Однак через надмірну кількість різноманітних обов' язків та відсутність чітких інструкцій пожежний нагляд проводився вищезазначеними органами нерегулярно, а іноді місцева адміністрація взагалі не звертала уваги на дотримання протипожежних заходів.
З другої половини ХУІІІ ст. на воротах кожного двору вивішувалася дощечка з позначенням протипожежного інвентарю, з яким господар мав з'являтися на пожежу. Від кожних десяти дворів обирався десятник, який відповідав за участь чоловічого населення цих господарств у гасінні вогню. У листопаді 1784 р. з ініціативи малоросійського губернатора графа Румянцева- Задунайського на гроші, зібрані від ремісничих цехів Києва, були придбані три заливні труби, 39 діжок та 47 багрів. За їх збереженням спостерігав обраний жителями пожежний староста, до обов' язку якого входило своєчасне прибуття за пожежною тривогою до сараю з інвентарем та організація його підвезення до місця пожежі.
У 1787 році виходять "Тимчасові правила про заходи обережності від пожеж в поселеннях". Відповідно до цієї настанови домовласники були зобов' язані проводити огляди у своїх будинках та нагадувати мешканцям про заходи обережності від вогню. Кімнати в будинках дозволялося опалювати лише в денний час. У випадку вогняного лиха власники будинків, які були поблизу місця пожежі, були зобов' язані висилати людей на дах для гасіння іскор, що розліталися довкола.
Таким чином, упродовж ХІУ-ХУІІІ ст., незважаючи на те, що справа пожежного нагляду набула державної ваги, єдиного державного органу з цього приводу так і не було створено. Наприкінці ХУІІІ ст. назрівала нагальна потреба у скасуванні пожежної повинності та створенні професійних пожежних команд. Це дозволило в майбутньому зробити якісно новий крок у пожежній охороні населених пунктів. Адже весь попередній етап підготував правову та соціально-економічну базу для функціонування професійної пожежної охорони. її створення проходило нелегко та протягом тривалого періоду. Проте час диктував нові потреби суспільства в протипожежному захисті поселень.
Література
Криміногенна ситуація в Україні. Оцінка, тенденції, проблеми. - 2000. - К., ГШУОІ МВС України, 2001. - С. 66.
Привілеї міста Львова ХІУ-ХУІІІ ст. / Упор. М.Капраль. - Львів, 1998. - С. 33.
Інститут рукописів Центральної наукової бібліотеки ім. Вернадського, ф. 2, спр. 14842, арк. 172.
ІЬіі, спр. 14846, арк. 180.
Центральний державний історичний архів України (далі - ЦДІА України), ф. 1524, оп. 1, спр. 1, арк. 3.
ІЬіі
Інститут рукописів Центральної наукової бібліотеки ім. Вернадського, ф. 8, спр. 2106, арк. 4.
Полное собрание законов Российской империи. - СПб.: Тип. ІІ Отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. - Т. 12. - Отделение І. - С. 916.
Багалій Д. Магдебурзьке право на Лівобічній Україні. - К., 1911. - С. 428.
ЦДІА України, ф. 1710, оп. 1, спр. 1847, арк. 15.
„N„p„t?„z„Љ„|„p „t„Ђ „‚„u„t„{„Ђ„|„u„s?? 25.02.2002 „‚.