Нагляд за часом відкриття і закриття торгових закладів покладався на поліцію, членів міської управи і осіб, вибраних торговцями [18].

Стан торгівлі у Миколаєві неодноразово був предметом обговорення міської Думи. Так, 7 квітня 1905 р. Дума розглянула заяву торгівців свинями про збільшення з 20 до 30 коп. самооб- кладання кожної туші, щоб урівноважити збитки від бракування та знищення туш хворих свиней. Доповідач, гласний Смирнов, запропонував на бойнях і базарах встановити салотопні котли, однак, за пропозицією гласного Властеліци, ухвалили встановити котли тільки на бойнях та посилити нагляд за м' ясними продуктами. На цьому ж засіданні розглянуто справу про перенесення мучного ряду та прийнято відмову гласного Стоянова від звання члена особливого розкладного присутствія з хлібної торгівлі [19].

Торгівля була важливим джерелом надходжень коштів до міського бюджету. У звіті Думи за 1828 рік про доходи, витрати і залишки міської, поліцейської і богодільної сум вказано: від гільдій і торгівлі інших станів повинно бути стягнено 1262 крб. 50 коп., від міських терезів і мір - 3000 крб., а одержано 2000 крб., від векселів пів- і чверть процентного збору отримано, як і заплановано 2374 крб. 63 3/4 коп., на підставі додаткової постанови про устрій гільдії із оголошених на 1828 рік по Миколаєву капіталів чверть процентного збору - 2190 крб., а також за продану з відкритого торгу приблудну рогату худобу - 268 крб. 24 коп. [20].

Нерідко миколаївські купці ухилялися від сплати різних зборів. Так, у 1851 р. від клеймування терезів і мір недоїмка минулих років склала 2065 крб. 56 коп., а надійшло всього 50 крб., залишилося зібрати в 1852 р. 2115 крб. 56 коп.; з іногородніх купців, що постійно проживали в місті, недоїмки становили 1082 крб. 75 коп., із свідоцтв торгуючих селян - 273 крб. 88 коп. [21].

У 1860 р. з торгових площ Дума отримала 5421 крб., від інших торговельних операцій, зокрема від трактирного збору, - 7863 крб. [22]. Надалі із зростанням обсягів торгівлі збільшувалися й надходження до міської скарбниці. Так, у 1890 р. доходи з торгових площ становили 90098 крб. 10 коп., а з документів на право торгівлі - 22903 крб. 73 коп. В 1899 р. збори з торгівлі і промислів склали 91120 крб. 95 коп. [23].

Про великий авторитет міста як центру торгівлі свідчить той факт, що в кінці ХІХ ст. в Миколаєві були акредитовані віце-консули Німеччини, Австро-Угорщини, Нідерландів, Англії, Франції, Туреччини, Італії, Швеції, Норвегії і Португалії [24].

Таким чином, ми бачимо, що міська Дума регулювала сфери торгівлі, захищала законні інтереси торговців та купців, видавала обов'язкові постанови в сфері торгівлі і, отже, внесла великий вклад у розвиток торгівлі в Миколаєві в кінці ХУІІІ - на початку ХХ ст.

Література

Российское законодательство X - XX веков. Законодательство периода расцвета абсолютизма. - М., 1985. - Т. 5.

Свод законов Российской империи. - СПб., 1876. - Т. II; Ч. I. - С. 442-443, 451.

Історія міст і сіл Української РСР: Миколаївська область. - К.: Гол. Ред. УРЕ, 1971. - С. 81.

Энциклопедический словарь Русского Библиографического Института Гранат. - М., 1914. - Т. 13. - С. 210.

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза, И.А. Эфрона. - СПб., 1897. - Т. 21. - С. 111-112.

Новый энциклопедический словарь. Издательское дело бывшее Брокгауз - Еффрон. - Петроград. - Т. 28. - С. 542.

Николаев с его пригородами и хуторами, по переписи, произведенной 27 апреля 1875 года. - Николаев, 1877. - С. 33а-33 б, 45-46, 19.

Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО), ф. 222, оп. 1, спр. 42, арк. 13, 36.

Ibid., арк. 159.

Ibid., спр. 70, арк. 2

Ibid., спр. 140, арк. 3Ibid., спр. 246, арк. 1.

Адрес-календарь и Справочная книжка Гор. Николаева (Херс. губ.) на 1900 год. - Николаев, 1899. - С. 123-124.

Адрес-календарь и Справочная книжка Николаевского градоначальства на 1902 год. - Николаев, 1901. - С. 78-80.

Ibid. - С. 33.

Адрес-календарь и Справочная книжка Гор. Николаева (Херс. губ.) на 1900 год. - С. 146-148.

Ibid. - С. 182-188.

Адрес-календарь и Справочная книжка Николаевского Градоначальства на 1902 год. - С. 80-81.

Южная Россия - 1905. - 8 апреля.

ДАМО, ф. 222, оп. 1, спр. 13, арк. 3, 4, 7, 8, 12.

Ibid., спр. 127, арк. 18-19.

Именовать - город Николаев. Историко- краеведческий выпуск. - Николаев, 1989. - С. 145147.

Адрес-календарь и Справочная книжка Гор. Николаева (Херс. губ.) на 1900 год. - С. 149-150.

Ibid. - С. 251.

„N„p„t?„z„Љ„|„p „t„Ђ „‚„u„t„{„Ђ„|„u„s?? 12.03.2002 „‚.