УДК 94(477)«1950/1960»(045)Лисак В.Ф.

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ В 1950-Х РОКАХ

(НА МАТЕРІАЛАХ ФОНДУ МІНІСТЕРСТВА ДЕРЖКОНТРОЛЮ УРСР)

У статті проаналізовано морально-психологічну ситуацію в українському селі у 1950-х рр. Показано, що серед селян поряд з ейфорійними настроями віри у світле майбутнє і комунізм, панував протест проти правопорушень та зловживань, безгосподарності, пияцтва, грубостей, несправедливої оплати праці і зайвих витрат суспільно-громадських коштів з боку місцевих управлінців і районних партійних та радянських працівників.

Ключові слова: українське село 50-х рр. ХХ ст., морально-психологічна ситуація, правопорушення, зловживання, безгосподарність, пияцтво, оплата праці, партійні та радянські працівники.

В статье проанализирована морально-психологическая ситуация в украинском селе в 1950-х гг. Показано, что среди крестьян наряду с эйфорией веры в светлое будущее и коммунизм, господствовал протест против правонарушений и злоупотреблений, бесхозяйственности, пьянства, грубости, несправедливой оплаты труда и лишних расходов общественных средств со стороны местных управленцев и районных партийных и советских работников.

Ключевые слова: украинское село 50-х гг. ХХ ст., морально-психологическая ситуация, правонарушение, злоупотребление, бесхозяйственность, пьянство, оплата труда, партийные и советские работники.

The article analyzes the moral and psychological situation in the Ukrainian village in 1950th. It has been generalized, that the farmers had eyphorian mood of faith in a bright future and communism. But at the same time, the protest against crimes and abuse of power, absence of management, drinking, coarseness, unfair wages and extra expenses of social and public funds, spent by local managers, regional party and soviet workers, was dominated among farmers.

Key words: the Ukrainian village of 50th of XX century, a moral and psychological situation, an offence, abusing, mismanagement, drunkenness, a payment, party and Soviet workers.Протягом багатьох століть селянство було однією з найчисельніших верств українського суспільства. Сільський спосіб життя відзначався особливими, притаманними лише йому рисами. За рахунок дуже повільного розвитку транспортних засобів та проникнення новітніх досягнень науки та техніки, українське село довгий час було досить консервативним, зберегло традиції і ментальні особливості, які впливали на економічну, соціальну, політичну та морально-психологічну складову повсякденного життя селянства.

Розглядаючи зміни, які відбулися в українському суспільстві після встановлення радянської влади, слід звернути увагу, що селянство поступово пристосовувалося до нового способу життя. Численні законодавчі акти щодо держаної політики традиційно розглядали селянина як об'єкт владних рішень та політичних дій. Оскільки об'єкт у політиці і житті взаємопов'язаний із суб'єктом, під об'єктом соціально-політичного та економічного життя розуміється безпосередній учасник цього життя, який має особливі, свідомі потреби, інтереси, здатний визначати засоби їх реалізації, здійснювати реальний вплив на процес ухвалення державотворчих рішень.

Українське село 1950-х рр. відрізнялося від довоєнного. Неабияке значення мала морально- психологічна ситуація. Адже від цього залежав мікроклімат у суспільстві і, врешті, результати праці. На морально-психологічну ситуацію впливали, по-перше, радянські перетворення в аграрному секторі, по-друге, певне значення мали ментальні риси, традиційні цінності українського селянства, які сформувалися у селян у ранньому віці як результат реакції на соціально-економічні умови того історичного періоду, в якому відбувався процес соціалізації особистості.

Історіографічна база складається з праць, присвячених висвітленню становища українського села. По-перше, це узагальнюючі дослідження, в яких проаналізовано вплив державної політики на економічну та політичну ситуацію на селі [1]. Зокрема соціально-політичні, соціально-економічні, національно-духовні процеси в Україні у 19501960-х рр. проаналізовано в праці В. Барана [2]. Другу групу становлять спеціальні розвідки науковців радянських часів, у яких позитивно характеризуються соціальні настрої селян, відзначається підвищення творчої ініціативи і трудової активності колгоспного селянства [3]. Зважаючи на винятковий характер названих праць, відзначимо, що морально-психологічна ситуація в повсякденному житті українських селян 1950-х рр. не була предметом окремого дослідження.

З урахуванням того, що українське село перебувало в центрі уваги владних структур, рішення яких по-своєму сприймалися суб'єктами сільського способу життя, доцільним є вивчення морально-психологічної ситуації, яка панувала в українському селі у вищеозначений період. Автор вважає за необхідне проаналізувати поведінку та сприйняття дійсності різними групами сільського населення, визначити протиріччя, які панували в сільському середовищі, охарактеризувати найпоширеніші конфліктні ситуації, дати оцінку морально - психологічній ситуації в повсякденному житті українського села у 1950-х рр.

Джерельна база цієї статті представлена документами фонду Міністерства держконтролю УРСР, які зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади України в м. Києві. Численні листи-скарги селян дозволяють охарактеризувати повсякденне життя українських селян, їхню поведінку як реакцію на дійсність по різних областях України і зробити об'єктивні висновки щодо морально- психологічної ситуації на селі у 1950-х рр.

Лібералізація режиму поряд із розкріпаченням економічної та духовної сфер суспільства призвела до втрати соціального коріння общинної моралі та етики, що вплинуло на формування та закріплення в селянському середовищі нових перехідних типів свідомості. Їх носії віддавали перевагу спрощеним установкам поведінки, нескладному набору правил. Зразки такої поведінки вміщувалися у декількох основних пунктах: уникнення родинно-майнового поділу, використання сільськогосподарських машин, упровадження агрономічних нововведень, атеїзм, віра в побудову «світлого майбутнього». З іншого боку, основна маса селянства зберегла працьовитість, здатність виживати в будь-яких умовах, обережність у своїх рішеннях і діях, практичність. Селяни вважали можливим брати участь в управлінні державою, пред'являти претензії до влади, виходячи з уявлень про своєрідний «суспільний договір» між селянством і державою. Селяни