області. У фонді 134 відклалися документи Контори опікунства про новоросійських іноземних поселенців (1800-1818 pp.) та Катеринославської контори іноземних поселенців (1818-1833 рр.), тобто тих опікунських установ, що перебували в Катеринославі [8]. Ці матеріали зберігають інформацію про хід переселення та побут іноземців на території всієї України з 1781 по 1818 рр. та в межах колишньої Катеринославської губернії у 1818-1834 pp.
Значна група джерел зазначеного фонду свідчить про заходи уряду і різного роду опікунських інстанцій щодо допомоги переселенцям. Тут знаходимо інформацію про розподіл провіанту серед прибулих, фінансові документи про видачу грошей на господарські потреби та ін. Це, переважно, листування контори з правлінням Катеринославської казенної палати, Новоросійським нижнім земським судом, із військовими та цивільними губернаторами, інформація про землі, на яких селили новоприбулих.
Чимало матеріалів фонду має статистичний характер. Це документи, в яких знаходимо інформацію про чисельність колоністів, їх вік, віросповідання, зведення про кількість землі, переданої колоністам, характер її господарського освоєння. Ці дані становлять особливий інтерес з погляду вивчення соціально-економічного розвитку іноземних поселень Північного Приазов'я.
Переважна більшість документів, що відклалися у згаданому фонді, стосується господарських питань. Це листування катеринославських опікунських органів з експедицією державного майна та МВС. Управителі, а також наглядачі колоній, щороку мали складати спеціальні відомості, в яких перелічували наявний у колоністів сільськогосподарський реманент, окремо зазначаючи кількість возів, плугів, борін тощо, а також наявність худоби - якої саме та її поголів' я.
Матеріали місцевого діловодства більш пізнього періоду зберігаються у фондах Державного архіву Донецької області. Фінансово-економічний та правовий аспекти соціального буття іноземних колоній Маріупольського повіту знайшли відображення в документах Маріупольської повітової комісії із землевлаштування, яка працювала протягом 1789-1916 рр. Для проведення столипінської аграрної реформи указом від 4 березня 1906 р. на місцях були створені губернські та повітові комісії із землеустрою. У м. Маріуполі така комісія була створена в лютому 1907 р. У фонді представлені плани земель греків, німців, менонітів та євреїв і висновки з експлуатації земельних площ Північного Приазов'я [9].
Фонд Маріупольської повітової земської управи [10] містить значну кількість законів і циркулярів уряду, протоколів, журналів засідань повітових земських зборів, доповідей земської управи, постанов грецьких, німецьких та єврейських сільських громад Маріупольського повіту та звернень до управи з приводу вирішення різних проблем господарського та культурного розвитку. Тут можна знайти численні прохання окремих осіб щодо надання позики або безвідплатної грошової допомоги. Частина справ стосується листування між земською управою та волосними правліннями, яке здійснювалося з метою координації зусиль в усіх сферах суспільного життя повіту: при будівництві шляхів, залізниці, під час улаштування й діяльності благодійних установ, в організації процесів фінансового, економічного розвитку сільських громад іноземних поселенців. Фонд містить багато джерел статистичного характеру щодо кількості населених пунктів, з різних напрямів господарства.
Таким чином, у документах органів нижчих ланок управління більше прагматизму і реальних даних. Хоч при цьому ця інформація є емпіричною, розпорошеною, частковою, але реальною і суто конкретною. А з вивченням цілих пластів цієї документації така вада, як уривчастість, компенсується, вимальовується реальна картина облаштування, побуту колоністів.
Усі ці джерела при комплексному і системному аналізі дозволяють відтворити процес переселення іноземних колоністів до Північного Приазов'я, розселення і господарське освоєння відведених їм територій.ЛІТЕРАТУРА
Шмидт А. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами генерального штаба. - Ч. 2. - 1863. - С. 155.
РДАДА. - Ф. 1355, оп. 1. - Спр. 360; 372; 377; 384; 388; 1559.
РДВІА. - Ф. 379, оп. 1. - Спр. 193. - Арк. 18, 39.
РДАДА. - Ф. 16, оп. 1. - Спр. 588, ч. 5, 6, 7, 8, 9, 10, 13; спр. 693, ч. 6; спр. 797, ч. 3, спр. 800.
РДІА. - Ф. 1281, оп. 11. - Спр. 184, 185, 187.
Держархів Одеської області. - Ф. 1, оп. 1, оп. 220, 230.
Держархів Запорізької області. - Ф. 1, 12.
Держархів Дніпропетровської області. - Ф. 134, оп. 1. - Спр. 14, 36, 91, 150, 301, 613, 784, 785, 874, 875, 897, 898, 915, 933, 942, 956, 981.
Держархів Донецької області. - Ф. 156, оп. 1.
Там само. - Ф. 110, оп. 1. - Спр. 15, 16, 27, 40, 41, 44, 50, 56, 65, 8.
Барвінська П.І.
ПОЛІТИКА «ДРАНГ НАХ ОСТЕН» Й ОРГАНІЗАЦІЯ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У НІМЕЦЬКІЙ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ XX СТ.
Реконструйовано процес інституалізації східноєвропейських історичних досліджень у Німецькій імперії з 1902 до 1914 p. у контексті державної східної політики. Показано взаємозв'язок цих процесів та проаналізовано роль особистісних факторів у становленні східноєвропейської історії як університетського фаху.
Ключові слова: Німецька імперія початку ХХ ст., інституціоналізація, східноєвропейські дослідження, державна східна політика, особистісний фактор, східноєвропейська історія.
Реконструирован процесс институализации восточноевропейских исторических исследований в Германской империи с 1902 по 1914 гг. Показана взаимосвязь этих процессов и проанализирована роль личностных факторов в становлении восточноевропейской истории в качестве университетской специальности.
Ключевые слова: Германская империя начала ХХ в., институционализация, восточноевропейские исследования, государственная восточная политика, личностный фактор, восточноевропейская история.
It has been reconstructed process of institutionalization of the East-European historical research in the German Empire in the period 1902-1914 in the context of the state's eastern policies. We show the relationship of these processes, as well as examine