У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


як водиться у володіннях моди, смислів. Мода взагалі не пропонує нічого сенсово нового, інакше вона не ставала б масовою, тоді як мистецький продукт на тлі (і почасти за рахунок сполучності з тим, що давало життя артефактам одноджерельного національного кореня) узвичаєних смаків та запитів лише увиразнється. Але жодному з них не дорівнює. «Шедеври не інтегруються у якусь сукупність, у спосіб наукових пропозицій, кожен з них є в своєму найавтентичнішому значенні виявом якогось індивідуума митця, школи, чи спільноти» [4]. І хоч мова у нас ведеться не про шедеври, а тою чи іншою мірою об'єктивоване авторство, наголошена думка французького соціального філософа чітко вказує на пріоритетність окремого над загальним там, де йдеться про вартості художнього кшталту. Зайве нагадувати, що творяться останні на матриці й за участю духовних структур особистісного вияву й наповнення, що змушує іще й іще раз поспитати колег і слухацьку цю залу: що ж у суто мистецькій (а не власне літературознавчій, власне культурологічній, власне соціологічній) царині художньо значущого досліджує компаративістика? Як дитя і виплід цивілізаційно глобалістичних тенденцій людського мислення вона багато чого літературно сущого називає, аналізує, узагальнює, проте іманентна логіка методологічних її засад балансує на грані визнання щезності неповторною в процесуально й всезагально повторюваному. Про базову основу цієї казусної для мистецтва ситуації мовилося напочатку: світ одвіку стоїть (і не збирається від цього відступатпся) на трьох (хоч їх, звісно, більше) «китах»: культивуванні сили, багатства й насолод. Перейнятість цими «рушіями» загальносуспільного поступування мистецтвом віддавна визнається ущербною, проте гроші, влада й забезпечуване ними всепроникне споживацтво й далі роблять своє: людина у більшості своїй народжується, живе і вмирає у рабстві матеріального, позаяк на духовні запити й радощі у неї зчаста немає ні часу, ні соціального примусу, ні, це найстрашніше, потреби. Еклезіастове: «Усе марнота марнот і гонитва за вітром», попри більш як двотисячолітню присутність у сяктак християнізованій земній ніші теж прочитується здебільшого розумом, а не серцем, для якого істинність колись видихнутою гебрайським царем є не резюмуючою, а ранячою.

Дух і ним патроновані світовідчувальні й світоиотрактувальні негації не містять безнадії. Безнадійним є їлобалізований вишкір стандарту, од якого хоч би скільки відхрещувався, не втечеш. І це, як на мене, повинна повсякслівно мати на увазі компаративістика, якої теж стосуються роздуми на кшталт: «Духовне життя не лише є реальним, а й самодостатнім, проте в іншому сенсі, ніж класична «об'єктивна реальність», природа як «causa sui». Будучи самоцінним, інакше кажучи власною для себе основою, обґрунтуванням і виправданням, воно вражає «невідсегобуттєвістю», «непримітністю слідів» (М.Гайдеггер) на предметному полі людської життєдіяльності. Безнадійно намагатися його безпосередньо «вбудувати» в об'єктивований, «грішний», профанний світ, скористатися ним як засобом успіху при досягненні практичної мети. У цьому випадку на духовність очікує, за словами Бердяєва, лише «утилітарна деформація», вона гине, поступаючись місцем ерзацу» [5]. Чи не загрожує критерій змістової «ерзацності» як самим літературнопорівняльним студіям, так і їхній зацикленості на глобальних «подібностях» таких складових мистецького продукту, як соціальна його зумовленість, історикокультурна й формальна «начинки»? Адже духовна текстура наголошеного продукту якщо й тяжіє до якогось спільного знаменника, то місцезнаходження цього знаменника об'єктивується не власне текстом, а процесами взаємодії світу художнього і світу внутрішнього, які, звісно, типізуються, проте не в категоріях компаративістики. Над цим треба думати й думати, якщо обездуховленість доби всесвітніх воєн і торжищ літературу хвилює. І цим хвилюванням переймає її дослідників.Примітки:

Курціус Ернст Роберт. Європейська література і латинське середньовіччя. Львів : Літопис, 2009. С. 439.

Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей. К. : Дух і літера, 2009. Т. І. Є. 353.

Наливайко, Д. Є. Літературознавча імагологія: предмет і стратегії / Д. Є. Наливайко // Літературна компаративістика : зб. статей. К. : Фоліант, 2005. Є. 31.

Реймон, А. Опій інтелектуалів / Арон Реймон. К.: Юніверс, 2006. Є. 159.

Храмова, В. Л. Личность как духовный феномен / В. Л. Храмова. К. : Фенікс, 2009. Є. 217.

Резюме

В статье рассматривается опасность слития концептов глобализма и философских основ литературной компаравистики. Обращается внимание на постмодернистические тенденции к «заимствованию» стиля, тематики, смыслового наполнения художественного произведения нивелирования его духовной самобытности.

Ключевые слова: глобализация, компаративистика, духовность, личность, творчество.

Одержано 13 жовтня 2010 року

Сторінки: 1 2 3