УДК 930.1(477.6):314«18/19»Гедьо А. В.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ІНОЗЕМНИХ КОЛОНІЙ ДОНБАСУ КІНЦЯ ХУІІІ-ХІХ СТ.: АНАЛІЗ АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ

На основі джерелознавчого аналізу матеріалів з фондів архівних установ України та Російської Федерації досліджено причини, особливості й наслідки міграційних процесів, що обумовили влаштування громад грецьких, німецькомовних та єврейських колоністів в Донбасі протягом останньої чверті XVIII-ХІХ ст. Подана характеристика архівних джерел, які реконструюють господарський розвиток іноземних колоністів з урахуванням еволюційних змін та особливостей.

Ключові слова: архівні джерела, Донбас, іноземні колонії, міграційні процеси, господарський розвиток, грецькі громади, еволюційні зміни.

На основе источниковедческого анализа материалов фондов архивных учреждений Украины и Российской Федерации исследованы причины, особенности и последствия миграционных процессов, которые обусловили создание общин греческих, немецкоязычных и еврейских колонистов в Донбассе на протяжении последней четверти XVIII-ХІХ ст. Дана характеристика архивных источников, которые реконструируют хозяйственное развитие иностранных колонистов с учетом эволюционных изменений и особенностей.

Ключевые слова: архивные источники, Донбасс, иностранные колонии, миграционные процессы, хозяйственное развитие, греческие общины, эволюционные изменения.

On the basis of analysis of the source materials from the funds of archival institutions of Ukraine and Russian Federation, the reasons, particular qualities and consequences of migration processes which governed arranging the communities of Greek, German and Jewish colonists in Donbas during the last quarter of the XVIIIth - ХХ centuries have been determined. The author characterizes archived sources which reconstruct the economic development of foreign colonists taking into account evolutional changes and peculiarities.

Key words: archival sources, Donbass, foreign colonies, migratory processes, economic development, the Greek communities, evolutionary changes.Реформування української економіки вимагає застосування обґрунтованих організаційно-господарських заходів із передбачуваними для держави і суспільства соціально-економічними наслідками. При цьому необхідно враховувати історично зумовлену господарську та соціокультурну специфіку окремих регіонів країни. Адже вивчення історії господарського освоєння тієї чи іншої території, особливостей господарювання (у т. ч. пов'язаних з етнічним чинником), змін форм власності, дослідження галузей економіки і взагалі всього господарського комплексу в його численних змінах та перетвореннях дозволяє не тільки виявити основні тенденції регіональної економіки в історичній ретроспективі, а й певним чином може допомогти при розробці ефективної моделі її сучасного розвитку. Саме тому звернення до історичного контексту економічного життя регіонів, етнічних груп, що його населяють, а також їх господарських традицій є необхідною складовою формування виваженої державної соціально- економічної та етнонаціональної політики.

Донбас - важливий промислово-аграрний регіон нашої держави. Тут зосереджено потужні підприємства металургійної та машинобудівної галузей. Водночас саме на цей регіон припадає чималий відсоток посівних площ, тут здавна були поширені традиції скотарства, садівництва, рибальства. Отже, тут історично склався багатопрофільний господарчий комплекс, що потенційно є запорукою економічної потужності регіону та добробуту його населення. Важливий внесок у формування такого комплексу зробили іноземні колоністи - греки, німці, меноніти, євреї тощо, - нащадки яких мешкають тут і зараз. Саме вони були одними із перших, хто освоював цю територію, а етнічний фактор багато у чому спрямовував її господарський розвиток, визначаючи соціально-економічне «обличчя» регіону. Відтворити ці процеси допомагають джерела, які зберігаються в архівах України та Росії.

Господарська діяльність колоністів, їхнє самоврядування регламентувались «Уставом о колониях иностранцев в России». Колоністами визнавалися лише ті особи та сімейства, котрі осідали на державних, приватних чи куплених землях у вигляді хліборобів або ремісників, які обслуговували землеробську справу [1].

Нарощуванню маси документів і матеріалів, що становлять потенційну джерельну базу дослідження історії іноземних колоній Північного Приазов'я, сприяли такі обставини: 1) високий ступінь бюрократизації справи управління в Російській імперії взагалі; 2) розміщення колоністів і влаштування їхнього побуту обросло особливо потужним адміністративним апаратом, оскільки, по-перше, цей процес був багато у чому штучним і вимагав додаткових коштів і зусиль з боку уряду, щоб бути впровадженим усупереч численним реаліям життя; по-друге, іноземні колоністи були більш вимогливими до влади, ніж місцеве населення і часто подавали скарги до владних структур; 3) іноземні колоністи мали відносно високий рівень грамотності, завдяки чому до нас дійшли не тільки добре впорядковане та змістовно насичене діловодство.

Великим комплексом матеріалів з історії іноземних колоністів, створених у процесі діяльності російських державних установ, є документи Центрального межового архіву (архів межової канцелярії). У ході проведення генерального і спеціального межувань земель Катеринославської губернії у XIX в. у цьому архіві відклалися і матеріали про вельми специфічне явище у суспільно-економічній структурі дореволюційної Росії - єврейське землеробство. В колекції «Економічні примітки до планів генерального межування» (ф. 1355) Російського державного архіву давніх актів (далі - РДАДА) виявлені докладні економіко-статистичні і географічні відомості про розвиток землеробства у греків, німців та євреїв, а також описи території пізніше поселених колоній Катеринославської губернії [2].

У колекції «Матеріали генерального і спеціального межувань по Катеринославській губернії» (ф. 1308) РДАДА є цілий ряд дріб'язкових справ другої половини XIX ст., що складаються з польового межового виробництва з доданими до нього планами і кресленнями, в яких відбиті тяжби, пов'язані з уточненням меж земельних дач іноземних колоністів із суміжними володіннями. Найбільший інтерес у цьому комплексі справ викликають мирські приговори сільських сходів, на яких іноземці обирали повірених, які представляли їх інтереси при проведенні межових робіт. Докладні списки іноземних господарів за різні роки