впровадженням метрології в Україні.
Центром метрології в Україні є УкрЦСМ (Український державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації) - правонаступник та послідовник першої метричної установи в м. Києві, що відкрилася 5 липня 1902 р. УкрЦСМ є головною організацією з державних випробувань засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) і налічує 600 співробітників, 24 з яких мають вчений ступінь [6].
Еталонна база УкрЦСМ складається з 6 державних еталонів, 45 вихідних еталонів України, 925 вихідних еталонів УкрЦСМ та 2524 робочі еталони. Вченими УкрЦСМ у 1995 р. створений Державний первинний еталон одиниці молярної частки компонентів у газових середовищах, що дає можливість забезпечити єдність вимірювань хімічного складу промислових викидів теплоелектростанцій, концентрації шкідливих компонентів в будівельній, машинобудівній промисловості. Метрологічні характеристики цього еталона - на рівні аналогічних еталонів провідних метрологічних інститутів світу: NMI (Нідерланди), NPL (Великобританія), NIST (США), Всесоюзного науково-дослідного інституту метрології ім. ДІМенделєєва (Росія). У 1999 р. створено Державний еталон одиниць електричної напруги змінного струму та Державний еталон одиниці електричної напруги постійного струму. їх впровадження дозволило розв язати питання безпечної експлуатації побутових електроприладів промислового обладнання [7].
Типи ЗВТ, затверджені Державним стандартом (ДСТ) України, підлягають внесенню до Державного реєстру ЗВТ. Реєстрація затверджених типів ЗВТ проводиться УкрЦСМ згідно з ДСТ України [8].
Значними здобутками визначається ХДНДІМ (Харківський державний науково-дослідний інститут метрології). Напрямок його діяльності: збереження й створення державних величин; розроблення нових методів і засобів точних вимірювань фізичних величин; нагляд за впровадженням і дотриманням державних стандартів тощо [9]. Завдяки йому збільшилась кількість спеціальних метрологічних служб і зросла їх якість. Це дозволило територіальним органам Комітету зі справ мір та вимірювальних пристроїв надати деяким метрологічним службам виробництв право самостійної перевірки і ремонту засобів вимірювання. В 1966 р. таким правом користувалися 32 служби, а вже у 1980 р. таких служб було 95. В цей час кількість засобів вимірювання теж збільшилась у 3 рази, сягнув 4,3 млн. одиниць у 1981 р. [10].
У 1981 р. на базі ХДНДІМ було створено науково-виробниче об'єднання (НВО) "Метрологія", яке у 1992 р. отримало статус державного. Нині ХДНДІМ є головним центром України із забезпечення єдності вимірювань. У жовтні 1986 р. в ХДНДІМ створено музей метрології, де зберігається понад 400 експонатів. Серед унікальних експонатів - метр (ви-користовувався до 1973 p.), як зразковий засіб [11]. Оснащення територіальних органів повірочним обладнанням - пріоритетне завдання для ХДНДІМ на сьогодні. Заклад проводить фундаментальні і прикладні дослідження, спрямовані на розвиток еталонної бази.
Звернемося до історії розвитку Дніпропетровського метрологічного закладу. 2 листопада 1902 р. в Дніпропетровську (Катеринославі) було відкрито повірочну палатку мір та ваги № 18. На момент згаданої події у місті працювало 175 підприємств і все вказувало на те, що Катеринослав перетвориться у великий промисловий центр. Заводи, що випускали чавун, сталь, прокат, фасонне лиття і багато чого іншого, для забезпечення належної якості своєї продукції мали гостру потребу в точних засобах виміру і тому Катеринославська і Таврійська губернії отримали у своє розпорядження державний інститут. Палатка з часом переросла в один з найбільших державних центрів стандартизації, метрології та сертифікації України. З роками назва закладу змінювалась: у 1938 р. - Дніпропетровське управління мір та вимірювальних приладів; 1955 р. - Дніпропетровська державна контрольна лабораторія з вимірювальної техніки; 1979 р. - Дніпропетровський центр стандартизації і метрології, а у 1996 р. - ДЦЦСМС (Дніпропетровський державний центр стандартизації, метрології і сертифікації).
ДЦЦСМС має у своєму розпорядженні 822 вихідних і 2418 робочих еталонів, що дозволяє в повному обсязі забезпечити повірку ЗВТ підприємств і організацій як Дніпропетровської, так і інших областей України. У Центрі створено один з найпотужніших і найбільш оснащених випробувально-сертифікаційних центрів в Україні [12].
Визначається своїм перспективним розвитком і метрологічний інститут в Одесі, де ще у 1902 р. була створена повірочна палатка, що являла собою державну службу з обов'язком забезпечення єдності і правильності вимірювань. У 1921 р. Одеська повірочна палатка була перейменована в палату мір та ваги, а у 1946 р. було відкрито Одеський технікум вимірювань - перша і єдина на той час метрологічна навчальна установа країни. У 1954 р. сформована Одеська державна контрольна лабораторія, яка у 1955 р. одержала статус міжнародної організації, а в 1970-ті роки перетворена у Південний зональний центр стандартизації та метрології, а потім - в Одеський центр стандартизації та метрології. У 1986 р. в Одесі було побудовано метрологічний лабораторний корпус, обладнаний сучасним автоматизованим устаткуванням, у 19- 95 р. установа отримує назву - Одеський державний центр стандартизації, метрології та сертифікації. Зазначимо, що цей Центр є головною організацією ДСТ України з вимірювань вологості зерна та продуктів його переробки [13].
Метрологічна діяльність проходила й у Західній Україні, де у 1973 р. в м. Львові було утворено філіал Всесоюзного науково-дослідного інституту фізико-технічних та радіотехнічних вимірювань, а у 1977 р. засновано Інститут вимірювальних і керуючих систем, напрямок діяльності якого: метрологічне забезпечення інфор- маційно-вимірювальних і керуючих систем і розробка науково-методичних основ автомати- зацп процесів управління якістю продукції тощо. В 1979 р. за наказом ДСТ СРСР створено Львівський центр метрології та стандартизації. Зауважимо, що у Львові, вперше в Україні, у 1985 р. створено Музей метрології,