УДК 94:342(477)Іващенко В.А.

ЗАКОНОДАВЧЕ ОФОРМЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ

РАДИ ТА ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ (БЕРЕЗЕНЬ 1917 - КВІТЕНЬ 1918 РР.)

У статті автор зупиняється на законодавчому оформленні податкової політики в українському селі. У ній показана законодавча діяльність української влади по формуванні податкової системи та податкового законодавства.

Ключові слова: Центральна Рада, Генеральний Секретаріат, податкова політика, українське село, податкова система, податкове законодавство.

В статье автор останавливается на законодательном оформлении налоговой политики в украинском селе. В ней показана законодательная деятельность украинской власти по формированию налоговой системы и налогового законодательства.

Ключевые слова: Центральная Рада, Гэнеральный Секретариат, налоговая политика, украинское село, налоговая система, налоговое законодательство.

In the presented article an author decides the development of the country's tax system and taxes legislation in the Ukrainian village. In this article also describe the activity of government in tax policy on Ukrainian village.

Key words: Central Rada, General Secretary, a tax policy, the Ukrainian village, tax system, the tax laws.Забезпечення соціально-економічної стабільності будь-якої держави не можливе без чітко налагодженої податкової політики, у тому числі стосовно до селянства. Тому вивчення історичного досвіду, набутого за часів діяльності Центральної Ради та Генерального Секретаріату, є важливим для сучасного стану справ у податковій сфері.

Окреслена нами тема привертала інтерес істориків, політиків, публіцистів [1]. Їхні студії здебільшого висвітлюють загальний розвиток податкової системи держави, внутрішньо- економічну та фінансову політику. Однак спеціальної розвідки, присвяченої становленню нормативно-правової бази податкової політики Центральної Ради та Генерального Секретаріату в аграрному секторі національної економіки у березні 1917 - квітні 1918 рр., поки що немає, чим і обумовлена актуальність обраної для статті теми.

Автор статті ставить на меті розкрити еволюцію нормативно-правової бази податкової політики Центральної Ради та Генерального

Секретаріату в українському селі з березня 1917 - по квітень 1918 рр. Об'єктом вивчення є законодавче оформлення податкової політики Центральної Ради та Генерального Секретаріату, предметом - закони Центральної Ради та постанови Генерального Секретаріату щодо оподаткування селянства.

Лютнева революція 1917 р. виявилася переломним моментом у долі багатьох народів Російської імперії, у тому числі й українців. Вона активізувала як загальнодемократичний, так і національно-визвольний рух на території колишньої імперії Романових. Вперше за багато років в українського народу з'явилася можливість утворити власну державу. 3 березня 1917 р. у Києві утворилася Українська Центральна Рада, котра з перших днів діяльності стала набувати статусу законодавчого органу. Однак, будучи залежною від Тимчасового уряду, власної податкової політики вона проводити не могла, тому всі податки збиралися за старою системою [2].

Такий стан справ не відповідав новим історичним реаліям, з одного боку, а з іншого - прагненням лідерів українського національно- визвольного руху у формуванні власної державності. Тому вже в квітні 1917 р. Центральною Радою була створена фінансова комісія, яка сформулювала перші пропозиції щодо налагодження національної податкової системи. 23 квітня 1917 р. на черговому засіданні Української Центральної Ради їх було затверджено. Відповідно з цим, запроваджувалося національне оподаткування українського народу для покриття витрат, яких вимагали національні потреби, зокрема вводився прогресивно-прибутковий податок. Особи, у тому числі і селяни - платники загальнодержавного прибуткового податку, доходи яких перевищували 800 руб на рік, мали сплачувати додатково 25 % від його суми. Ті, хто отримував менше, мали вносити 50 коп. на рік. Цей податок мав бути сплачений до 1 серпня 1917 року [3].

На цьому ініціативи Центральної Ради у плані становлення національної податкової політики і системи не вичерпалися. Першим універсалом вона закликала всіх «організованих громадян міст і сіл, всі установи накласти на людність особливий податок і переслати його в казну до першого липня» [4]. 11 липня на засіданні Центральної Ради було схвалено застосувати в Україні систему добровільного оподаткування. Зокрема, населення підконтрольних Центральній Раді українських земель мало сплачувати на користь національної державної скарбниці податок із землі у розмірі 10 коп. з десятини, а також У частину від загальноросійського прибуткового податку [5].

Через нестабільну політичну та економічну ситуацію податкові надходження до бюджету були мізерними. Ситуація була скрутною, оскільки, з одного боку, частина селян зайняла очікувальну позицію, з іншого - почастішали погроми маєтків та господарств заможних селян, котрі сплачували найбільше податків до бюджету [6].

Незважаючи на вищезазначені заходи у сфері податків, Генеральний Секретаріат реальної влади не мав, а у своїй діяльності спирався на старе імперське податкове законодавство, та керувався постійними вказівками Тимчасового уряду та Центральної Ради.

Влітку 1917 року Тимчасовий уряд спробував здійснити ряд реформ у податковій сфері. Вони були конче необхідні в умовах величезного дефіциту бюджету, який був спустошений через витрати на постійні бойові дії на фронтах і нестабільною політичною ситуацією. Для більшого наповнення скарбниці було підвищено ставки державного прибуткового податку і введено новий одночасний податок на фізичні та юридичні особи, чий річний дохід перевищував 10 тис. руб.

12 червня 1917 р. Тимчасовий уряд провів реформу прямого оподаткування, підвищивши неоподаткований мінімум з 850 руб до 1000 руб на рік, а мінімальну податкову ставку до 12 руб з тисячі, тобто з 0,7 % до 1,2 %. Для порівняння: ставка податку на прибуток у 10 тис. руб зросла з 3 % до 7