вбачаються у неможливості існування Гетьманщини як суто військової держави, пануванні меншості, зазіханнях на українську територію з боку сусідніх держав (Росії, Польщі, Туреччини) [30]. Але, здається, з позицій сучасної історичної науки можна вказати на ще одну причину, таку як відсутність широкої підтримки козацтва серед інших верств суспільства, через слабкий розвиток національної самосвідомості. Не забуваймо, що українська нація знаходилась тоді у стані формування і втримати державність за дуже несприятливих обставин не могла.
Та М.Коялович дає пояснення загибелі козацтва цілком у дусі романтичної історіографії другої половини ХІХ ст.: "козацтву неможливо було виконувати навіть стару, солідну справу - захищати свою країну від азійства і від Польщі тому, що Росія взяла ту та іншу справу" [31].
Отже, концепція історії України другої половини XVII - початку XVIII ст., викладена М.Ко- яловичем у "Лекциях по истории Западной России", є слов'янофільською за змістом і романтичною за методологією обґрунтування. Історичний шлях країни у ній представлено як історію боротьби польської, російської і турецької партії у козацтві, як історію народу, що разом з православною аристократією бореться за свою віру і незалежність. Українці наділяються народною, суспільною силою, страшною руйнівною енергією, котра ладна раптом прорватися. Носієм цієї сили зображено козацтво, яке в цю епоху відживає і старіє, а його застарілі елементи з усіх сил намагаються відстояти державність України. Зі зміцненням Росії за Петра І, особливо після Полтавського бою, воно занепадає і гине.
Усі події, явища, історичні процеси дослідник оцінює крізь призму народних інтересів, що наближає його до народницької історіографії, але разом з тим схильність до описовості, захист монархії виявляють у ньому представника офіційного історіографічного напряму.
З позицій сучасної історичної науки позитивними моментами концепції М.Кояловича є: не- ідеалізований образ М.Пушкаря, виділення наслідків Гадяцької унії, критичне осмислення внутрішньої політики І. Брюховецького, оцінка Анд- русівської угоди як антинародної, визнання І.Мазепи водночас борцем за незалежність і зрадником Росії, а також національна зорієнтова- ність.
Втім, брак можливостей, обмеженість обсягу "Лекций.", відданість романтизму не дозволили М. Кояловичу з' ясувати причини і значення поразки повстання М.Пушкаря, вияснити мотивацію запровадження І.Брюховецьким царських порядків в Україні, причини відмови П.Дорошенка від гетьманства, зрозуміти роль його, Д.Многогрішного і І.Самойловича в історії, докладно висвітлити історію Чигиринських походів, відтворити соціально-економічне життя Гетьманщини.
Проте для російської історіографії свого часу праця М. Кояловича мала значну цінність хоча б тому, що була однією з небагатьох праць, де питання історії України розглядалися з позицій розвитку духу народу, нації.
Література
Пальмов И.С. Памяти Михаила Иосифовича Кояло- вича. Речь (1 дек. 1891 г.). - СПб., 1891. - 44 с.
Бершадский С. Некролог. Мих. Осип. Коялович // Журн. Мин. нар. просвещ. - 1891. - Ч. 277. - № 10 (октябрь). - С. 34-35.
[Б.а.] Коялович // Энциклопедический словарь / Под ред. И.Е.Андреевского: В 81т. - СПб.: Ф.Брокгауз - И.Ефрон, 1895. - Т. 32 (XVfo): Коялович - Кулон. - С. 481; Каштанов С.М. Коялович // Советская историческая энциклопедия. - М., 1965. - Т. 8. - С. 17; Иллерицкий В.Е. Историография // Очерки истории исторической науки в СССР: В 4 т. / АН СССР. Ин-т истории. - М., 1960. - Т. 2. - Гл. X. - С. 571-574.
Трещенок Я.И. М.О. Коялович и его время // Коялович М.О. История русского самосознания по историческим памятникам и научным сочинениям. - 4-е изд. - Минск, 1997. - С. 678.
Пальмов И.С. Вказ. праця. - С. 481.
[Б.а.] Вказ. праця. - С. 481.
Бершадский С. Вказ. праця. - С. 38.
Коялович М.О. Лекции по истории Западной России. - М., 1864. - С. 3. Тут і далі - посилання на перше видання книги, як найменш постраждале від цензури.
Там само. - С. 15.
Там само. - С. 36-37, 39.
Там само. - С. 308-309; Соловьёв С.М. Сочинения: В 18 кн. - Кн. VI. Т. 11-12. История России с древнейших времён / Отв. ред. И.Д.Ковальченко, С.С.Дмитриев. - М., 1991. - С. 13.
Коялович М.О. Лекции по истории Западной России. - С. 310-311.
Там само. - С. 312.
Соловьёв С.М. Вказ. праця. - С. 22, 30.
Коялович М.О. Лекции по истории Западной России. - С. 313-314.
Там само. - С. 315.
Там само. - С. 315, 317.
Там само. - С. 317.
Там само. - С. 318-319.
Там само. - С. 319.
Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / АН України, Ін-т укр. археогр., Ін-т історії України; Вступ. ст. В.А.Смолія, П.С.Соханя. - 16-е вид. - К., 1992. - С. 318, 324; Коялович М.О. Лекции по истории Западной России. - С. 319.
Там само.
Там само. - С. 320.
Грушевський М.С. Вказ. праця. - С. 328-329.
Коялович М.О. Лекции по истории Западной России. - С. 321.
Там само. - С. 322.
Там само. - С. 322-323.
Там само. - С. 323.
Голиков И.И. Деяния Петра Великого, мудрого преобразователя России, собранные из достоверных источников и расположенные по годам. Т.ХІ. - 2-е изд. - М., 1839. - С. 89; Павленко С.О. Міф про Мазепу. - Чернігів, 1998. - С. 118, 123.
Коялович М.О. Лекции по истории Западной России. - С. 326.
Там само. - С. 327.
„N„p„t?„z„Љ„|„p „t„Ђ „‚„u„t„{„Ђ„|„u„s?? 05.05.2002 „‚.