Розглянемо більш детально, як ці політичні сили уявляють собі перехід України у наступне тисячоліття. Слід відзначити, що всі програми мають традиційну побудову та багато в чому подібні одна до одної. Обов'язково присутні такі розділи: економічні реформи, соціальна політика, судова реформа, зовнішня політика, екологія, наука, культура, освіта. І це є цілком природнім, адже наше суспільство в період трансформації та розбудови своєї державності змушене розв'язувати низку складних проблем у всіх сферах життя практично одночасно.

У той же час, хоча п'ять політичних партій і включили до своїх програм рядки, які стосуються місця України у УХ! столітті, кожна з партій розуміє це по-своєму. Наведемо декілька цитат. Так, зокрема, УНА винесла це питання у розділ "зовнішня політика" і розглядає з позиції панслов'янської ідеології. Партія вважає, що "від України залежить, як увійдуть слов'яни у двадцять перше століття: як авангард Європи, чи як її задвірки" [3]. Як бачимо, було запропоновано доволі специфічний і дещо агресивний підхід до цієї проблеми. Дві партії - Народний Рух України та виборчий блок СПУ- СелПУ "За правду, за народ, за Україну" - запропонували виборцям гасла, які підсумовують передвиборчі програми: "Україні - рух у ХХІ століття" [4] та "Увійдемо в ХХІ століття зі світлими перспективами України і для держави, і для людини" [5] відповідно. Ще дві політичні партії - виборчий блок "Вперед, Україна" та Соціал- демократична партія України (об'єднана) - бачать своє пріоритетне завдання в тому, щоб Україна посіла гідне місце серед народів світу у наступному тисячолітті, тому і винесли цю думку в преамбули своїх програм. "Ми, відчуваючи відповідальність за долю України, усвідомлюючи силу громадянської солідарності, сповнені духом Конституції, об'єдналися для того, щоб демократичним (парламентським) шляхом зупинити сповзання України в прірву повного розпаду та загибелі українського народу як нації і вивести її на чільне місце людської цивілізації початку третього тисячоліття від Різдва Христового" [6], - таке прагнення виборчого блоку "Вперед, Україна". В свою чергу, СДПУ(о) пропонує українцям будувати суспільство соціальної справедливості, а для цого йти у ХХІ століття шляхом, який пройшли соціал- демократичні партії Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії, Австрії та інших країн Західної Європи. "Наша країна може і повинна увійти до XXI сторіччя без злиднів, бідності та безробіття" [7], - підсумовують вони.

Таким чином, з наведених вище цитат зрозуміло, що підходи до цієї проблеми різняться. Це пов'язано передовсім з ідеологічними позиціями, які відстоює та чи інша політична сила. Адже ця п'ятірка представляє весь політичний спектр. Ліві - СПУ- СелПУ, лівий центр - СДПУ(о), центристи - Рух, правий центр - виборчий блок "Вперед, Україна" та праві - УНА.

Однак, показовим є не лише той факт, що з тридцяти політичних партій та виборчих блоків, що боролися за місце в українському Парламенті навесні 1998 року, лише п'ять включили до програм положення про місце України в XXI столітті, а й те, що лише три програми - Руху, виборчого блоку "За правду, за народ, за Україну" та СДПУ(о) - були підтримані виборцями. І, вочевидь, це сталося не через те, що таке положення існувало в програмі.

Цікаво було б подивитись, як відобразили бачення майбутнього України в передвиборчих програмах ліві, центристські і праві політичні партії. Бо, навіть, якщо та чи інша партія не висловила прямо цю думку, кожна з програм писалась з урахуванням перспективи. А, отже, якщо уважно прочитати ці документи, то зрозумілим стає, яку Україну збираються будувати наші молоді партії уХХІ сторіччі. Логічним було б при розгляді цього аспекту викреслити такі групи проблем, що пропонують змінити українські політичні партії в найближчі роки у таких сферах: політичній, економічній, соціальній, духовній та зовнішньополітичній. До того ж, розглядати не кожну програму окремо, а згрупувати їх за політичним темпераментом на ліві, центристські і праві. А враховуючи той факт, що програми близьких за поглядами партій мають багато спільного, розглядати в кожному з блоків лише програми найбільш яскравих представників, адже деякі дрібні партії, які виникли напередодні виборів, все одно не отримали підтримки, тобто вони не відображають прагнення електорату.

Таким чином, ми розділимо програми на три групи і розглянемо їх з вказаних вище позицій. Результати нього аналізу ми представили у вигляді таблиці [8].

Як бачимо, позиції представників різних політичних таборів більше всього різняться у політичній, економічній, духовній та зовнішньополітичній сферах, а збігаються - у соціальній. І це - природно, адже невирішеність соціальних проблем створює напругу в суспільстві, призводить до конфліктів, подолати які мирним шляхом покликані політичні партії і їх лідери. Шкода лише, що для розв'язання спільних для всіх питань наші політичні керманичі пропонують суспільству діаметрально протилежні підходи. Хоча, як видно з таблиці, шляхи вирішення соціальних проблем різні політичні сили бачать однакові. Що стосується інших сфер суспільних відносин, то тут можна спостерігати діаметральні підходи у лівих