діє понад 4,5 млн. хостелів, якими користується близько 35 млн. мандрівників, причому їх кількість постійно збільшується [10].
Подібно до готелів, які за рівнем комфортності різняться кількістю "зірок", хостели класифікують за кількістю "ялинок". Найкращими та найдорожчими є "чотирьохялинкові", в яких є власна їдальня, душ на поверсі, камери зберігання, кімната побуту, послуги Інтернету. У номерах такого хостелу звичайно розміщуються не більше шести осіб. Із зменшенням "ялинковості" хостели надають менше послуг, тут можливе розміщення до 40 мандрівників у кімнаті, наявність їдальні не обов' язкова і вартість одного спального місця зазвичай трохи більше долара. Незалежна Україна має достатню базу для створення мережі таких хостелів в містах, де є вищі навчальні заклади та існує велика кількість гуртожитків. Розвиток хостелів є сучасною формою молодіжного підприємництва та сприяє створенню додаткових робочих місць у сфері послуг. В Україні вже розпочато роботу зі створення та розвитку їх мережі. У грудні 2003 р. була зареєстрована Всеукраїнська молодіжна хостел- асоціація [11], яка є єдиним офіційним представником в Україні Міжнародної хостел-федерації HIHostels.com, яка об'єднує 8 тис. молодіжних готелів (хостелів) у 96 країнах світу і налічує більш, ніж 4,5 млн. членів.
Перший український хостел "Авіатор" був відкритий у 2004 р. в Києві на базі Національного авіаційного університету, а сьогодні в Україні вже працюють більше десяти хостелів у Львові, Ужгороді, Балаклаві, Києві, Черкасах. У період з 2004 по 2008 рік планується будівництво ще 18 хостелів на 4450 місць, проектна вартість - більш, ніж 45 млн. грн. [12]. Успішна реалізація проекту становлення та розвитку мережі українських хостелів дасть змогу включити Всеукраїнську хостел-асоціацію до міжнародних хостель- них організацій і, таким чином, поширити інформацію про рекреаційні та історичні місця України в міжнародних туристичних путівниках.
Потягом останніх років в Україні зберігається тенденція до погіршення стану здоров'я дітей та молоді. Вплив постійно діючих факторів ризику, незадовільна екологічна ситуація, ускладнена наслідками Чорнобильської катастрофи, перевантаження, насамперед у шкільному віці, призводять до істотного зниження імунітету та розвитку у дітей хронічних захворювань. Поки що не вдається забезпечити організоване оздоровлення та відпочинок усіх бажаючих. Основними причинами такої ситуації є дефіцит коштів та слабка матеріально-технічна база дитячих оздоровчих закладів незалежної України. У зв'язку з цим конче потрібні координація діяльності всіх міністерств і відомств, проведення протекціоністської (передусім фінансової) політики з боку держави. Це насамперед упровадження спеціалізованих навчальних туристських програм залежно від вікових та освітніх особливостей дітей і молоді, виконання програми оздоровлення та фізичного загартування підростаючого покоління.
Сьогодні досить популярним залишається відпочинок дітей та молоді у Херсонській, Миколаївській, Одеській областях, у Закарпатті, на Полтавщині. Але ж найпопулярнішим залишається Крим. Сонячне світло й тепло, мінерально- сольовий склад і температурний режим морської води, чудові пляжі створюють сприятливі умови для відпочинку та оздоровлення дітей та молоді. Загальновідомими санаторно-курортними дитячими центрами є Ялта, Алушта, Алупка, Феодосія, Євпаторія, Судак, Саки і, звичайно ж, "Артек".
17 березня 2005 р. Верховною Радою України була прийнята Постанова № 2493 - IV "Про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації оздоровлення дітей влітку 2005 р. та розвитку Міжнародного дитячого центру "Артек", в якій зазначалося, що діяльність Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо організації оздоровлення дітей не відповідає рекомендаціям Верховної ради України з цих питань та рекомендувалось збільшити обсяги фінансування заходів щодо організації відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2005 р. при підготовці пропозицій про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", у тому числі шляхом надання субвенцій органам місцевого самоврядування для необхідного фінансування організації відпочинку та оздоровлення дітей, компенсації втрат місцевих бюджетів від надання пільг щодо здійснення податкових та інших платежів дитячим оздоровчим закладам [13]. До речі, влітку 2005 р. МДЦ "Артек" відсвяткував своє 80-річчя. Незважаючи на свій солідний вік, "Артек" увірвався в нове тисячоліття і знову підтвердив свою сучасність і лідерство в галузі дитячого відпочинку. У 2004 р. МДЦ "Артек" офіційно визнаний центром для реалізації міжнародних проектів ЮНЕСКО. Заснований у 1925 р. як лікувально-оздоровча установа, "Артек" успішно реалізовує одну із своїх головних цілей - оздоровлення дітей, використовуючи для цього унікальний природно-кліматичний потенціал і можливості матеріально-технічної бази, яка сьогодні розвивається і вдосконалюється [14].
На перший погляд, увага до проблематики туризму в незалежній Україні досить пильна. Тут і укази Президента України, і парламентські слухання про стан і заходи для розвитку туризму, і увага до нашої країни з боку Всесвітньої туристської організації, зокрема приїзд до України генерального секретаря ВТО. Але що стосується дитячого та молодіжного туризму, то тут за останні роки не було прийнято жодного законодавчого документа. Потреба, щонайменше, постанови Кабміну, Верховної Ради чи спільного документу цих органів вищої влади давно назріла. У ньому мають бути чітко визначені завдання туристичних фірм і державних органів у цій сфері, необхідні нові ідеї і рішення стосовно розвитку молодіжного та дитячого туризму в незалежній Україні. Адже молодіжні та дитячі
Література
Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 2002; Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. - К.: Центр навч. літ-ри, 2004.
Федорченко В.К., Дьорова