спортивно-масової роботи школярів і студентів. До найперспективніших напрямків упровадження елементів фізичного виховання Київської Русі в загальноосвітню школу належать: уроки фізичної культури, фізкультурно-оздоровчі заходи протягом навчального дня, позакласна і позашкільна робота, молодіжне дозвілля.
Найкраще учні знають засоби, форми фізичного виховання у Київській Русі та шляхи їх використання у сучасних умовах. Менш обізнані зі світоглядними аспектами фізичного виховання та сутністю тіловиховання в літературних пам' ятках. Після проведення спортивно-масових заходів з використанням традиційних фізичних вправ, зокрема "Княжих ігор", у школярів значно підвищився інтерес до фізичного виховання і спорту, історії фізичної культури, що є основою для формування стійких переконань щодо необхідності здорового способу життя.
Отже, подальші дослідження потребують питання розвитку тіловиховання внаслідок ін- шоетнічних впливів, взаємозв' язку фізичного виховання з розвитком культури, військової справи, моральним, естетичним, трудовим та патріотичним вихованням.
Таким чином, сучасні наукові дослідження присвячені різним аспектам національних традицій фізичного виховання. Зокрема, досліджено педагогічні аспекти народної фізичної культури, особливості військово-фізичної підготовки та спортивно-гімнастичного руху в Україні, становлення фізичного виховання в календарній обрядовості українців. Ґрунтовно вивчено методичні та організаційні умови впровадження українських народних ігор у сучасних умовах. Водночас систематизованих досліджень традицій фізичного виховання Київської Русі не проводилося.
Національний ідеал тілесної і духовної досконалості, система побутових та святкових обрядів, вірувань, уявлень, звичаїв і ритуалів щодо тіловиховання визначали світоглядні основи фізичного виховання Київської Русі (родинно- побутова, профілактична, оздоровча, хвалебна, вегетаційна, спонукальна, релаксаційна). У свідомості давньоруського населення здоров'я і фізичні здібності мали надзвичайно важливе значення, забезпечували повноцінне життя, високопродуктивну працю та захист Батьківщини. Ідеал богатиря, який поєднує в собі високі моральні якості і фізичну досконалість, подано у фольклорних матеріалах, зокрема у билинах, веснянках та колядках.
Прийняття християнства вплинуло на всі сторони життя давньоруського населення, у тому числі і на фізичне виховання. З одного боку, у церковній та світській літературі ХІ-ХІІ ст. засуджували народні ігрища та розваги, які сприяли покращенню фізичного стану людей, з іншого - християнство пристосовувалося до язичницьких обрядів. Це яскраво простежується на прикладі пристосування календарних християнських свят до язичницьких, часткового засвоєння християнством язичницької обрядовості з набором фізичних вправ, ігор та боротьби.
У ІХ-ХІУ ст. у Київській Русі було створено значну кількість літературних праць. Вони мали релігійний зміст і мету утвердити православну віру. Великого значення у них надавали питанням здорового способу життя, що забезпечувало підготовку молоді до трудової і військової діяльності. "Поучення" Володимира Мономаха подає універсальну систему здорового способу життя, що включає: продуктивну трудову діяльність, психічне здоров'я, рухову активність, загартування, раціональне харчування, особисту гігієну. Водночас в інших працях пропаґувалося верховенство душі над тілом, неґативне ставлення до народних ігор та забав.
Скрипін А.К. Форми військово-фізичної підготовки у Київській Русі // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2001.
№ 12. - С. 21.
Вдовичин І.Я. Засоби та форми загартування в епоху Київської Русі // Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів в Україні: Матеріали ІУ Всеукр. студент. наук. конф. - Суми, 2004. - С. 36-40; Деделюк Н.А. Народні ігри та розваги в системі фізичного виховання Київської Русі // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. Вип. 5. - Л., 2001. - Т. 1. - С. 58-61; Його ж. Форми фізичного виховання у Київській Русі // Теорія і методика фізичного виховання і спорту.
2002. - № 2-3. - С. 120-123; Його ж. Стратегія фізичного виховання дітей та молоді у Київській Русі // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. Вип. 6. - Л., 2002. - Т. 1. - С. 26-28; Тимчак Я.В. Військово-фізична підготовка в Україні (IX-XVIII ст.): - Л., 1998. - 204 с; Цьось А.В. Традиції фізичного виховання в
Київській Русі. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. - 192 с.
Грушевський М. Історія України. - К., 1998. - С. 112-114.
Деделюк Н.А. Народні ігри та розваги в системі фізичного виховання Київської Русі // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. Вип. 5. - Л., 2001. - Т. 1. - С. 59.
Физическая культура: Учебное пособие / Под ред. В.А. Коваленко. - М.: Изд-во: АСВ, 2000. - С. 76.
Кардашенко В.А.. Гігієна дітей та підлітків // Підручник. - М.: Медицина, 1980. - С. 19.
Деделюк Н.А. Форми фізичного виховання у Київській Русі. - С. 121.
Тимчак Я.В. Вказ. праця. - С. 128-129.
Там само. - С. 130.
Грушевський М. Вказ. праця. - С. 149.
Деделюк Н.А. Стратегія фізичного виховання дітей та молоді у Київській Русі. - С. 27.
Надійшла до редколегії 2.09.2006р.