У кінці 1920-х років набули поширення науково-технічні гуртки. Це пояснювалось реконструкцією економічного життя радянської республіки, в якій мала брати участь і молодь вищих навчальних закладів. Науково-технічні гуртки мали не лише розширити загальноосвітній рівень, а в цьому контексті - ідеологічно впливати на молоде покоління, але й навчити навичкам до самостійної роботи студентів, виявити із пролетарського студентства найосвіченіших «учасників радянського будівництва». Питання участі молоді в них обговорювались на партійних, студентських з'їздах та нарадах, зокрема на ІІІ Всеукраїнському з'їзді Пролетарського студентства (1928 р.), пленумі ЦК ВКП(б) від

липня 1928 р., що свідчило про їх значну роль в освітній справі [20. - С. 80].

Робота гуртків навчальних закладів великих промислових центрів, зокрема Харкова, Києва була досить потужною: вони мали власні видавництва, бібліотеки, значний інтелектуальний потенціал викладачів, професорів, представників

виробництв, самої молоді. Яскравим прикладом цього стала діяльність осередків у Харківському технологічному інституті. У навчальному закладі існувало 15 гуртків, які в подальшому об'єднались у науково-технічне товариство (далі - НТТ), яке було засноване 1 листопада 1927 року. Студенти всіх факультетів брали участь у роботі гуртків. На механічному факультеті діяло 6 гуртків: технологів, теплотехніків, залізничників, гідромеханіків, сільськогосподарського будівництва, авіо; на електротехнічному факультеті - 3: устаткування, електромашинобудівництва, радіо; на інженерно- будівничому - теж 3: дорожньо-мостовий, архітектурний, санітарно-технічний; на хімічному - 2: із загальної хімічної технології і хімії (членами якого стали студенти 4 курсу). Діяв фотогурток загальноінститутського масштабу. У роботі гуртків брали участь 500 студентів; студенти перших курсів - лише у 2 гуртках - фото і радіо. Обмежень щодо членства у осередках не існувало. Членські внески для студентів складали 20 коп - вступний, 10 коп щомісячний, для викладачів та представників з виробництва - 50 і 25 коп щомісячно відповідно. Про демократичний характер діяльності осередків свідчив той факт, що періодично проводились вибори правління НТТ, яке у своєму складі мало 17 осіб серед яких - викладачі, студенти, інженери. Члени правління входили до комісій: науково-дослідної, редакційно- видавничої, бібліотечно-музейної, організаційної, фінансової і редакції часопису НТТ, - які здійснювали керівництво роботою товариства через представників факультетів, секретарів правлінь гуртків та бібліотекарів.

Робота науково-дослідної комісії складалась з двох частин - теоретичної і практичної. Перша мала методологічну спрямованість і координувала перехід від лекційних до семінарських занять. На заняттях студенти користувалися демонстративними матеріалами: діапозитивами, діаграмами, таблицями, продуктами виробництва, науковими фільмами, що робили матеріал цікавішим, краще запам'ятовували. Практична діяльність гуртківців відбувалась в лабораторіях, організаціях, на підприємствах. Керівники товарно-випробувальної станції ХТІ дали дозвіл на участь студентів - членів гуртків у роботі станції. Проводились роботи студентами- технологами в металографічній лабораторії; паровозниками - на залізниці, де випробовували паровози; учасники гуртка сільськосподарського будування випробовували двигун внутрішнього згорання; у радіо гуртку студенти майстрували приймачі, фотогуртку - вивчали практику фотографій. НТТ брало участь у роботі інститутської комісії щодо організації екскурсій закордон.

Діяльність редакційно-видавничої комісії полягала у керівництві видавництва необхідних навчальних видань, які не знаходились у продажу. Замовлення на друк отримували від кафедр всіх факультетів. Зокрема, з 1 грудня 1927 р. - 1 травня 1928 р. таких посібників нараховувалось 17 обсягом 90 друкованих аркушів на суму 15 810 крб.

Бібліотечно-музейна комісія спрямовувала діяльність 8 бібліотек, що існували при гуртках. Вона уніфікувала правила користування книгами та посібниками бібліотечних гуртків, встановили зв'язок з видавництвами інших навчальних закладів з метою придбання їх видань, зокрема тими, які не продавались на ринку; виписала вітчизняні та іноземні журнали для всіх НТТ (у тому числі для студентів за пільговими тарифами), проспекти німецьких та російських посібників; організувала відділ технічної бібліографії, що існував при газеті «Червоний технолог». Члени осередків допомагали поповнювати експонати музеїв, якими керували кафедри інституту.

Діяльність фінансової комісії Науково-технічного товариства Харківського технологічного інституту за півроку демонструє таблиця 1.Таблиця 1

Діяльність фінансової комісії Науково-технічного товариства Харківського технологічного інституту (1.12.1927 р. - 10.05.1928 р.)

Надійшло | Витрачено

Джерела надходжень | Крб | Шляхи витрат | Крб

На зимові екскурсії: | На зимові екскурсії | 1899,55

Від правління інституту | 1000

Від профсекцій ХТІ | 990

На видавництво: | Друкування навчальних посібників редакційно- видавничою комісією

Від правління інституту | 1600 | 2196

Каси взаємодопомоги ХТІ | 500 | Придбання періодичної літератури, окремих видань бібліотечно-музейною комісією | 174,86

Підписка на видання НТТ | 144,21 | Поповнення бібліотек, придбання матеріалу для експериментальної роботи | 522,5

На роботу НТТ:

Від правління інституту | 500 | На видання журналу НТТ | 410

ВРНГ на дослідну роботу | 1000 | Відрядження членів гуртків на з'їзди, конференції | 120

Від профсекцій | 107 | Організаційні розходи | 81,40

Членські внески | 86,85

Всього | 5928,06 | 5404,31

За півроку діяльності до фінансової комісії надійшло 5928,06 крб. Найбільше коштів перерахували на видавництво навчальних і методичних посібників - 2244, 21 крб, з них: від правління інституту - 1600, профсекцій ХТІ - 500 на видання НТТ - 144,21 крб відповідно. Вагома підтримка діяльності осередків відчувалась від правління інституту, яке на екскурсії та роботу науково-технічного товариства виділило 1 тис. та