час Міністерство освіти України рекомендувало виділити для неісторичних факультетів 108-144 години. Але надалі у багатьох вузах кількість аудиторних годин була скорочена до непристойності - 28-36 годин. Створюється враження цілеспрямованого вилучення курсу історії України, організатором якого є Міносвіти. Його працівники свій курс на витіснення цього предмету пояснюють тим, що оскільки ця дисципліна нинішніми студентами вивчалася у школі, то у вузі повторюватися не варто. Безпідставність цього твердження очевидна, коли проаналізувати стан знань студентів з історії України.
Роман Данилович пропонував офіційно визнати історію України державницькою дисципліною, у системі Міносвіти створити спеціальне управління суспільних наук, збільшити кількість аудиторних занять з цієї дисципліни на гуманітарних факультетах до 144 годин, на інших - до 108 годин, поновити опорні кафедри історії України, посилити контакти з Інститутом історії України НАН України, створити окремі програми для гуманітарних, економічних, природничих, сільськогосподарських, медичних та інших спеціальностей, передбачити вступний іспит до аспірантури та кандидатський з історії України для всіх спеціальностей, здійснити перепідготовку кадрів.
Р.ДЛях дбав про підготовку науково- педагогічних кадрів з історії України. Він був одним із ініціаторів створення спеціалізованої ради по захисту кандидатських, а потім і докторських дисертацій на історичному факультеті Донецького університету, склав програму кандидатського іспиту з історії України. Тільки за час його роботи у спеціалізованій раді (1994- 2001 pp.) кандидатами історичних наук стали його вихованці: В.Г.Богуславська, О.В.Гре- беннікова, О.О.Ковалевська, ІЛ.Мартинчук,
Є.Мусієнко, Л.В.Ровчак, його аспіранти захищалися й у інших спеціалізованих радах. Двоє його дітей, Сергій та Надія, стали докторами історичних наук, дочка Галина - кандидат педагогічних наук. Можна з певністю говорити про те, що Роман Данилович став засновником наукової школи істориків-аграрників у Донбасі, а
Р.Лях і НР.Темірова, син і дочка, продовжують традиції цієї школи. Надзвичайно високо Роман Данилович шанував свого наукового керівника, старшого друга і наставника, визначного українського вченого і педагога Івана Клименті- йовича Рибалки, зокрема, він виступив з рецензією на підручник останнього з історії України [17]. Вчений проводив велику громадську роботу, своїми працями відгукувався на актуальні проблеми свого часу, виступав як лектор, пропагандист в радянські часи [18].
В останні роки, після проголошення незалежності України, погляди Р.ДЛяха на історичний процес багато в чому змінилися (і це цілком природно), про що свідчать його останні праці [19]. В його творчості з'являються нові теми: розвиток державності в Україні, еволюція ідей самостійності, масові репресії періоду сталінізму; він заперечував наявність громадянської війни в Україні, вважаючи, що у 1918-1920 pp. мали місце тільки інтервенція з боку іноземних держав та антибільшовицькі виступи селянства та ін Вчений виношував плани підготовки і читання окремого курсу з історії незалежної України.
Отже, все вищезазначене свідчить про те, що творча спадщина доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України, дійсного члена УАІН, завідувача кафедри історії України Романа Даниловича Ляха багата й різноманітна. В нашій пам'яті назавжди залишиться його образ як ученого, патріота, славного сина України.
Лях Р.Д. Аграрные преобразования в Донецкой губернии в 1920-22 годах. - Харьков, 1966
Лях Р.Д. Осуществление ленинской аграрной политики на Украине (1917-1923 гг.): Дис. ... д-ра ист. наук: 07.00.02-История СССР. - Донецк, 1982.
Лях Р.Д. Радянські господарства Донеччини у 1920- 1922 pp. // Вісник Харківського університету. - № 17. - Харків: Вид-во ХДУ, 1966, Колективні господарства Донеччини у 1920-1922 pp. Питання історії народів СРСР. - Вип. 2. - Харків: Вид-во ХДУ, 1966; Аграрні перетворення на Донеччині у 1920- 1922 pp. // Там само. - Вип. 3. - 1966; Ліквідація поміщицького землеволодіння у Донецькій губернії у 1920 р. // Там само. - Вип. 9. - 1969; Вирішення аграрного питання на Україні (1917-1923). - Донецьк, 1968, Особенности осуществления аграрных преобразований в Донбассе // В.И.Ленин и первые аграрные преобразования Советской власти, Тезисы Всесоюзной научно-практической конф. - М.: Ин-т истории СССР, 1969, Особенности осуществления аграрных преобразований в Донбассе (1917-1923) // Проблемы аграрной истории советского общества. - М.: Наука, 1971, Сільськогосподарські робітники України та їх профспілкова організація Всеробітзем- ліс у 1920-1925 pp. // Питання історії народів СРСР. - Вип. 11. - Харків: Вид-во ХДУ, 1971; Аграрные преобразования на Донетчине (1917-1923 гг.): Учебное пособие. - Донецк, 1974; Характер селянських виступів на Україні в 1917 р. //Питання історії народів СРСР. - Вип. 19. - Харків: Вид-во ХДУ, 1975, Ленинский декрет о земле в действии (по материалам Донецкой области): Метод, рекомендации лектору и пропагандисту. - Донецк: общество "Знание", 1977, Участь комітетів незаможних селян у завершенні афарних перетворень на Україні (1920-1923 pp.) // Питання історії народів СРСР. - Вип. 16. - Харків: Вид-во ХДУ, 1975; Вирішення аграрного питання на Україні (1917-1923 pp.). -К; Донецьк: Вища школа, 1975; Изменения в социально-классовой структуре сельского населения Украины в 1917-1923 гг. - Рукопись деп. в ИНИОН АН СССР, 1978, № 2388, Деятельность отрабселов на Украине. - Рукопись деп. в ИНИОН АН СССР, 1978, № 1886, Програма спецкурсу "Здійснення ленінської аграрної політики на Україні (1917-1923 pp.). Для студентів всіх форм навчання. - Донецьк, 1980, Осуществление ленинской аграрной политики на Украине (1917-1923 гг.). - Рукопись деп. в ИНИОН АН СССР, 1980, № 4706; Изменения социально-классовой структуры сельского населения Украины в