УДК [930.1:061.236.6] (477)"19"

Масонські організації України 1900-1917 рр. у творах польського дослідника Л.Ґасса

У статті розглядається концепція Л.Ґасса щодо розвитку масонських організацій України в 1900-1917 рр. Автор визначає внесок польського історика у дослідження масонської проблеми та дає оцінку його наукових досягнень з точки зору сучасної української історіографії.

The L.Hass's conception about the development of the Masonic organizations in Ukraine in 1900-1917 is considered in this article. The author determines the contribution of the Polish researcher into the studying of the Masonic problem and evaluates his scientific approaches from the point of view of modern Ukrainian historiography.За сучасних умов політичного життя в Україні тема масонства привертає активну увагу не лише вітчизняних науковців, але й пересічних громадян, що, на нашу думку, пов'язано із політичною заан- гажованістю масонської проблеми. Відродження масонських лож в Україні в 1990-ті роки та їх активний піар в українських мас-медіа призвели до жвавого обговорення масонської проблеми у суспільстві [1]. Більшість популярної літератури з даної теми (переважно російських видавництв) має явний антимасонський характер, унаслідок чого в останнє десятиріччя спостерігається зростання масонофобії у суспільстві та поширення в масовій свідомості стереотипу "жидо-масонської змови" [2]. Деякі політичні сили прагнуть використати антимасонські настрої в боротьбі за владу, підтвердженням чому є виступ лівої опозиції з метою дискредитації урядових кіл у лютому 2003 року [3].

Слід відмітити, що історія вітчизняного масонства доволі активно досліджується науковою громадськістю. Зокрема, чільну увагу політологів та істориків привертає оцінка впливу масонства та його ідей на формування української політичної еліти початку ХХ століття (О.Крижановська, С.Наумкіна, Л.Козловська, В.Нестеров) [4]. Дане питання було досліджено нами у попередніх публікаціях [5]. Отже, на даному етапі розвитку масонознавчих досліджень зусиллями вітчизняних та зарубіжних учених здійснено накопичення фактичного матеріалу з історії масонських організацій України 1900-1917 рр., що призводить нас до необхідності історіографічного узагальнення наукових результатів у даній галузі.

Польський історик Людвік Ґасс є, на нашу думку, одним з найвидатніших представників сучасної історіографії в галузі дослідження масонства. Коло його наукових інтересів складає історія зародження, поширення й розвитку масонського руху в країнах Центральної та Східної

Європи [6]. Працюючи над цією темою, вчений не міг обійти своєю увагою й українське масонство. Він першим у зарубіжній та вітчизняній історіографії відокремлює новітнє українське масонство, як предмет дослідження, від російського, вказуючи на їх розбіжності, публікує документи з французьких архівів, досі невідомі широкій громадськості, здійснює спробу наукового аналізу шляхів розвитку українського масонства в контексті загальноєвропейського руху "вільних мулярів" [7].

Зазначимо, що внесок Л.Ґасса в дослідження масонства взагалі й російського масонства зокрема відзначався ще радянськими дослідниками (М.Зубков, О.Соловйов) [8]. У російських працях останніх років історіографічний аналіз поглядів історика наведений лише в роботі А.Серкова [9]. Українська історична наука поки що приділяє недостатньо уваги історіографії масонства. Стисле визначення внеску Л. Ґасса в українське масонознавство наведено в дисертації О.Крижановської, статтях С.Білоконя та М.Ходоровського [10], але широкого й повноцінного дослідження наукової спадщини історика в галузі дослідження українського масонського руху проведено не було.

Таким чином, метою даної роботи є оцінка внеску польського історика в дослідження українського масонського руху початку ХХ століття. Автор прагне вирішити такі завдання:

охарактеризувати погляди Л.Ґасса на масонство як суспільний феномен та розглянути його концепцію розвитку українського масонства 1900-1917 років;

висвітлити досягнення історика в даній галузі та положення, що викликали наукову дискусію в історіографії;

визначити напрямки та перспективи подальших досліджень.

Відправною точкою теоретичних суджень польського історика є констатація того, що політичному життю цивілізованого суспільства притаманна наявність таємного й явного у деякому їх співвідношенні. Таємне й відкрите в політичному процесі знаходиться в діалектичній єдності й протилежності, а межа між ними має класовий характер. Таким чином, методологічною основою досліджень польського історика є марксистський підхід, але набагато менш догматичний, ніж у радянській історіографії.

Л.Ґасс наголошує на доцільності відокремлення масонства у вузькому розумінні цього слова, яке піддається однозначному визначенню, від масонства як цілого в широкому сенсі, значно менш конкретного. Перше він визначає як географічно поширені впливові таємні об'єднання, що ведуть своє організаційне походження від "Великої Ложі Англії", мають структурною основою ложу, члени якої були наділені певними ступенями посвячення, й проводять свої зібрання у відповідності з ритуалом даного обряду масонства. Масонство в широкому сенсі, на думку вченого, є великим й складним самокерова- ним рухом, до складу якого, окрім масонських лож, що являють собою його стрижень, входять різного роду об' єднання, які іноді називають парамасонськими. Загальним ідейним знаменником для них виступають ідеали гуманізму й національної спільності людей, а організаційним - ієрархічність функцій й функціонерів, відкритих й таємних цілей, засобів й способів діяльності. Дослідник відмічає ідеологічну суміш у цьому масонському конгломераті, але вбачає й спільні етичні риси [11].

Торкаючись питання про зв'язок масонства з політикою, Л.Ґасс зазначає, що "послідовне сповідування принципів гуманізму та терпимості, які є основоположними для масонства як учення, ...неминуче було рівносильне заняттю кожним його представником своєї політичної позиції щодо принципових питань сучасності. Це не означало, однак, прийняття масонами як організацією тієї чи іншої конкретної партійно- політичної точки зору" [12]. Зосереджуючись інколи на координації зусиль близьких політичних угруповань, підкреслює