УДК 94(477)«16»:355Фірсов О.В.

ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ДОСВІДУ БУДІВНИЦТВА УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА У XVII СТ. ТА ЙОГО ВОЄННОГО

МИСТЕЦТВА

У даній статті автор на базі детального аналізу досвіду будівництва українського козацького війська та його воєнного мистецтва у XVII столітті ґрунтовно викладає принципи, якими треба керуватися для успішного ведення воєнних дій. Запропоновано ряд практичних рекомендацій щодо використання досвіду будівництва українського козацького війська у XVII столітті та сформульовано напрямки і тенденції розвитку сучасного українського воєнного мистецтва.

Ключові слова: козацьке військо, воєнне мистецтво, досвід використання, сучасність.

В данной статье автор на базе детального анализа опыта строительства украинского казацкого войска и его военного искусства в XVII веке обстоятельно излагает принципы, которыми нужно руководствоваться для успешного ведения военных действий. Предложен ряд практических рекомендаций относительно использования опыта строительства украинского казацкого войска в XVII веке и сформулированы направления и тенденции развития современного украинского военного искусства.

Ключевые слова: казацкое войско, военное искусство, опыт использования, современность.

In this article an author is on the base of the detailed analysis of experience of building of the Ukrainian Cossack army and it's art of war in XVII age thoroughly lays out principles which it is needed to follow for the successful conduct of military operations. An author is offer the row of practical recommendations, in relation to the use of experience of building of the Ukrainian Cossack army in XVII age, and directions and progress of the modern Ukrainian military art trends are formulated.

Key words: Cossack army, art of war, experience of use, modern times.В умовах розбудови українського суспільства особливого значення набуває проблема реформування Збройних Сил держави. Невід'ємним елементом цього процесу є використання історичного досвіду, зокрема будівництва Війська Запорізького та воєнного мистецтва козацької доби.

Українське козацьке військо розвивалося протягом багатьох століть, починаючи з кінця XV ст. За цей час український народ для свого захисту створив власні збройні сили - Військо Запорізьке, бойове мистецтво якого високо оцінювалося тогочасною Європою та привертало увагу багатьох полководців різних країн світу.

Одним з найважливіших етапів на цьому шляху стало XVII ст., бо саме тоді, поступово, під керівництвом відомих українських гетьманів П. Сагайдачного, Б. Хмельницького. І. Виговського та інших була створена дисциплінована, добре підготовлена козацька армія та склалась власна козацька школа воєнного мистецтва, якою були досягнуті значні успіхи в розвитку стратегії і тактики, військового навчання та виховання. Поразки й перемоги, отримані українським козацтвом за цей період, сприяли перетворенню України у реальний і могутній фактор світової політики.

Незважаючи на корінні зміни в організації Збройних Сил України, в їхньому технічному оснащенні, в умовах і способах проведення сучасних операцій можуть виникнути такі ситуації, які мали місце у бойових діях минулих війн. З цього випливає, що вміле та творче використання повчального досвіду минулого у кожній конкретній ситуації і розумне практичне його застосування, забезпечать успішне й ефективне виконання бойових завдань в сучасних умовах.

Дослідженням українського козацького війська XVII ст. та його воєнного мистецтва займались такі вітчизняні історики, як В. Сергійчук [1], О. Гуржій [2-4], В. Корнієнко [5], П. Сас [б], Д. Яворницький [7], І. Стороженко [8-9], В. Степанков [10] та інші. Названі автори детально описали організацію козацького війська, його озброєння, спорядження і оснащення. Деякою мірою ними розкриті прийоми ведення війни і бою, розкриті окремі особливості тогочасної стратегії та тактики. Проте ніхто з цих авторів не узагальнив досвід будівництва українського козацького війська та його застосування у війнах окресленого періоду, а також не вказав можливі напрямки використання цього досвіду в сучасних умовах розбудови Збройних Сил України.

Бойовий досвід минулих війн за участю Війська Запорізького навчає, що для успішного ведення воєнних дій необхідно керуватися такими принципами:

По-перше, основна увага повинна приділятися своєчасному проведенню заходів, пов'язаних зі створенням і підготовкою людських та матеріальних резервів. Це необхідно для підтримки боєздатності війська та успішного виконання бойових завдань протягом війни. У XVII ст. ця проблема вирішувалася завдяки територіальному принципу побудови козацького війська (за часів гетьмана П. Сагайдачного завдяки паланково- курінній системі [11], а за часів гетьмана Б. Хмельницького завдяки полково-сотенній системі [12] ). Ці системи відповідали завданням і потребам підтримки козацького війська. Вони були унікальними на той час і не мали аналогів серед інших країн, де панувала система комплектування армій шляхом вербування.

По-друге, головні зусилля повинні зосереджуватися на підтримці, насамперед, тих ланок бойового порядку, від яких значною мірою залежить успішне виконання бойових завдань. Протягом XVII ст. головною ударною силою козацького війська була піхота, а бойовим порядком - табір із возів (як стаціонарний, так і рухомий [13, 14]. При застосуванні бойового порядку «табір» козаки могли негайно переходити від оборони до наступу і навпаки. Саме піхоті за часів П. Сагайдачного і Б. Хмельницького приділялась найбільша увага.

По-третє, втрата боєздатності окремих ланок бойового порядку не повинна стати причиною припинення бойових дій. У XVII ст. ця проблема вирішувалось завдяки тому, що всі ланки бойового порядку козацького війська були цілком автономними. Так, наприклад, якщо в арміях європейських держав піхота могла виконувати бойові завдання тільки за допомогою кінноти, то в українській