УДК 94(477.62)«1944/1950» (045)Шипік Н.Ф.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОНАТАЛІСТСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У ПОВОЄННІ РОКИ НА ПРИКЛАДІ СТАЛІНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

На основі широкого спектру джерел, в т. ч. законодавчих актів, документів виконавчої влади, статистичних даних, листування вищих посадових осіб, у статті проаналізовані основні заходи пронаталістичної політики радянської держави у післявоєнний період та їх реалізація на прикладі Сталінської області. На думку автора, державні заходи, спрямовані на підвищення народжуваності, не можна назвати цілком адекватними репродуктивній поведінці населення області, а також ефективними, враховуючи важкі соціальні умови, наявність окремих демократичних катастроф і загальнодержавні пріоритети, які нехтують проблеми споживачів. Рівень державної грошової допомоги відповідав загальному рівню бідування населення у післявоєнні роки і був нездатний вплинути на демографічну поведінку жінок.

Ключові слова: пронаталістична політика, Сталінська область, народжуваність, репродуктивна поведінка, демографія.

На основе широкого спектра источников, в том числе законодательных актов, документов исполнительной власти, статистических данных, переписки высших должностных лиц, в статье проанализированы основные меры пронаталистической политики советского государства в послевоенный период и их реализация на примере Сталинской области. По мнению автора, государственные меры, направленные на повышение рождаемости, нельзя назвать целиком адекватными репродуктивному поведению населения области, а также эффективными, учитывая тяжелые социальные условия, наличие отдельных демографических катастроф и общегосударственные приоритеты, пренебрегающие нуждами потребителей. Уровень государственной денежной помощи соответствовал общему уровню бедствования населения в послевоенные годы и был не способен повлиять на демографическое поведение женщин.

Ключевые слова: пронаталистическа политика, Сталинская область, рождаемость, репродуктивное поведение, демография.

Basing on a wide range of sources including executive branch legislature, statistical data, higher rank officials correspondence, basic measures of pronatalistic policy of the Soviet state during the post war period and their realization on the example of Stalin district are analyzed in the article. According to the author's point of view, the state measures aimed at raising the birth rate, cannot be called fully adequate to the reproductive behavior of the district's population. They cannot be called effective either taking into account hard social conditions, demographic catastrophes and state priorities that disregard customers' needs. The amount of state material assistance corresponded to the general level of the population living in poverty during post war years and was unable to influence the demographic behavior of the women.

Key words: pronatalistic policy, Stalin area, birth rate, reproductive behavior, a demography.Політика стимулювання народжуваності або пронаталістська політика (за визначенням демографів) є поширеною практикою у багатьох країнах світу в умовах, коли існуючий рівень народжуваності визнається урядами та громадськістю як незадовільний. Активні пронаталістські заходи проводяться у більшості країн Євросоюзу. Серед таких заходів можна назвати разові виплати по народженню дитини, щомісячні сімейні допомоги, заходи інформаційно-пропагандистського характеру тощо. Вони покликані регулювати дітородну активність населення, мають впливати на репродуктивну поведінку з метою підвищення рівня народжуваності. В незалежній Україні, починаючи з 2005 р., суттєво посилено заходи заохочування народжуваності, підвищено розміри матеріальної допомоги матерям. На наш погляд, вироблення та ефективне впровадження в життя науково обґрунтованої пронаталістської політики має відбуватися з урахуванням попереднього вітчизняного досвіду її формування та реалізації у конкретно-історичних умовах. Виходячи з цього, стаття має на меті проаналізувати основні заходи державної політики стимулювання народжуваності у повоєнні роки та особливості її реалізації на прикладі Сталінської області.

Вивчення радянської пронаталістської політики повоєнного періоду та результатів її впровадження стало можливим лише у період хрущовської відлиги, за умов певної суспільно-політичної лібералізації, коли поновлено було роботу демографічних установ у Радянському Союзі, і в Україні зокрема; відкрито, хоча і частково, доступ до статистичної інформації для демографів; проведено перший повоєнний перепис населення. Серед перших наукових досліджень - дисертаційна робота В. Піскунова - учня одного з найвидатніших радянських демографів Б. Урланіса. Вивчаючи народжуваність в Україні у повоєнний період, В. Піскунов звернув увагу на темпи її зниження у 1950-1960-ті pp., за якими республіка випереджала всі розвинені капіталістичні країни. Зрівняльну для всіх республік радянську політику стимулювання народжуваності автор оцінював негативно, вважаючи її неадекватною для України, а тому і недостатньо ефективною. Головними критеріями оцінки були цілком демографічні параметри, зокрема частка породіль, охоплених матеріальною допомогою. На наш погляд, доцільно було також розглянути державні заходи з точки зору історичної реальності, яка оточувала суб'єкт політики у повоєнні часи, зокрема таких важливих її компонентів, як рівень життя, особливості побуту, праці тощо. Тим більше, що подібна інформація присутня в дослідженнях сучасних українських і російських істориків, зокрема в роботах Т. Вронської, Л. Ковпак, О. Задніпровського, О. Зубкової, О. Гараня, М. Герасимової, О. Ісайкіної тощо [1].

Джерельну базу дослідження становлять законодавчі матеріали, листування вищих посадових осіб з Й. Сталіним, стенограма наради ЦК КП(б)У з обговорення проекту Указу Президії Верховної Ради СРСР, інформації про політичні настрої окремих груп населення, відомості статистичного управління Сталінської області та пояснювальні записки до них, протоколи засідань бюро Сталінського обкому КП(б)У, довідки, доповідні записки обласного, міських, районних комітетів КП(б)У з різноманітних питань: забезпечення житлом, продовольством, товарами широкого вжитку, оподаткування населення тощо. Частина законодавчих актів опублікована у збірнику законодавства про охорону материнства [2], Відомостях Верховної Ради УРСР. Решта документів зберігаються у Центральному державному архіві громадських