УДК 94:334.73(477.7)«19/20»Пятницькова І.В.

РОЗВИТОК КООПЕРАТИВНОГО РУХУ

НА ПІВДНІ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ - НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

У статті розглядається історія кооперативного руху на Півдні України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Детально проаналізовані етапи його розвитку. Висвітленні основні напрями діяльності кооперативних організацій та їх місце у житті населення регіону.

Ключові слова: кооперативний рух, кредитні товариства, сільськогосподарські товариства, товариства дрібного кредиту, споживчі товариства, артілі.

В статье рассматривается история кооперативного движения на Юге Украины во второй половине ХІХ - начале ХХ вв. Детально проанализированы этапы его развития. Освещены основные направления деятельности кооперативных организаций и показано их место в жизни населения региона.

Ключевые слова: кооперативное движение, кредитные общества, сельскохозяйственные общества, общества мелкого кредита, потребительские общества, артели.

In article the history of cooperative movement in the south of Ukraine in second half ХІХ - beginning of XX centuries. Stages of his development are in details analyzed. The basic directions of activity of the cooperative organizations are covered and their place in a life of the population of region is shown.

Key words: cooperative movement, credit societies, agricultural societies, societies of the fine credit, consumer societies, artels.Кооперативний рух у сучасній Україні переживає складний етап свого розвитку. У цих умовах досвід розвитку кооперативних установ у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. на Півдні України є досить актуальним і має практичне значення.

Питання зародження та становлення кооперативного руху на Півдні України в кінці

- на початку ХХ ст. частково були висвітленні у наукових працях вітчизняних дослідники початку ХХ ст.: П. Височанського, М.І. Туган-Барановського, М.Х. Хейсіна [1] та інших. За радянських часів дореволюційна кооперація була визнана буржуазною, не вартою наукової уваги. Політичні, соціально-економічні зміни, що мали місто в нашій країні у 80-90-ті рр.

ст., сприяли зростанню уваги науковців до проблем історії вітчизняної кооперації. За часів незалежності України було видано ряд наукових праць М.В. Алімана, В.І. Марочка, І.А. Фаренія [2]. Проте, спеціально вивченням розвитку кооперації на Півдні України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. ці вчені не займалися, інформація з цього питання розглядається ними в контексті загальної історії української кооперації.

Дана стаття є спробою на основі комплексного аналізу джерел та літератури науково відтворити цілісну картину розвитку кооперативного руху на Півдні України у другій половині ХІХ - на початку ХХ. Для досягнення цієї мети необхідно розв'язати наступні завдання: простежити витоки кооперативного руху та процес його поширення на території Південної України; охарактеризувати етапи розвитку кооперації в регіоні; проаналізувати значення кооперативних товариств у житті населення Південної України.

Джерельну базу даного дослідження складають статистичні матеріали, спогади фундаторів кооперативних товариств, матеріали періодики, що знаходяться у фондах Національної бібліотеки України ім. Вернадського, центральних та обласних державних архівах України.

Кооперативний рух зародився у середині ХІХ ст. в Західній Європі. У 60-х рр. ХІХ ст. він досяг і території України. Причиною цьому було складне соціально-економічне становище населення, зумовлене переходом від феодально-кріпосницької до капіталістичної соціально-економічної формації. Важливу роль у розвитку кооперації відіграла реформа 1861 р., яка скасувала кріпосну залежність селян та прискорила процес капіталізації суспільства. Прихильники кооперативного руху вбачали у ньому можливість виведення сільського господарства з кризового становища. Першими в Україні розпочали діяльність споживчі товариства у Харкові (1866 р.), Києві (1868 р.). У 1869 р. виникло ощадно-позичкове товариство у місті Гадячі на Полтавщині. Ініціаторами та активними діячами перших кооперативів були відомі вчені, економісти того часу М.П. Баллін, В.С. Козлов, М. Зібер, М. Драгоманов, В. Антонович та інші [3].

Кооперативні товариства на Півдні України почали відкриватися у другій половині 60-х рр. ХІХ ст. за ініціативою місцевої інтелігенції та при фінансовій підтримці земств. Так, у 1867 р. було затверджено статут Одеського споживчого товариства «Збереження», у 1868 р. в Катеринославі виник кооператив «Бережливість», а в 1869 р. у Таврійській губернії відкрилося Севастопольське товариство споживачів [4]. Основним призначенням споживчих кооперативів було забезпечення населення якісним і недорогим товаром. З цією метою засновники товариства вносили гроші (паї), розмір яких визначався статутом кожного кооперативу, для створення загального капіталу. На ці кошти купували або орендували приміщення для крамниці, закуповували товар для продажу.

Першими південноукраїнськими ощадно - позичковими кооперативами доцільно вважати відкриті у 1871 р. Времіївське товариство на Катеринославщині, Обознівське та Петрівське на Херсонщині [5]. Ці товариства займалися наданням населенню кредитів під відсотки, що були значно меншими за лихварські.

Кооперативний рух на Півдні України розвивався нерівномірно, умовно його можна розділити на такі періоди:

- 1860-ті-1871 рр. - виникнення кооперативного

руху.

- 1872-1890 рр. «ліквідаційний» період, під час якого спостерігалося закриття більшості перших товариств.

- 1891-1904 рр. - поступовий ріст та укріплення товариств.

- 1905-1916 рр. - інтенсивний розвиток кооперативного руху.

Протягом першого періоду в регіоні було відкрито 10 споживчих та 5 ощадно-позичкових товариств. Відомо, що за 1866-1870 рр. у дев'яти українських губерніях виникло 32 споживчих кооперативів. Це свідчить про відносно високий рівень розвитку споживчої кооперації на Півдні у порівнянні з іншими регіонами України [6]. Ці дані підтверджують слова М.П. Балдіна, який у своїй «Пам'ятній книзі» зазначав, що в Південній Росії товариств більше,