УДК 902.2

Кіосак Д.В., Інститут археології НАНУ

Можливості калібрування радіовуглецевих датувань для пізньопалеолітичних стоянок Степового Причорномор'я

У статті вперше калібруються радіовуглецеві дати зі стоянок пізнього палеоліту степової зони України та дотичних територій. Автором застосовано кілька калібрувальних кривих і відзначено невідповідності між ними. Обговорюються проблеми і труднощі у побудові календарної хронології доби палеоліту. Визначено максимальну точність датування, досяжну на сьогодні.

Paper is devoted to calibration of radiocarbon dates from the Upper Paleolithic sites of Ukrainian Steppe and adjacent territories. Author applies three newly established calibration curves and points on their discrepancies. The difficulties and pitfalls of calendar chronology building for Pleistocene times are discussed. The maximal possible accuracy of dating is defined.Останнім часом радіовуглецевий аналіз перетворився з дорогого і непевного способу датування на звичну процедуру в ході вивчення пам'яток доби каменю та палеометалу. Кількість визначень стрімко зростає. Та й точність їх значно підвищилася - здебільшого завдяки впровадженню методу прискореної мас-спектрографії (AMS) [1]. Збільшення обсягу дат викликає необхідність в особливих способах їх обробки та співвіднесення з відносними хронологіями.

Дуже швидко по відкриттю В.Ф. Ліббі зчісувалось, що простого підрахунку вмісту С у зразку не досить для визначення часу його існування. Сьогодні навіть „наявний вік", який подає лабораторія, - результат численних поправок та коригувань [2]. Алє й він потребує виправлення з урахуванням змін концентрації радіоактивного вуглецю в атмосфері. Історія калібрування - це історія постійних покращень та уточнень калібрувальних кривих.

Останнім часом було розроблено кілька калібрувальних кривих для пізнього плейстоцену. Г.Х. ван Андел 1998 року запропонував криву, що базується на відкладах з озера Суйгетцу, що нашаровувалися щосезонно [3]. Майже одразу по тому було вказано на низку невідповідностей у наших відомостях щодо датування змін вмісту МС у атмосфері протягом фінгляціалу [4]. Проте незабаром було представлено ще дві криві - Р. Дж. Фейрбенкса зі співавторами та Б. Венін- гера та О. Иоріса [5]. Останні детально врахували аргументацію критиків та розробили комп'ютерну програму для калібрування доголоцено- вих дат. А нещодавно було затверджено нову калібрувальну криву IntCal04, що продовжується до 26 тис. р. до н.д. і дозволяє аналізувати найпізніші палеолітичні дати [6].

Безумовно, ці криві протягом років ще будуть покращуватися та змінюватися - як було з голоценовими графіками. Проте, на нашу думку, саме їх використання має вказувати напрямки для поліпшення і удосконалення процедури калібрування. Крім того, застосувавши їх, ми зможемо собі уявити ступінь неточності у абсолютному датуванні пізнього палеоліту. Адже вжиток некаліброваних дат створює ілюзію менших похибок, ніж є насправді. Краще мати точнішу дату з більшими межами погрішностей, ніж неточну оцінку, близьку до точкової.

Мета цієї роботи - спробувати калібрували дати для пізнього палеоліту степової зони України.

Наявна база дат значно збільшилася протягом останнього десятиріччя і наближається до дев'яноста визначень з понад чверть сотні стоянок. Безумовно, цього замало для створення надійної абсолютної хронології для періоду тривалістю у десятки тисяч років. Проте, не слід відмовлятися від їх використання на тій підставі, що їх замало або вони „недобрі". Дорогу пройде той, хто хоча б пробує нею йти.

Для калібрування було застосовано програму CalPal. Ми провели цю процедуру за трьома наявними сучасними кривими: CALPAL 2005 SFCP, Fairbanks August 2005, INTCAL04. Результати, у вигляді інтервальних оцінок з рівнем ймовірності 0,95 (2 с ), зведені у табл. 1.Калібровані дати пізньопалеолітичних стоянок Степового Причорномор'я [7]

Рис. 1. Калібрувальні криві (ділянка 8-48 тис. р. ВР). Крапками - INTCAL04, пунктиром - CALPAL 2005 SFCP, суцільною лінією - Fairbanks August 2005Неспівпадіння кривих походить як від різних вихідних наборів даних, за якими їх побудовано, так і від різних методів їх формування.

На ділянці 11-13 тис. р. ВР крива CALPAL 2005 SFCP лежить нижче двох інших і проходить під гострішим кутом до вісі абсцис. А отже її вжиток призводитиме до менших дат calBC (приблизно на 500 років) та більших інтерваль- них значень (дивись, наприклад, дати Ki-6357, Ki-6206, Ki-6202, Ki-6202, Ki-5825, OxA-778, GIN-2940, GIN-7921, GIN-7922). У межах 16-21 тис. р. ВР криві хоч і не співпадають повністю, проте настільки значних відхилень не відзначено. Загалом графік CALPAL 2005 SFCP найменш гладкий з усіх, а отже намагається відобразити менші за часовою тривалістю коливання вмісту 14С у атмосфері. На проміжку 21-48 тис. р. ВР відмінності між кривими значні і розмаїті. Точність їх зменшується і різнобій у результатах зростає. Безумовно, різницю між графіками слід враховувати, цитуючи наслідки калібрування.

Внаслідок переходу до календарних дат похибки стають більшими. Проте, інтервал- наслідок калібрування краще відображає об' єк- тивну реальність ніж конвенційна дата. Такий проміжок вказує на ступінь нашої невизначеності щодо того, коли саме відбулася подія. Намагання штучно його зменшити спотворюють дійсність [8]. Згортання визначення до точкової оцінки має значення лише як засіб унаочнення, а в разі сутнісного аналізу повинен враховуватися увесь відрізок, в якому можливо мав місце факт. Дата-відрізок має більшу погрішність, ніж точкова, але вона - точніша (тобто ближча до справжнього стану речей).

Некалендарні датування з похибкою, більшою 500 років, при калібруванні переходять у проміжки тривалістю в тисячі років - тобто фактично нічого