В роки незалежності України з'явилось ряд серйозних фундаментальних праць з історії Великої Вітчизняної війни, чільне місце серед яких займають питання руху Опору проти загарбників на окупованій території. Серед них праці А.С.Чайковського [61], А.Трубайчука [62], МВ.Коваля [63], П.П.Брицького [64], ДО.Ме- телиці [65] та ін.

Значним кроком вперед у дослідженні теми Великої Вітчизняної війни стало започаткування в 1997 р. збірника наукових статей "Сторінки воєнної історії України", відтоді щорічно виходять випуски цього видання, в якому об'єктивно, у поєднані як позитивних, так і негативних моментів, висвітлюється історія бойового і трудового подвигу населення України в роки Великої Вітчизняної війни, в них знаходять відображення питання, що раніше випадали з поля зору дослідників.

У 2000 р. вийшов спецвипуск журналу "З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ", що був повністю присвячений Великій Вітчизняній війні. В одному з його розділів, присвяченому розгортанню партизанського руху, наведені раніше невідомі дослідникам документи з фондів найсе- кретнішого в радянські часи архіву.

В роки незалежності України активізуються дослідження проблем становлення і діяльності руху опору на окупованій території, боротьби жителів України з румунсько-німецькими загарбниками. У Миколаєві з'явилась книга М.М.ПІитюка [66], в Одесі вийшов альманах, присвячений Великій Вітчизняній війні [67], в Херсоні дана проблема зайняла чільне місце в збірнику редакційно-видавничої групи "Реабілітовані історією" [68]. Ці питання також піднімались під час проведення обласних краєзнавчих конференцій.

Новим надбанням істориків є тлумачення історичних подій, запозичені з праць зарубіжних авторів. Це безумовно позитивне явище, яке сприяє збагаченню теоретичної бази історіографії, розширенню її оціночного діапазону. Проте інколи міркування і висновки зарубіжних дослідників трактуються як істина в останній інстанції, як колишні директивні вказівки і, некритично сприйняті, механічно переносяться до вітчизняних праць. Слід визнати, що в процесі переоцінок важливих подій і явищ, в тому числі партизанського і підпільного руху, націоналістичного підпілля на окупованій території, іноді вносяться істотні елементи дилетантизму або легковагості, перебільшень чи недооцінок, судження, відірвані від фактографічної бази, не підтверджені науковим шляхом.

У цілому ж вихід ряду наукових збірників, монографічні дослідження на нинішньому етапі української історіографії періоду Великої Вітчизняної війни свідчать про наближення змісту їх досліджень до історичної правди. Незважаючи на наявність значної кількості опублікованих праць, в українській історіографії відсутні роботи, в яких би на регіональному рівні розглядалася проблема становлення і діяльності руху Опору на окупованій території в роки Другої світової війни.

Справа честі істориків гідно і справедливо відтворити епоху війни в усій її величі і трагізмі. І треба бути в цьому особливо обережним. Адже висвітлення воєнної і повоєнної доби лише в густих чорних або суцільно рожевих фарбах, як це нерідко робиться нині, не буде правдивим і образить людей воєнного покоління. Необхідно висвітлювати цю неймовірно складну епоху такою, якою вона була насправді: як найбільшу народну трагедію і як найвеличніший подвиг в ім'я майбутнього.

Література

Самсонов AM., Курносов А А К изучению истории борьбы советских людей на временно оккупированной немецко-фашистскими захватчиками территории СССР // Вопросы истории. - 1964. - >6 12. - С. 104-111, Курносов А А Борьба советских людей в тылу немецко-фашистских оккупантов: История вопроса // История и историки. Историография истории СССР: Сборник статей. - М.: Наука, 1965. - С. 169-193, Лагунова Т. А Советская историография партийного подполья и партизанского движения в годы Великой Отечественной войны (июнь 1941- 1945 гг.) // Очерки по историографии советского общества. - М.: Изд-во МГУ, 1967. - С. 207-214, Петров Ю.П. Состояние и задачи разработки истории партизанского движения в годы Великой Отечественной войны // Вопросы истории -1971. - >6 5. - С. 13-33, Замлинський В.О. Уїфаїнська радянська історіографія про партизанський рух на Україні в роки Великої Вітчизняної війни // УІЖ. - 1971. - № 1.

С. 129-134, Азясский Н.Ф., Тюшкевич С.А Историография и некоторые вопросы методологии исследования темы // Партия во главе народной борьбы в тылу врага. 1941-1944. - М.: Мысль, 1976. - С. 3-45, Историография Великой Отечественной войны: Сборник статей. - М.: Наука, 1980 - 285 е.; Красюк АИ. Страницы исторической летописи: Вопросы историографии партизанского движения в годы Великой Отечественной войны. - Киев; Одесса: Вища школа, 1984 - 159 с.

Клоков В.И. Всенародная борьба в тылу немецко- фашистских оккупантов на Украине, 1941-1Й4: Историографический очерк. -К: Наук, думка, 1978.

122 е.; До питання про стан формування історіографії Великої Вітчизняної війни // Сторінки воєнної історії: Збірка наукових статей. - К, 1998. - С. 5-31.

Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 -1945 гг. // Документы и материалы в 3-х томах. - 2-е изд., доп. - Т. 1. - К., 1985. - С. 25.

Известия. - 1942. - 31 марта.

Там само. -1 октября.

Там само. - 24 декабря.

Красный флот. - 1942 - 10 марта; Красная звезда. - 1943.-12 мая.

Известия. - 1943. - 18 августа.

Там само. - 28 августа.

Зленко А Большевистское подполье в тылу немцев на Украине //Партийное строительство. - 1942. -№7. -С. 35-37.

Наукові