УДК 94(477)(075)Шаригіна О.А.РОЗВИТОК МОРСЬКОГО ФЛОТУ ЧОРНОМОРСЬКО-АЗОВСЬКОГО БАСЕЙНУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX СТ.

У статті висвітлено процеси становлення та зростання торговельного флоту регіону, заходи уряду, спрямовані на покращення його діяльності. Відзначено, що необхідність вивозу сільськогосподарської продукції поряд із продукцією видобувної промисловості, а також потреби імпорту обумовили у пореформений час швидкий розвиток морського транспорту Півдня України.

Ключові слова: Південь України, торговельний флот, сільськогосподарська продукція, видобувна промисловість, імпорт, пореформений час, морський транспорт.

В статье освещены процессы становления и роста торгового флота региона. Меры правительства, направленные на улучшение его деятельности. Отмечено, что необходимость вывоза сельскохозяйственной продукции наряду с продукцией добывающей промышленности, а также нужды импорта обусловили в пореформенное время быстрое развитие морского транспорта Юга Украины.

Ключевые слова: Юг Украины, торговый флот, сельскохозяйственная продукция, добывающая промышленность, импорт, пореформенный период, морской транспорт.

The processes of formation and growth of a merchant marine fleet of region, the measures of the government directed on improvement of its activity are reflected in the article. It is noticed, that necessity of export of agricultural production together with mining industry production, and also requirements of import in after reform time have caused fast development of sea transport on the South of Ukraine.

Key words: the South of Ukraine, a merchant marine fleet, agricultural production, a mining industry, import, after reform period, sea transport.Чорноморсько-Азовський басейн в межах Півдня України, завдяки вигідному транспортно- географічному положенню, незамерзаючим і відносно зручним підходам до портів, виходам великих судноплавних річок, зіграв винятково важливу роль в історії мореплавання не тільки України, а й Російської імперії, в цілому. З портів Чорного й Азовського морів відкривається шлях у країни Середземноморського й Атлантичного басейнів, у Перську затоку, Індійський і Тихий океани, держави Близького, Середнього й Далекого Сходу, Східної Африки.

Слабка увага радянської історіографії до питання розвитку в Україні морського транспорту призвела до того, що і зараз, не дивлячись на підвищений інтерес науковців до цієї проблематики, остання залишається недостатньо вивченою. Але дослідження історії комерційного флоту має суттєве значення, оскільки дозволяє ґрунтовно проаналізувати питання щодо його ролі в економічному житті країни не тільки у досліджуваний період, але і сучасної України.

Запропонована тема в усьому обсязі досі не була предметом спеціального дослідження. Хоча і було накопичено певний матеріал щодо цілої низки питань, різних аспектів проблеми виникнення та функціонування морського транспорту.

Так, ще наприкінці XIX - на початку XX ст. з'явилася низка праць С.І. Іловайського, М.І. Кази, М. Поггенполя, К.А. Скальковського [1], де розглядалися окремі питання, пов'язані з розгортанням підприємництва в морському транспорті, діяльності найбільших пароплавних компаній регіону. Ці праці, інколи маючи науково-популярний, а інколи - суб'єктивістський, апологетичний характер, у той же час вводили до обігу деякі документальні матеріали, використовували тогочасну статистику, містили певний критичний аналіз стосовно діяльності низки судноплавних фірм. Водночас відсутність посилань на джерела, публіцистичний характер більшості цих праць суттєво зменшують їхню наукову цінність.

У статтях В.П. Можіна і Д.М. Ефенді-Заде [2] зроблено спробу аналізу діяльності Російського товариства пароплавства і торгівлі, конкурентної боротьби та наслідків укладання монопольних угод у торговельному флоті Чорного та Азовського морів.

У тому чи іншому аспекті, частіше за все - досить стисло, без достатнього фактажу та аргументації окремі питання з досліджуваної теми висвітлювалися у відповідних розділах узагальнюючих видань науково-популярного характеру, що вийшли протягом 50-80-х рр.: праці з історії світового судноплавства, Чорноморського пароплавства Ю.А. Гришина, Ю.П. Коновалова [3], низки провідних портів України - Одеси, Миколаєва.

Дальший, хоч подекуди й нерівнозначний, розвій отримали різноманітні питання народження торговельного пароплавства на Півдні у насичених оригінальним фактичним матеріалом працях Н.А. Залеського [4], науково-популярних нарисах Ю.П. Коновалова, В.В. Басевича, Б.М. Орловського [5]; окремі питання щодо досліджуваної теми висвітлювалися у цікавих статтях В.П. Ващенка, В.В. Крутикова [6].

Значний внесок у дослідження соціально - економічної історії України кінця XVIII - першої половини XIX ст. включно з питаннями внутрішньо- та зовнішньополітичних зв'язків зробив І.О. Гуржій [7]. У його працях зазначається, що розвиток залізничного транспорту був зумовлений станом промисловості даного періоду, що сприяло зростанню всіх галузей народного господарства, розширенню і поглибленню внутрішнього загальноросійського ринку, в т. ч. українського.

Цінним здобутком в історіографії морського флоту Чорноморсько-Азовського басейну є дослідження О.Б. Шляхова [8]. Використовуючи великий комплекс архівних матеріалів, автор дослідив проблему становлення капіталістичних відносин на морському транспорті. Але основну увагу приділено соціальному фактору, а саме складу судновласників і моряків, взаєминам між ними, політиці царату стосовно підприємництва в торговельному флоті, відношенню до робітничого питання.

Ступінь наукової розробки теми, а також її безсумнівна актуальність зумовили мету статті, яка полягає у комплексному вивченні, аналізі, систематизації наукових знань про становлення, формування та функціонування морського флоту на Півдні України у другій половині XIX - на початку XX століть. Виходячи з цього, автор прагне розв'язати такі наукові завдання: 1) встановити місце і роль морського транспорту

Півдня України у загальній системі транспортних

комунікацій Російської імперії;

з'ясувати головні джерела матеріально-технічного

забезпечення функціонування морського транспорту;

показати роль вітчизняних вчених, інженерів

та спеціалістів у процесі розбудови транспорту

та покращенні його функціонування.

У розвитку економіки, у зміцненні економічних зв'язків між українськими і