столітті та його воєнного мистецтва дозволили сформулювати і ряд практичних рекомендацій:
По-перше, при комплектуванні Збройних Сил України доцільно поєднати два принципи побудови армії: шляхом добровільного найму (професійна основа) і шляхом загального військового обов'язку.
По-друге, при плануванні бойових дій, з одного боку, слід розраховувати величину створюваних запасів не тільки з урахуванням необхідних витрат, але і їхньої можливої втрати від дій супротивника, а з іншого - удосконалювати способи підвезення і прийоми постачання матеріальних засобів.
По-третє, доцільно реорганізувати структуру допризовної підготовки молоді з використанням широкого досвіду минулого, в тому числі Війська Запорізького. Ввести ширше коло військово-облікових спеціальностей на позавійськову підготовку. При школах, технікумах, професійно-технічних училищах і т. д. мати навчальні зразки зброї і бойової техніки, де готувати потрібну кількість спеціалістів за родами військ в обсязі індивідуальної підготовки.
Посилити військово-патріотичне виховання і навчання молоді через пропаганду прикладів козацького героїзму у справі захисту своєї батьківщини. Звернути тут увагу на формування особливого фізичного, психічного, духовного та інтелектуального типу козака, який поєднував у собі високі морально-етичні якості, почуття патріотизму, розуміння найвищої цінності - волі й незалежності, фізичну міць і витривалість. Домагатися, щоб із часом все це закріпилося на генетичному рівні і стало характерною рисою кожного українця.
По-четверте, для більш ефективного проведення виховної роботи у військах, на майбутнє необхідно, насамперед, створити державну програму військово-патріотичного виховання, яка б охоплювала усі складові частини цієї роботи. Ключовими моментами в ній повинні стати: престиж військової служби, відновлення національних військових традицій та організація і проведення патріотичного й правового виховання як допризовної молоді, так і всіх військовослужбовців та службовців Збройних Сил України. Активно залучати до цієї роботи ветеранів, військові структури, наукові, творчі та культурні організації. Необхідно відновити практику проведення військово-спортивних ігор, спартакіад, днів призовників тощо, широко використовуючи історичні й культурні традиції народу України.
По-п'яте, у навчальні програми вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) Міністерства оборони України доцільно ввести тему: «Розвиток воєнного мистецтва українського козацького війська». Це дозволить курсантам і слухачам глибше проаналізувати історію формування основних принципів стратегії і тактики, зрозуміти, як ці принципи відображали реальні економічні, морально-політичні та воєнні можливості країни, а також їхнє значення для будівництва власних Збройних Сил, для їх підготовки і використання у війні.
Як відомо, у структурі збройних сил козацького війська існував морський флот, який відігравав важливу роль в боротьбі з турецько- татарською агресією. Досвід ведення бойових дій на річках і морях вказує, що козацьке морське військо визначалося ефективною стратегією і тактикою. В цьому аспекті було б доцільно в подальшому проаналізувати досвід застосування морського флоту в багатьох походах з метою можливості його використання в сучасних умовах.ЛІТЕРАТУРА
Сергійчук В.І. Українське козацьке військо у другій половині XVI - середині XVII ст.: дис. ... докт. іст. наук. / Володмир Іванович Сергійчук. - К.: КДУ, 1991. - 426 с.
Гуржій О.І. Воєнне мистецтво гетьмана Петра Сагайдачного / О.І. Гуржій, В.В. Корнієнко. - К.: Інститут історії України НАН України, Український інститут воєнної історії, 2002. - 83 с.
Гуржій О.І. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний / О.І. Гуржій, В.В. Корнієнко. - К.: Вид-во «Україна», 2004. - 189 с.
Гуржій О.І. Фактори розвитку українського козацького війська та його воєнного мистецтва в першій чверті XVII ст. / О.І. Гуржій, В.В. Корнієнко // Збірник наукових праць, № 3 (16). - К.: ВГІ НАОУ, 2000. - С. 21-27.
Корнієнко В.В. Роль Сагайдачного у розвитку воєнного мистецтва українського козацького війська в першій чверті XVII ст. / О.І. Гуржій, В.В. Корнієнко // Збірник наукових праць. - Хмельницький: Національна академія прикордонних військ України, 1999. - № 9, липень. - С. 98-103.
Сас П.М. Петро Конашевич Сагайдачний / П.М. Сас // Володарі гетьманської булави. - К.: Інститут історії України НАН України, 1995. - 286 с.
Яворницький Д.І. Історія Запорізьких козаків: У 3-х т. / Д.І. Яворницький. - К.: Наукова думка, 1991. - Т. 2. - 539 с.
Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у визвольній війні українського народу середини ХVІІ століття / І.С. Стороженко. - Книга 1. - Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1996. - 356 с.
Стороженко І.С. Воєнне мистецтво у визвольній війні українського народу середини XVII ст.: дис. ... канд. іст. наук / Іван Сергійович Стороженко. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1996. - 242 с.
Степанков В.С. Розвідка і контррозвідка Богдана Великого, 1648-1657 рр.. - Вид. 3-тє, перероб. та розшир. / В.С. Степанков. - Кам'янець-Подільський: Медобори-2006, 2008. - 263 с.
Сергійчук В.І. Українське козацьке військо у другій половині XVI - середині XVII ст.: дис. ... докт. іст. наук / Володмир Іванович Сергійчук. - К.: КДУ, 1991. - C. 74-76.
Дашкевич Я.Р. Полково-сотенний лад ХVII-XVШ століть на Україні - штучна «біла пляма» / Я.Р. Дашкевич // Пам'ятки України. - 1990. - № 1. - С. 7.
Яворницький Д.І. Історія Запорізьких козаків: У 3-х т. / Д.І. Яворницький. - К.: Наукова думка, 1990. - Т. 1. - C. 376.
Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький / І.П. Крип'якевич. - Львів: «Світ», 1990. - C. 344.
Алекберли М.А. Борьба украинского казачества против турецко-татарской агрессии в 1600-1621 гг.: дис. ... канд. ист. наук / Мамедкесир Алекбер-заде Алекберли. - К.: КГУ, 1951. - C. 185-186
Боплан Г.-Л. Опис