погорджена, я зневажена. Я вигнана. Я оббрехана. Біда і вам, котрі мною згордували. Горе і вам, котрі мене зневажили. Тяжко і вам, котрі мене вигнали. Нужда і вам, котрі мене оббрехали [6, 86]; "Одні мені недбальством шкодять, інші тяжкого глуму завдають. Ті переслідують незносно, а ті зрікаються скорившись, мене занедбали" [6, 74]; "Руки в оковах, ярмо на шиї, пута на ногах, ланцюг на стегнах, меч над головою двосічний, вода під ногами глибока, огонь з боків невгасимий, звідусіль волання, звідусіль страх, звідусіль переслідування" [6, 67].

А.П.Коваль зазначає: "Як правило, для градаційних рядів добирається лексика або семантично тотожна (а вже авторський текст примушує бачити в ній різну міру вияву ознаки), або семантично різнопланова (а вже автор примушує її служити певній стилістичній настанові) [1, 231]. У "Треносі" використовуються і семантично тотожні висхідні градаційні ряди: "Ходімо і позбудемось її, і викорчуємо із землі пам'ять про неї!" [6, 68]; "... з насміхом і глумом знущаєтесь" [6, 85], і семантично віддалені, різноаспектні слова, вмонтовані в один художній градаційний ряд (градація тут також висхідна): "Бороздягли мене з шат моїх і голою з дому мого вигнали: одняли оздобу тіла мого і голови моєї окрасу забрали" [6, 68]; "... чекає, чи не отямляться і не почнуть гріхи свої спокутувати" [6, 75]; "Вивітрилась сіль, потемніла світлість, згасли світочі, здичавіли магістри, осліпли проводирі і в діл недбальства впали..." [6, 80]; "Пройміть серце і виточіть сумління, і отямтеся, і, усвідомивши гріхи свої, вдайтеся до покути" [6, 85]; "Біда вам, пастирі, котрі розполошили і розігнали стадо овець моїх і недбальства хворобою їх заразили!" [6, 80]; "Біда їм, тим, що пожирають душі овець вітця свого і розпускають шати свої, розпинають краї плащів своїх" [6, 80]. Висхідною градацією створюється співчуття, співпереживання автора. Наприклад: "Кого ж те більше доймає? Кому те більшого болю