по-друге, продовження пошуків нових джерел в ДАСБУ, ДАГОУ та інших вітчизняних та зарубіжних архівах; по- третє, ретельний аналіз інформаційного потенціалу джерел, уже введених до наукового обігу; по-четверте, створення цілісної сучасної концепції розвитку масонських організацій України на початку ХХ століття із врахуванням результатів досліджень останніх років; по-п'яте, з'ясування місця масонства в громадсько-політичному та особистому житті видатних українських діячів (М. Василенка, М. Грушевського, С. Єфремова, С. Петлюри та інших).
Підсумовуючи, автор дійшов таких висновків про стан дослідження масонської проблеми вітчизняною історіографією:
- на початку 1990-х рр. необхідність самоствердження нової державної нації на рівні суспільної свідомості мала наслідком апологетику масонства й певну „глорифікацію" його ролі в українському (як і в російському) державотворенні. Певна упередженість як російської, так і вітчизняної історичної науки не давала змоги надати адекватну оцінку масонським організаціям України 1900-1920 рр. В останнє десятиліття подолання хиб попереднього етапу сприяло активізації та розвитку масонознавчих досліджень;
вітчизняна наука зробила перші кроки в дослідженні діяльності масонських організацій України 1900-1920 рр. Українськими вченими визначені чільні напрями наукових пошуків, оцінені здобуті результати, висловлені гіпотези, що потребують подальших уточнень та опрацювань;
у сучасній історіографії масонської проблеми можна виділити три напрями: „змовницький", критичний та ліберальний, праці кожного з них мають свої характерні риси, досягнення і недоліки у висвітленні теми, проте разом сприяють формуванню загальної концепції розвитку масонського руху в Україні в першій чверті ХХ століття;
Література
Кустов В. Современное масонство на Украине. Тайные и закрытые общества на Украине: вчера и сегодня // http://ukrtayna.narod.ru/ kniga.html.
Див., напр.: Гайдар В. Про небезпеку масонської інфільтрації нашого життя // За вільну Україну. - 1995. - 23 лютого. - С. 2; Платонов О. Терновый венец России. Тайная история масонства. 1731-1996. ? М.: Родник, 1996. - 703 с.
Заява парламентських фракцій „Наша Україна", Комуністична партія України, Соціалістична партія України та виборчого блоку Юлії Тимошенко // Голос України. ? 2003. ? 6 лютого. - C. 2; Докукін Ю. Масонофобія // Хрещатик. - 2003. - 14 лютого. - С. 4.
Крижановська О. Основні проблеми сучасного українського масонознавства // Національна Академія наук України. Інститут історії України. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - Вип. VII. - К., 2004. - С. 257-269.
Таран Л.В. Провідні тенденції світової історіографії в ХХ ст. та проблеми кризи сучасної української історичної науки // Український історичний журнал. - 1999. - № 1. - С. 85-87.
Ковальченко И.Д. Теоретико- методологические проблемы исторических исследований. Заметки и размышления о новых подходах // Новая и новейшая история. - 1995. - № 1. - С. 4-5; Солдатенко В.Ф. Стан історіографічної розробки та актуальні проблеми дослідження історії Української революції // Український історичний журнал. - 1999. - № 1. - С. 69.
Ткаченко В. Масони: минувшина і сучасність // Демократична Україна. - 1992. - 12, 14, 19 травня та ін.
Петрів Р.В. Масони, хто ж ви? - І.-Ф.: б.в., 1992. - 112 с. та ін.
Вєдєнєєв Д. Листування між українськими та французькими масонами в добу визвольних змагань 1917-1920 // Розбудова держави. -
найбільш плідним автором серед сучасних українських масонознавців можна вважати О. Крижановську, перу якої належить поки-що єдина в українській науці монографія та чимало наукових розвідок, присвячених окремим аспектам розвитку масонського руху. Відзначимо, що більшість сучасних популярних праць ґрунтується на висновках даного історика;
пошук нових джерел, їх публікація, джерелознавча критика та підвищення інформаційного потенціалу вже відомих історичних документів й досі залишаються, на нашу думку, одним із першочергових завдань дослідження масонських організацій України 1900-1920 рр., оскільки чимало лакун ще залишаються незаповненими.
- № 5. - С. 62-64; Яблунівська Т.Є. Зв'язок масонства з Товариством українських поступовців (1908-1917) // Наукові праці. Т. 2.
Миколаїв: МФ НаУКМА, 1999. - С. 27-32 та ін.
Крижановська О.О. Таємні організації в громадсько-політичному житті України (масонський рух у XVIII - на початку XX ст.)
К.: Аквілон-Прес, 1998. - 134 с.
Белінг Д. Я був учасником масонської ложі в Києві // Генеза: Філософія. Історія. Політологія. - К.: Генеза, 1997. - Вип. 1 (5). - С. 142149; Портнова Л. Стосунки між масонами Великої Ложі України та Великого Сходу Франції в 1918-1919 роках // Київська старовина. - 1999. - № 3. - С. 162-168 та ін.
Крижановська О. О. Масонство в Україні у другій половині XVIII - на початку XX ст. - Дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. - К., 1997. - 179 с.; Ходоровський М.Д. Масонство і Україна (За матеріалами діяльності вільних мулярів XVIII ст.). - Дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. - Запоріжжя, 1999. - 169 с.
Малий словник історії України / Відп. ред. акад. В. Смолій. - К.: Либідь, 1997. - С. 250251 та ін.
Галузинская В. Мифы и правда о масонах // Киевские новости. - 1996. - № 12. - 22 марта.
С. 9; Хамуляк С. Ідеї масонства і Україна // Молода нація. - Вип. 4. - К.: Смолоскип,
- С. 127-132 та ін.
Милошевич С. Шеф украинских масонов находится в подполье // Киевские ведомости.
1998. - 7 марта. - С. 15 та ін.
Див., напр.: Політична історія України. ХХ ст.: У 6 т. - К.: Генеза, 2002. - Т. 1: На зламі століть (кінець