УДК 94 (477)Лаврут О.О.

ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ У ГУРТКАХ У 20-Х РР. ХХ СТ.

Автор, на основі вивчення широкого кола джерел, охарактеризувала проблему участі студентів Радянської України періоду 20-х рр. ХХ ст. у гуртках. Уряд віддавав перевагу і матеріально підтримував діяльність саме цих гуртків. Проте, молодь вищих навчальних закладів брала участь у роботі наукових, художніх, журналістських осередків, де мала можливість показати власну індивідуальність та творчі здібності. Діяльність гуртків була пов'язана з майбутнім фахом студентів.

Ключові слова: студент, гурток, Радянська Україна 20-х рр. ХХ ст., науковий осередок, індивідуальність, творчі здібності.

Автор, на основе изучения широкого круга источников, охарактеризовала проблему участия студентов Советской Украины периода 20-х гг. ХХ в. в кружках. Автор аргументировала, что она регламентировалась идеологическими настановлениями КП(б)У. Однако, молодежь высших учебных заведений принимала участие в работе научных, художественных ячеек, где имела возможность показать собственную индивидуальность и творческие способности. Деятельность кружков была связана с будущей специальностью студентов.

Ключевые слова: студент, кружок, Советская Украина 20-х гг. ХХ в., научная ячейка, индивидуальность, творческие способности.

Author, on the base learning wide circle sources, was characterize the problem take pate students Soviet Ukraine the period in 20 years ХХ cent. in group. Author emphasized, that it the ideological admonishes CP(b)U. But, young universities take part in work scientific, artistic group, where give chance show personal individual and creation. Activity of the group was connect with future professional of students.

Key words: student, small circle, Soviet Ukraine of 20 years ХХ cent., scientific group, Individuality, creative abilities.Науково-дослідна і самостійна робота студентів у вищому навчальному закладі є головним чинником підготовки майбутніх фахівців. Діяльність студентів у гуртках сприяє їх активності, стимулює їх до наукового дослідження, самостійної роботи над вивченням певної проблеми шляхом індивідуалізації. Це, у свою чергу, сприяє оволодінню певного фаху, розширює загальні і поглиблює спеціальні знання. Для вирішення сьогоденних проблем студентської молоді важливий досвід минулих років. Цікавими і повчальними у цьому розуміння стали 20-ті роки минулого століття, коли відбувся ідеологічний злам у свідомості громадян. Особливе місце у політиці радянського уряду займала студентська молодь, яка мала не лише отримувати необхідні знання для майбутнього фаху, але й проводити відповідну ідеологічну роботу шляхом участі у різноманітних гуртках, роботі з населенням.

Теоретичне застосування матеріалу можливо під час вивчення загальних курсів з історії України, педагогіки. Практичне застосування доцільне під час розробки навчально-виховних планів та проведенні різних заходів з молоддю.

Проблему участі студентів у гуртковій роботі вивчали історики, педагоги. Перші - звертали увагу на роль партійного керівництва щодо вироблення навчальних планів, програм, діяльності студентських організацій. Серед них були І.І. Білоцерківський [1], М.А. Бистров [2], К.Н. Титова [3], В.М. Даниленко [4] та інші [5].

К.Н. Титова вважала пролетаризацію навчальних закладів невід'ємною частиною політики більшовиків, вона зупинилась на характеристиці завдань партійних осередків під час роботи зі студентами, виховання молоді та створенні молодіжних організацій. Дослідниця проаналізувала деякі документи, що регламентували життя навчальних закладів, зокрема «Інструкцію про роботу комосередків вищих навчальних закладів» (1921 р.), «Положення про Всеросійське і місцеві об'єднання комуністичного студентства» (1922 р.). Історик розглянула і питання зміни акцентів у викладанні суспільних дисциплін; «соціально-академічні чистки», які періодично відбувались у навчальних закладах називала «вимушеними перевірками» [6].

В.М. Даниленко вивчив проблеми співробітництва УСРР і РСФРР в освітній сфері, міжреспубліканських наукових зв'язків, підготовки висококваліфікованих фахівців. Історик дослідив статистичні дані щодо кількості навчальних закладів, професорсько- викладацького, студентського складу в СРСР, УСРР, РСФРР. У працях проаналізовані вплив державних рішень на розвиток системи освіти, зокрема - уніфікацію. Автор частково вивчив проблему організації та проведення практики, екскурсій студентів-українців в РСФРР і студентів- росіян в УСРР [7].

Питання теоретичного характеру участі студентів у гуртках знаходимо у працях педагогів, які охарактеризували форми організації та види навчання у навчальних закладах: лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття, науково-дослідну, самостійну роботу студентів. Серед авторів, які висвітлювали цю проблему були Г.І. Артемчик [8], О.В. Рогова [9], О. Юхно [10]. Проте вони не висвітлювали історичних особливостей діяльності молоді вищих навчальних закладів, зокрема - гурткової.

Таким чином, поза увагою дослідників залишилась значна кількість проблем щодо гурткової роботи молоді вищих навчальних закладів у 1920-ті роки. Тому, метою дослідження є вивчення діяльності студентів у гуртках у зазначений період.

Навчання студентства полягало не лише у академічному навантаженні, але й у внутрішньо вузівській роботі, яка мала наступні складові: масова політико-освітня діяльність, науково- академічна й професійна пропаганда, організація та діяльність студентської преси, фізичне виховання студентства. Ця діяльність проходила шляхом організації різних гуртків, вечірок, політико-агітаційних та літературних судів, професійних вечорів [11].

Чільне місце у навчанні та дозвіллі посідала гурткова робота. В її основу був покладений принцип добровільності та зацікавленості молоді, оскільки це подобалося студентам. Саме в ній можна було виявити індивідуальні здібності, свій інтелектуальний потенціал, особистісні якості. Гуртки мали розвиваючо-пізнавальну, навчальну, індивідуальну спрямованість. Їх завдання полягали у поглибленні та розширенні знань студентів, опануванні навичок самостійної та наукової роботи, допомозі студентам молодших курсів, висуванстві «кращих товаришів на науково - дослідну роботу». Тобто, діяльність гуртків спрямовувалась на активізацію студентства. Ці осередки мали керуватися визначеною програмою, підтримувати