УДК 902.2: 908(477.73)

Требух О.О., Миколаївський державний університет ім. В.О.Су- хомлинського

Дослідження поселення сабатинівської культури

Балабанівка І у 1997 р.

Запропонована стаття присвячена археологічним дослідженням поселення сабатинівської культури Балабанівка І, проведених експедицією МДУ під керівництвом Ю.С.Гребенникова у 1997 році. У статті робиться аналіз залишків архітектурних споруд та матеріальних речей, зафіксованих під час розкопок. Дається визначення характеру та значення поселення для населення регіону в середині ІІ тис. до н. е.

This article is dedicated to the archeological research of the settlement of sabatynivs ka culture Bala- banivka I, which was made by the expedition of Mykolaiv State University under the leadership of U.S. Greben- nikov in 1997. In the article there is the analysis of remains of the architectural buildings and material thing which were fixed during the excavations. It includes the character and the meaning of the settlement for the population of the region in the middle of II millennium B.C.За доби пізньої бронзи регіон Надчорномор'я був заселений племенами сабатинівської археологічної культури (XIV-XII ст. до Р.Х.), які продемонстрували небувалий злет господарської діяльності в Степу, насамперед хліборобства, скотарства та ремісництва. Господарство саба- тинівців гармонійно поєднувало землеробство й скотарство, що надавало поштовху розвиткові різноманітних ремесел, промислів та влаштуванню побуту. В середині ІІ тис. до Р.Х. Степ змінює свій споконвічний вигляд і вкривається густою мережею поселень. Значні центри-осередки сабатинівської культури постають і в Степовому Побужжі, яке стає центром цієї культури.

На сьогоднішній день в Степовому Побужжі відомо більше двох сотень поселень сабатинів- ської культури. В більшості випадків вони відомі за зборами підйомного археологічного матеріалу, дещо менше - за проведеним на них розві- дковим шурфуванням, а лише на поодиноких пам'ятках проводилися широкомасштабні дослідження, серед них треба відмітити Виноградний Сад, Степове, Щуцьке І, ІІ, Ташлик І, ІІ, Бузьке І, !V, Кременчук, Балабанівка VH та інші. Більшість наукових даних, отриманих на підставі досліджених пам'яток цієї культури, на жаль, поки що не введено до наукового обігу. Це в цілому не дає змоги більш детальніше оцінити характер, рівень матеріальної культури, побуту та господарства сабатинівських племен. Однак цю проблему можна вирішити за рахунок своєчасного публікування археологічних досліджень, які проводяться в регіоні, а також введення до наукового обігу досліджень попередніх років.

У запропонованій статті автор подає матеріали розкопок поселення сабатинівської культури - Балабанівка І, проведених у 1997 р. археологічною експедицією Миколаївського державного університету під керівництвом к.і.н., доцента Ю.С.Гребенникова та за участю В.Б.Гребенникова, К.В.Горбенка, А.В.Майстренка та інших [1].

Метою даної публікації є ознайомлення широкого загалу науковців з основним комплексом артефактів поселення, визначення характеру, структури та значення поселення Балабанівка І для населення регіону, аналіз залишків архітектурних споруд та матеріальних речей, зафіксованих під час охоронних розкопок.

Поселення Балабанівка І як археологічна пам'ятка була відома ще у 1960-х рр., коли на її території співробітниками Миколаївського краєзнавчого музею проводилися розвідки. Під час цих робіт був отриманий незначний археологічний матеріал. Насамперед, це уламки керамічного посуду, який свідчив, що даний об'єкт належав до епохи сабатинівської культури [2]. Розкопки 1997 р. дозволили скласти більш повну картину щодо цього поселення та життя й побуту його мешканців.

Поселення Балабанівка І розташовувалося на схилі невеликої, водоносної в минулому балки, приблизно в 0,5 км вище від її впадіння у заплавну частину р. Південний Буг (сучасний Бузький лиман). Схил балки у давнину складався з суглинку жовтого кольору з домішками піску. Територія, що оточує поселення, містить пісок та різну супісь. Виходячи з цього, місце для поселення було обрано невипадково, тобто на більш твердому ґрунті, який надавав захист будівлям від паводкової води. В цілому таке місцезнаходження поселення співпадає з традиційним розміщенням поселень сабатинівців та степових поселень інших епох (за доби ранньої бронзи - поселення катакомбної культури, та античні поселення). Ця теза має підтвердження поодинокими знахідками на поселенні Балабанівка І кераміки катакомбної культури та значними залишками античних артефактів. На момент розкопок площа поселення перебувала під кладовищем у центрі с. Балабанівка (Корабельний р-н, Миколаїв); у зв'язку з його переплануванням, забудівлею земельної ділянки й були проведені вищеозначені рятівні археологічні дослідження.

Щільність могил була різною, що й обумовило характер розтушування розкопів і шурфів. Загальна площа розкопів склала більше 500 м2. Потужність і насиченість культурного шару розмита - у верхній частині поселення 0,3-0,5 м, нижче - за схилом, очевидно, за рахунок змиву ґрунту зверху до 1,0-1,2 м.

На поселенні зафіксовано 6 кострищ різноманітної величини (від 1 до 1,2 м діаметром), що являли собою скупчення обпеченого середнього та дрібного каміння, кісток та кераміки. Одне з кострищ (N° 1) зафіксовано в куті наземної будівлі, від якої залишилося каміння кладки. Власне кут наземної будівлі був викладений із 3 невеликих вапнякових каменів, поставлених вертикально, також вертикально від цього кута на південь простежується ряд невеликих каменів. Довжина залишків "стінки" - 3-3,5 м. В цьому кострищі було виявлено фрагменти трьох посудин.

Таким чином, на поселенні виявлено залишки легкої наземної споруди, та не виключена наявність і будівель каркасно-стовпової конструкції.

Це поселення можна віднести до ІІ групи балочного підтипу за класифікацією сабатинів- ських поселень