УДК 94 (477)Тригуб П.М., Морозова О.С.

Актуальне дослідження з аграрної історії України (до виходу в світ книги С.О. Борисевича «Законодавче регулювання поземельних відносин у Правобережній Україні (1793-1886 роки): Монографія. - К.: Вид-во НАДУ, 2007. - 422 с.)Аграрна історія України приваблювала багатьох дослідників, її проблематика завжди актуальна і практично невичерпна. Не є винятком у цьому плані й рецензована монографія С.О. Борисевича. Вона, безумовно, оригінальна за своєю тематичною спрямованістю, бо, за словами автора, «у запропонованій праці обрано незвичний шлях ретроспективного аналізу еволюції поземельних відносин - через дослідження російського імперського законодавства, яке все ще слабо залучається до комплексного дослідження» (с. 3). Автор цілком доречно звертає увагу на ту обставину, що кінець ХУШ-ХІХ ст. ознаменувалися суттєвим взаємовпливом двох правових культур - Російської імперії та Речі Посполитої.

С.О. Борисевич поставив своєю метою всебічно висвітлити еволюцію законодавчого врегулювання поземельних відносин у Правобережній Україні упродовж 1793-1886 рр. шляхом аналізу відповідних законодавчих актів (усього понад 600). На їх підставі автор вивчив польську законодавчу практику регулювання поземельних відносин та виявив суттєві відмінності принципів, які декларували польське і російське законодавства, що певний час співіснували в краї. Значну увагу він приділив еволюції ставлення правлячих кіл російської імперії до правового принципу недоторканності приватної власності зі збереженням інституту конфіскації маєтків.

Дослідник ґрунтовно розкриває особливості правового статусу державного і приватного землеволодіння після приєднання Правобережної України до російської імперії, причому звертає увагу на законодавство, спрямоване на закріплення державного контролю над поміщицьким землеволодінням, та законодавчі заходи російської влади проти польської шляхти і землевласників. Визначаються правові засади формування удільного землеволодіння.

Порівнюючи російське і польське законодавство, автор дослідив процес подолання протиріч між ними, запропонував періодизацію розвитку російського законодавства щодо врегулювання поземельних відносин. У монографії приділяється суттєва увага законодавчому регулюванню змін іпотечного кредитування та визначенню їх причин, особливостям правового регулювання церковного землеволодіння і політиці секуляризації церковних земель, землекористуванню державних і поміщицьких селян та законодавчій специфіці аграрної реформи 1861 р.

С.О. Борисевич узагальнює законодавчу політику стосовно землеволодіння та землекористування міщан, купців, колоністів та єврейського населення й порушення монопольного права дворянства на приватне володіння земельними угіддями. Автор аналізує проведення генерального межування в краї та особливості його законодавчого регламентування, а також визначає передумови і законодавчі принципи реформування земельного статусу «вільних людей» та чиновників. Об'єктом вивчення стали політичні, етнічні й соціально- економічні чинники правового регулювання поземельних відносин у Правобережній Україні.

Хронологічні рамки монографії автор обмежив 1793-1886 рр. Якщо нижня межа для читача цілком зрозуміла (адже за другим поділом Польщі Правобережна Україна ввійшла до складу Російської імперії), то верхня межа обґрунтована, на нашу думку, не зовсім чітко (с. 6). На жаль, автор не приділив достатньої уваги теоретико-методологічним засадам та методичним засобам дослідження, відвівши для цього лише невеликий абзац (с. 6).

Праця С.О. Борисевича спирається на широку джерельну базу. Цілком зрозуміло, що основним джерелом послужило «Полное собрание законов Российской империи», яке автор скрупульозно дослідив. Він дав власну характеристику численних різновидів законодавчих актів, зокрема іменних імператорських указів. Заслуговує на увагу своєрідна трактовка дослідником понять «закон» та «підзаконний акт» стосовно реалій ХІХ ст. У певній мірі автор використав і фонди ЦДІАК та Державного архіву Хмельницької області, однак чомусь відсутні матеріали Державних архівів Київської, Житомирської чи Вінницької областей, в яких міститься чимало документів із поземельних відносин на Правобережжі.

Досить стисло висвітлюється й історіографія проблеми. Хоча на десяти сторінках і згадуються імена близько шести десятків дослідників (у списку джерел та літератури фігурує понад 100 авторів), але бракує достатньо широкого узагальнення, яке б підтверджувало авторський висновок про відсутність спеціальних досліджень з приводу російського законодавчого врегулювання поземельних і соціальних відносин у Правобережній Україні. Практично відсутній аналіз польської історіографії з досліджуваної проблеми. При аналізі історіографії досліджуваної проблеми варто було б простежити, до яких наукових (історичних) шкіл належали вчені, які висвітлювали у своїх працях проблеми законодавчого регулювання поземельних відносин у Правобережній Україні (1793-1886 роки).

Структура монографії цілком логічна і не викликає особливих заперечень, проте доцільно було б главу «Законодавчі положення аграрної реформи 1861 р.» розглянути у розділі ІУ «Удосконалення законодавства в поземельних відносинах унаслідок Листопадового повстання (1830-1860 роки) як результат. Тим більше, що розділ У, у якому міститься ця глава, носить назву «Вплив Січневого повстання на законодавче врегулювання поземельних відносин (1861-1865 роки). Відомо, що Січневе повстання відбулося у 1863 році, тому воно аж ніяк не могло впливати на поземельні відносини 18611862 років. Отже, бажано було б змінити хронологічні рамки У розділу на 1863-1865 роки й розпочати виклад із другої глави «Січневе повстання 1863 р. і законодавча політика в поземельних відносинах». З цього слідує, що і хронологічні рамки ІУ розділу треба завершити 1862 роком включно.

У розділах другому - шостому широко розкрита досліджувана проблема, однак ознайомлення з розділом другим свідчить, що польська законодавча практика у поземельних відносинах у Правобережній Україні в кінці ХУІІІ - на початку ХІХ ст. висвітлена конспективно. На наш погляд, рецензована праця значно б виграла, якби автор дав загальну характеристику польського земельного законодавства, яке діяло на Правобережжі напередодні його приєднання до