УДК 94(477)Шевченко Н.В.«ВИХОВАННЯ» УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ НІМЕЦЬКОЮ ПРОПАГАНДИСТСЬКОЮ МАШИНОЮ

У статті досліджується питання проведення пропагандистської роботи у рейхскомісаріаті «Україна». Розглядається проблема впливу на українське населення в окупаційний період: збір відомостей про стан нацистської пропаганди в Україні, узгодження усіх пропагандистських заходів із відомством Геббельса, а також контроль за роботою пропагандистів політичного відділу рейхскомісаріату. Завдання окупаційної влади в Україні вирішувалися в умовах постійної конкуренції за пріоритет у здійсненні агітаційно-пропагандистської роботи між двома міністерствами - Й. Геббельса й А. Розенберга.

Ключові слова: Україна, пропаганда, рейхскомісаріат, окупаційний період, окупаційна влада, конкуренція, міністерство.

В статье исследуется вопрос проведения пропагандистской работы в рейхскомиссариате «Украина». Рассматривается проблема влияния на украинское население в оккупационный период: сбор сведений о состоянии нацистской пропаганды, согласование всех пропагандистских мероприятий с ведомством Геббельса, а также контроль над работой пропагандистов политического отдела рейхскомиссариата. Задачи оккупационной власти в Украине решались в условиях постоянной конкуренции за приоритет в осуществлении агитационно- пропагандистской работы между двумя министерствами - Й. Геббельса и А. Розенберга.

Ключевые слова: Украина, пропаганда, рейхскомиссариат, оккупационный период, оккупационная власть, конкуренция, рейх-министерство.

In the article the question of carrying out of propaganda activities in reykhscommissariat «Ukraine» is investigated. The problem of influence on the Ukrainian population during the occupational period is considered: gathering of data on a condition of nazi propagation, the coordination of all propaganda actions with Goebbels's department, and also the control over work of propagandists of a political department of reykhscommissariat. Problems of occupational authority in Ukraine were solved in conditions of a constant competition for a priority in realization of agitation-and- propaganda work between two ministries - J. Goebbels's and A. Rozenberg's.

Key words: Ukraine, propagation, a reykhscommissariat, the occupational period, occupational authority, a competition, the reykhsministry.Полегшення доступу до раніше закритих архівних фондів, утвердження плюралізму стимулювали наукові дослідження, створили умови для більш глибокого, критичного й неупередженого усвідомлення історичного процесу. Після розпаду СРСР розпочалося формування сучасної української історіографії. Помітний внесок у її розвиток зробив М. Коваль. Переосмислюючи події Другої світової війни, він позначив пріоритетні напрями дослідження німецького окупаційного режиму в Україні. Один із них стосувався детального вивчення німецьких пропагандистських заходів під час окупації [1; 2]. Значний внесок у сучасну історичну науку зробив В. Кучер. Вивчаючи історію України періоду Другої світової війни на основі широкого кола джерел і нової методології дослідження, історик розглядає її роль і місце у протистоянні між двома тоталітарними режимами, сутність окупаційного «нового порядку» [3]. Зокрема, учений зазначає, що ідеологічна обробка населення базувалася на антисемітській пропаганді, яка проголошувала євреїв головними носіями більшовизму.

Цілеспрямоване вивчення методів ведення психологічної війни німецькою окупаційною владою розпочалося лише в останні кілька років. Полтавський дослідник В. Ревегук, аналізуючи пропагандистські заходи нацистів вважає, що їх метою стало здобуття прихильності місцевого населення до нової влади й переконання у тому, що німецька армія несе поневоленим народам Росії визволення від «жидо-більшовицького ярма» [4]. Окремі сюжети щодо питань нацистської пропаганди містяться у збірнику «Миколаївщина в роки Великої Вітчизняної війни: 1941-1944» [5]. Автор одного із розділів О. Захарченко вказує на те, що нацисти великого значення надавали саме пропагандистській обробці населення. Для цього залучалися органи українського управління, поліція, фольксдойче та інші «політично надійні» елементи, а також використовувалися пересувні виставки, преса, радіо й кіно.

Певний внесок у висвітлення даної проблеми зробили вчені Російської Федерації. Зокрема, О. Ватлін називає пропаганду у Третьому Рейху ідеологічним терором, оскільки духовним формуванням «нової» людини займалося відомство Геббельса. Для цього залучалися заклади культури й мистецтва. У зовнішній пропаганді дослідник виокремлює три напрями: завоювання симпатій етнічних німців, що мешкали за межами Рейху; підтримка праворадикальних націоналістичних рухів у європейських країнах; формування у зовнішнього світу позитивного образу нацистської Німеччини [6].

Проте, показ «історико-виховного» моменту стосовно українського населення на окупованій території, зокрема в рейхскомісаріаті «Україна», досліджено недостатньо. Розкриттю вказаної проблеми і буде присвячена наша стаття.

Головна роль у підготовці й проведенні пропагандистсько-психологічної війни проти СРСР була поділена між трьома відомствами - А. Розенберга, Й. Геббельса і В. Кейтеля. Відділ у справах преси й пропаганди міністерства східних окупованих територій поділявся на 7 підвідділів: загальний, німецької преси, місцевої преси, закордонної інформації, кіно, радіо й активної пропаганди [7].

Проведення пропагандистської роботи у рейхскомісаріаті «Україна» протягом 1941 р. гальмувалося повільним формуванням структури адміністративного апарату. На початку 1942 р. пропагандистською підтримкою заходів окупаційної влади став опікуватися політичний відділ рейхскомісаріату, який поділявся на підвідділи: у справах національних меншин, у справах фольксдойче, єврейський, релігійний, інформаційний, активної пропаганди, молодіжний, радіо й фільмів, культури й театрів, розвідки, преси [8]. Незабаром пі дві дділи активної пропаганди і преси було об'єднано в одну структуру, на зразок міністерства східних окупованих територій.

Очолював політичний відділ Пауль Даргель. Референти відділу відповідали кожен за свою сферу діяльності. Так, «єврейським питанням» займався Хентшел, роботу інформаційної служби контролював Нестлер. Головним прес-референтом був Пфафферот, референтами преси - Зіглер і Люхт. Перекладачем працював Пушкар [9].

До основних функцій відділу пропаганди належали: нагляд та контроль за репертуаром усіх українських театрів і кінотеатрів, клубною роботою, українським радіомовленням і