УДК 007(091)

Гребцова І.С., Одеський національний університет

Системний підхід у вивченні процесу становлення періодичної преси південного степового регіону Росії (1820-1865)

У статті розглядається проблема вивчення періодичної преси південного степового регіону Російської імперії, яка є підсистемою по відношенню до преси країни в цілому, на основі системного підходу. Процес становлення періодичної преси проходив у другій третині ХІХ століття, під час якого регіональна преса набула спільних системоутворюючих рис. Система періодичної преси характеризується двомірністю. Якщо в 30-40-ві рр. XIX ст. преса південного степового регіону розвивалася "вертикально ", коли кількість офіційних видань в адміністративному центрі та губернських містах поступово збільшувалася, то в 50-60-ті рр. їй був властивий "горизонтальний" розвиток. Родові ознаки доповнилися різноманітністю видів періодики, що ознаменувалося розповсюдженням відомчої, приватної, релігійної преси, а також видань наукових товариств.

The paper deals with the problem of researching Russian Empire's South steppe region's periodical press on the basis of system analysis, where regional press is a subsystem of the country's press on the whole. The forming process of the South region press system occurred in the second third of the XXXth century, when it got common system-making characteristics. In the thirties-forties of the XIX century "vertical" development of the South steppe region press took place: a number of official issues in that period increased gradually. The fifties-sixties of that century were the time of "horizontal" development. Various kinds of periodical press were added to the previous generic characteristics. Private, religious newspapers and magazines, scien-Системний підхід являє собою напрям методології спеціально-наукового пізнання, в основі якого лежить вивчення складних об'єктів як систем. Під системою періодичної преси зазвичай розуміють сукупність всіх періодичних видань країни, взаємодіючих комплексно з певною метою на читацьку аудиторію, в їх єдності і різноманітті, взаємному зв'язку і розвитку в конкретний історичний період. Регіональна преса завжди є підсистемою по відношенню до преси країни загалом.

Провінційна преса в Росії виникла значно пізніше, ніж столична. Якщо перша друкарська газета в Москві вийшла в 1702 р., то перший провінційний часопис - "Уединенный пошехонец" був заснований лише в 1786 р. в Ярославлі, через два роки побачила світ перша місцева газета "Тамбовские известия", преса в інших регіонах країни почала розвиватися тільки в першій половині XIX ст., зокрема, в зв'язку з виданням в губернських центрах "Ведомостей". Спочатку місцева преса істотно відставала від столичної за зовнішніми характеристиками друкарської продукції, за рівнем оперативності інформації, різноманітністю жанрів і змістовному наповненню відділів газет та часописів, але вже в 1838 р. перевершила столичну пресу за числом газетних найменувань.

На це не могли не звернути уваги сучасники. У столичній періодиці вже першої чверті XIX ст. з'явилися огляди газет і часописів, в яких поряд з петербурзькими і московськими виданнями фіксувалася провінційна преса з коротким бібліографічним описом і розподілом за місцем виходу. Так, в "Огляді російських газет і журналів з самого початку їх до 1828 року" редактор часопису "Московский телеграф" М.Польовий поділив періодику за 1802-1827 рр. на три групи: "що видаються від уряду", "щодо окремих предметів" і "що відносяться власне до словесності, змішано з політикою або з іншими предметами" [1]. На основі першої і тому вельми умовної класифікації провінційні видання того часу - "Казанские известия", "Харьковский еженедельник", "Харьковский демокрит", "Восточные известия", "Украинский вестник", "Казанский вестник", "Journal d'Odessa ou Cour- rier commercial de la Nouvelle Russie" та інші віднесені до третьої групи. Автор розташував їх у хронологічній послідовності, вказавши, хоч і не у всіх випадках, видавця, місце виходу, періодичність. З цього часу журналісти столичної періодики неодноразово зверталися до аналізу регіональної преси, бо не помічати розвитку періодики в провінції, її ролі у формуванні суспільних настроїв на місцях столичні журналісти вже не могли.

Однією з складних проблем вивчення місцевої преси XIX ст. є визначення регіону дослідження. Поняття "регіон" у вивченні місцевої легальної преси з' явилося не випадково. Адміністративні кордони історично мінливі, нестабільні. Але, крім адміністративно-географічного чинника, на формування регіону визначальний вплив мають особливості економічного розвитку, культурних зв'язків, національного складу і деякі інші характерні ознаки. У першій половині XIX ст. господарським регіоном Російської імперії, в якому споріднені галузі економіки займали провідне місце і тим самим визначали своєрідність регіону, став південний степовий регіон, до складу якого входили Катеринославська, Таврійська, Херсонська губернії, Бессарабська область і Область Війська Донського. Адміністративно ці землі були об' єднані в Новоросійське і Бессарабське генерал-губернаторство, крім Області Війська Донського, яке було самостійною адміністративною одиницею. Багатонаціональний і багатомовний склад населення був ще однією характерною особливістю регіону.

Для практичної реалізації системного підходу до вивчення регіональної преси спочатку потрібно вичленити систему, що досліджується, з органічно єдиної ієрархії систем. Цю процедуру називають декомпозицією систем. Змістовно рішення цієї задачі зводиться до виявлення системоутворюючих ознак, властивих компонентам системи, що виділяється. До них відносяться ознаки, взаємозв' язок між якими, передусім, і визначає суть структури даної системи, тобто відображає суттєву визначеність, цілісність і стійкість структури. Вирішення завдання систематизації спирається на загальні принципи класифікації, зокрема на виділення у виданнях, що створюють систему періодичної преси,