УДК 001(477)

Храмова-Баранова О.Л., Інститут соціального управління, економіки і права (м. Черкаси)

Аналіз розвитку інетитуційних центрів з метрологи в Україні

У цій статті показано історичний розвиток інетитуційних центрів з метрології в Україні, а також 'їх значимість для економіки країни. Використовуючи }штеріал, автор наводить статистичні дані по метрологічних центрах. Особлива увага у статті приділяється аналізу можливостей метрології для виробництв України. Проводячи аналіз, автор доходить висновку, що потреби вітчизняного виробництва у вимірювальній техніці достатньо високі і том^у підтримка новітніх науково-технічних технологій, які розробляються у метрологічних інетитуційних центрах, повинна бути важливим завданням внутрішньої державної політики.

This article is about the history of development the instituting center of metrology in Ukraine and significance this for economic Ukraine. Using documents, the author shows statistical data of center of metrology. In article shows to analysis possibility metrology for plants in Ukraine. The author analyses and comes to the conclusion that the measuring techniques is the most important sphere in our country and therefore support research-technical novelty in center of metrology must be important task in politics of Ukraine.Питання історії науки і техніки, зокрема метрології, завжди були і є актуальними, особливо в наш час - час розквіту інформаційних технологій. Деякі аспекти цієї проблематики висвітлюються у фаховому журналі "Стандартизація, сертифікація і якість". Для нашого дослідження певний інтерес викликає робота О.М.Величка та І.І.Дудича [1], де викладено теоретичні основи метрології, показана роль та значимість метрології у підвищенні якості промислової продукції, але менше звернена увага історичним фактам у цій галузі. В сучасних же монографіях з історії України автори побічно торкаються історії технічного розвитку України й не звертають уваги на стан метрологічної вимірювальної техніки в нашій державі. А в той же час високоточна вимірювальна техніка надає Україні можливість розвинути свій соціально- економічний стан, тобто при вивченні історичного досвіду й теперішніх перспектив метрологічної вимірювальної техніки зросте якість і конкурентоспроможність продукції в майбутньому, а це, у свою чергу, сприятиме зростанню виробництва та економіки України в цілому. В даній статті на основі аналізу документальних матеріалів та їх узагальнення висвітлюються витоки заснування інституціиних центрів з метрологи в Україні, вказуються їх досягнення і перспективи.

Важливим фактором піднесення виробництва України до світового рівня є розвиток науки і техніки, що впроваджують у життя інституційні центри, зокрема, метрологічні центри. В нашій державі є технічний потенціал, здатний забезпечити відтворення промислового виробництва в країні, тому особливої уваги набувають питання розвитку вітчизняного науково-технічного потенціалу в цій галузі. Одним із найактуальніших завдань в цьому плані є введення у виробництво нових технологій з метрології.

Перші історичні згадки впровадження метричної системи на території нашої держави засвідчують, що 8 жовтня 1901 р. Д. І. Менделєєв, за згодою харківського губернського пробирера М.Стародомського, заснував у м. Харкові першу в Україні повірочну палатку мір і ваги. З 1902 р. повірочні палатки з'явилися у Києві, Катеринославі, Одесі. На базі Харківської повірочної палатки мір і ваги 30 серпня 1922 р. постановою № 569 Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету була заснована Українська Головна палата мір і ваги як центральна науково- технічна установа для забезпечення в Україні єдності та вірності всякого роду мір, що в 1931 р. реорганізована в Український комітет стандартизації [2]. В 1933 р. у Харкові створений Український інститут метрології та стандартизації, який у 1938 р. реорганізований у Харківський державний інститут мір і ваги. В 1940 р. у зв'язку з переведенням столиці України у м. Київ (з 1934 р.) керівництво повірочними центрами передано уповноваженому Центрального управління мір і ваги при Раді Народних Комісарів УРСР. Після приєднання до СРСР Західної України та Північної Буковини у 1940 р. до мережі повірочних установ України влилися установи міст Львова, Ковеля, Дрогобича, Рівного, Станіслава, Тернополя, Чернівців та Коломиї [3].

У 1953 р. засновано Управління мір і вимірювальних приладів УРСР, а 13 серпня 1954 р. було утворено Комітет стандартів, мір і вимірювальних приладів. На XI Генеральній конференції з мір і ваги, що відбулась у 1960 p., було прийнято нове визначення метра, азі січня 1963 р. Міжнародна система була введена як краща в усіх галузях науки і техніки. 7 січня 1966 р. організовано Українську республіканську лабораторію державного нагляду за стандартами та вимірювальною технікою. Подальше посилення ролі стандартиза-ції і метрології в народному господарстві призвело до утворення Українського республіканського центру метрології і стандартизації, згідно з наказом Державного комітету стандартів № 7 від 11.12.70 p., а за наказом від 24.02.71 р. № 45 було організовано Українське республіканське управління ДСТ СРСР [4].

Широка наукова підготовка повинна сприяти здобуттю майбутнім інженером навичок винахідливості, технічної фантазії, оригінальності рішень. Без вміння вносити в будь-яку справу інновацій технічний фахівець не буде дійсним творцем і залишиться коментатором науки і техніки.

Щорічно 18 навчальних закладів України III- IV рівнів акредитації випускають близько 1000 спеціалістів за напрямком "Метрологія та вимірювальна техніка" [5]. З цих даних зрозуміло, що спеціалістів цієї галузі вкрай мало для такої держави, як Україна, і необхідно розширювати цей спектр. Наведемо приклади провідних наукових закладів, які займаються вивченням, розвитком й