УДК 94(477)

Козирєв О.С., Миколаївський державний університет

Друге заслання Володимира Мальованого

У статті на основі архівного матеріалу, який вперше введено до наукового обігу, встановлено або уточнено деякі факти біографії українського народника В.Мальованого.

Having studied the archival materials the author for the first time in this article speaks about the unknown facts in the biography of Ukrainian narodnyk V.Malyovanyi.У попередніх авторських публікаціях аналізувалася участь В.Мальованого у суспільно- політичному русі Росії та України у 70-х - на початку 80-х років XIX ст., його провідна роль у спробі створення української політичної організації "Вільна Спілка" [1]. У запропонованій статті на основі архівного матеріалу, який вперше введено до наукового обігу, встановлено або уточнено деякі факти біографії цього діяча, пов'язані з його другим арештом та перебуванням на засланні у Сибіру.

Погляди В.Мальованого та його найближчих соратників на те, якою мала бути політична партія українських народолюбців, відображені у проекті "Програми діяльності і організації української соціально-революційної партії на федеративних началах". Про цей документ вже згадувалося у попередній авторській статті, присвяченій "Вільній Спілці" [2]. Нижче наводимо основний зміст вищеозначеної програми.

Мета партії - досягнення, по можливості, бездоганного суспільного ладу, як в інтересах "рідної" України, так і великоруського та інших народів імперії (§1). Домогтися цього можна шляхом утвердження у соціально-економічній сфері ідеї колективізму за умови визнання й "ідеї індивідуалізму", бо вона: а) критикою розв'язує існуючі економічні порядки; б) через створення індивідуально для кожного даного моменту більш кращого економічного устрою поступово впроваджує в життя ідею колективізму й остаточно здійснює її (§2). Незважаючи на те, що члени партії - прихильники еволюційно- органічного розвитку, процес вироблення соціально-економічного колективізму з індивідуалізму здійсниться не інакше як по-насильницькому - шляхом цілого ланцюга революцій, котрі повинні докорінно змінити існуючі порядки лише у віддаленому майбутньому (§3).

Найближчим часом передбачалося розв' я- зання таких завдань: а) у сфері політичного життя - досягнення більш-менш правового порядку; б) у сфері економічного життя - ряд більш або менш широких перетворень, здійснених законодавчим порядком у дусі ідей колективізму й індивідуалізму; в) у сфері соціального і культурного життя народу: 1) зрівняння майнових, станових і освітніх прав і цензів у всіх громадських і політичних функціях; 2) закладання основ для якомога ширшої самобутності; 3) піднесення моралі й знання серед народу, розвиток духу солідарності й братерства; 4) поширення серед народу ідей соціалізму настільки, щоб у майбутньому він міг самостійно піти накресленим шляхом (§4).

Відповідно до найближчих завдань партія повинна перш за все підготувати себе до діяльності, яка спрямована на: 1) привнесення у свідомість народу тих керівних ідей, в дусі яких слід найближчим часом змінити існуючі порядки; 2) визначення для народу тих шляхів, якими він зміг би досягти певного поліпшення свого життя; 3) засвоєння народом тієї залежності, що має місце між його економічним добробутом і існуючим політичним ладом; 4) підготовку народу до більш-менш свідомої участі в майбутньому політичному русі та політичному житті; 5) організацію найбільш свідомих сил серед народу у групи, які б могли створити певну суспільно-політичну силу, завжди готову відгукнутися на будь-який важливий суспільно-політичний рух; 6) міцну постановку питання про культурно-національний розвиток України й пропаганду серед української за походженням інтелігенції ідей українського відродження і української партії (§5).

Район діяльності партії: село, місто і всі верстви суспільства України, а головним чином - український народ (§6). Засоби діяльності партії:

поширення впливу партії, головним чином, серед професійних людей і громадських діячів;

організація підготовчих, освітніх гуртків для партії серед української молоді; 3) організація у групи українських робітників і ремісників у містах України; 4) організація кращих, на думку партії, людей з народу по селах для успіху діяльності; 5) створення потрібної літератури українською мовою як для міста, так і для села; 6) створення друкованого органу для роз'яснення цілей партії; 7) організація представництва партії в момент загальних заяв у земських і міських установах, різних товариствах та зібраннях (§7).

Ставлення партії до народу визначалося таким чином: а) ніколи проти волі народу не провадити в життя зміни існуючих порядків, які згідно з ретельною перевіркою не відповідатимуть духу і бажанням народу; б) не залучати народ до участі у революційному русі, доки він не осягне його зміст і значення і не стане свідомим, переконаним його учасником (§8).

Партія складається з окремих автономних груп, зв'язаних між собою особливою групою, яка завідує друкованим органом і спільними справами всіх інших груп, тобто в організацій- ному плані партія становить собою федерацію (§9). Українська партія вважає за потрібне узгоджувати свою діяльність з аналогічною великоросійською партією і, з'єднавшись з нею на федеративних засадах, обговорювати спільні проблеми, дії і участь у справі спрямування усього революційного руху в Росії (§10).

Ядром, з якого повинна утворитися партія, є, як записано у програмі, "наш гурток". Його члени мали створити між собою найближчі "братні" відносини і підлягати повному моральному контролю з боку гуртка. Призначення гуртка: 1) скласти в майбутньому політичну партію українських соціалістів-федералістів на вищезгаданих засадах; 2) підготуватися до майбутньої діяльності, маючи на увазі, що кожен з членів гуртка призначається бути пропагандистом відомих ідей і