Вагомим показником, що свідчить про регіональні пріоритети, є отримання прямих іноземних інвестицій та напрями зовнішньоекономічної діяльності. За даними Херсонської облдержадміністрації лише в січні - квітні 2002 р. іноземними інвесторами із Кіпру, Великобританії, Німеччини (тобто країн - членів ЄС або кандидатів на вступ), вкладено інвестицій на загальну суму понад 3 млн. дол. США. Іноземні інвестиції надійшли у промисловість, сільськогосподарську переробну галузь, будівництво та транспортні послуги. Основна частка інвестицій надійшла у вигляді майна. Проте слід зазначити, що в більшості випадків структура інвестицій складається не на користь високотехнологічних виробництв. Значні обсяги експорту продукції херсонських підприємств припадають на країни ЄС - Іспанію, Німеччину, Велику Британію. Основу товарної структури експорту склали продукція неорганічної хімії (32,8% до загального обсягу експорту області), обладнання та механічні пристрої (21,0%), зернові культури (18,7%), продукція суднобудування (9,8%), шкірсировина (4,2%), текстильний одяг (3,0%). Основні складові імпорту - руда (34,2% до загального обсягу імпорту області), механічне обладнання (16,6%), мінеральне паливо та нафтопродукти (7,6%), електричне обладнання (6,2%), нікелеві вироби (3,9%), продукти переробки овочів та плодів (3,8%), цукор та кондвироби (3,1%) [5].

Схожі показники мала і Миколаївська область. В її товарній структурі експорту переважали три товарні групи: продукція неорганічної хімії (44,1% до загального обсягу експорту області), механічне обладнання та пристрої (15,2%), зернові культури (12,4%). Також були помітними обсяги експорту масляного насіння (6,8%), шкірсировини (6,0%), текстильного одягу (3,5%). Майже 45% товарної структури імпорту склала руда. Крім цього, область здійснювала імпорт мінерального палива та нафтопродуктів, електричного обладнання, цукру та кондитерських виробів. В останні роки зменшився зовнішньоторговельний оборот товарами з країнами СНД майже на чверть. Традиційними залишаються зовнішньоекономічні зв'язки з Грецією, Німеччиною, Іспанією. Іноземні інвестиції надходили з 9 країн світу, причому левова частка їх - 12,5 млн. дол. США (або 96,6%) припадає на країни так званого "далекого зарубіжжя", і перш за все - країни Європейської унії, і лише 0,4 млн. дол. США (3,4%) - на країни СНД та Бал- тії. Половина обсягів надходження інвестицій вкладені в обробну промисловість - 6,5 млн. дол. США, у тому числі у виробництво машин та устаткування - 5,7 млн. дол. США (43,9% всіх інвестицій по області), в харчову промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів - 0,6 млн. дол. США (4,9%). Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в область на 1 січня 2001 р. становив 57,7 млн. дол. США. Інвестиції надійшли з 30 країн світу, в тому числі з 4 країн СНД та Балтії, але найбільші обсяги внесені нерезидентами з Кіпру - 21,7 млн. дол. (37,7% до загального обсягу), Нідерландів - 12,9 млн. дол. США (22,4%), Франції - 3,1 млн. дол. США (5,4%). Активізації залучення іноземних інвестицій в народне господарство Миколаївщини сприяв початок діяльності з 1 січня 2001 р. вільної економічної зони "Миколаїв" [6].

Певна низка інвестиційних проектів за участю країн ЄС розроблені і реалізуються. З листопада 2001 по листопад 2002 р. здійснювався проект SEPS415 Британської Ради в Україні по створенню і роботі мережі міських адміністрацій п'яти українських міст по досягненню сталого розвитку шляхом використання екологічного менеджменту та аудиту EMAS. До мережі, крім Миколаєва, увійшли Київ, Харків, Донецьк та Маріуполь. Провідна роль Миколаєва була визначена на підставі опанування принципів екологічного менеджменту в Миколаївському міському виконкомі, а також шляхом взаємодії з громадськістю і затвердження міської екологічної політики. Ідея проекту полягає в тому, що кожне місто обирає для себе одну з сфер муніципальної діяльності, яка значно впливає на навколишнє середовище і використовує EMAS, удосконалює її на підставі системного підходу. Обмін досвідом між містами сприяє досягненню в короткий термін максимальних результатів і мінімумом витрат. Іноземним партнером виступає британська фірма Global to Local Ltd, координатором проекту в Україні - радник Миколаївського міського голови, канд. техн. наук Ю.Кербунов [7].

Саме в Південному економічному регіоні бере свій початок стратегічний нафтопровід "Одеса - Броди". Безумовно, він на сьогодні є один з найбільш перспективних і конкурентоспроможних проектів транспортування каспійської нафти до Європи, до того ж якість каспійської нафти вища, ніж російської. Нафтопровід "Одеса - Броди" має перевагу - він вже існує. Заява послів Німеччини, Польщі та США 4 квітня 2003 р. стосовно використання цього нафтопроводу свідчить про намір допомогти Україні зробити вибір між євроатлантичним та євразійським шляхом. К.Паскуаль, М.Зюлковскі та ДШтюдеманн закликають парламент та уряд України "прийняти прозорі та комерційно обґрунтовані рішення щодо проекту "Одеса - Броди" вже навесні і втілити їх улітку цього року, бо інакше стратегічну можливість стати країною- транзитером нафти світового класу буде втрачено" [8]. Але насправді важливе тут питання незалежності України - чи хоче вона стати повноправною європейською нацією, досить привабливою і важливою для держав - членів європейських і атлантичних структур, з якими вона, як передбачається, вибрала інтеграцію як базову стратегію? Іншими словами, те, яким шляхом піде Україна в майбутньому, серйозно залежатиме від того, у якому напрямку потече нафта між Одесою і Бродами [9].

Особливе місце в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції України займає регіональна співпраця з Північноатлантичним