У фондах управлінь менших адміністративно-територіальних одиниць [6] збереглися направлені на місця укази Сенату, циркуляри Міністерства фінансів і Департаменту зовнішньої торгівлі, Міністерства внутрішніх справ і Департаменту поліції, звіти та доповідні записки підлеглих градоначальникам і губернаторам установ та посадових осіб. Одеський градоначальник мав надзвичайно широкі повноваження. Він відав міською поліцією, наглядав за видаванням закордонних паспортів і видами на проживання, контролював діяльність карантинних та митних установ, органів міського самоврядування (магістрату, думи, міської управи), портового управління, будівельного комітету, комерційного суду, статистичного комітету тощо. Одночасно на нього покладались функції опікування розвитком торгівлі і судноплавства. Серед архівних документів фонду Канцелярії Одеського градоначальника [7], які збереглися за 18021837, 1848-1854, 1856-1917 рр., - звіти і листи різних установ і посадових осіб з відомостями про одеські фабрики і заводи, торгівлю на місцевих ринках (номенклатура товарів, ціни тощо), торгове суднобудування і мореплавство з Одеського порту, а також циркуляри департаментів Міністерства внутрішніх справ і листування про торгові зносини з іншими країнами, у т.ч. із Угорщиною та Єгиптом. У періоди між 1837 і 1848 рр. та 1854 і 1856 рр. аналогічні завдання виконував Одеський військовий губернатор [8].

У фондах канцелярій Миколаївського військового губернатора [9] за 1805-1900 рр. та Миколаївського градоначальника [10] за 19001919 рр. містяться послужні списки купців, представлених до державних нагород, купців - членів органів місцевого самоврядування, прохання різних видів, скарги, документи про укладання контрактів з морським відомством. У цих фондах є справи про відкриття у Миколаєві торгового порту у 1862 р., розквіт закордонної торгівлі, в т.ч. торгівлі хлібом через Миколаїв, засновування портових митниць у Миколаєві й Очакові, відомості про відкриття торгових закладів, ярмарок, ринкові ціни на продукти, оголошення купецьких капіталів. У фондах присутні звіти і листування з Миколаївським городовим комітетом і міським банком, відомості про затвердження обсягів і видів міських прибутків і видатків та рух грошей по Миколаєву і Севастополю, справи про стягнення податків і недоїмок, реалізацію майна за борги, оренду різних промислових закладів, магазинів, складів, ставків. До канцелярії військового губернатора надходили на розгляд протоколи Миколаївської і Севастопольської міських дум, Богоявленсько- Покровської, Березнегувато-Висунської, Воскре- сенсько-Калинівської приміських дум про вибори на керівні посади в органи міського та приміського самоуправління (серед обраних осіб - більшість купці 1-шої і 2-гої гільдій). У справах про благоустрій міст і селищ є відомості про внесок купецтва і промисловців у їх розбудову, в тому числі в будівництво електричного трамваю (1914 р.), спорудження каналізації і водопроводу (1908-1910 рр.), постачання в міста палива і продовольства, а також документи, що висвітлюють участь купців і підприємців Миколаєва у Всеросійській промисловій і художній виставці у Нижньому Новгороді у 1896 р., ремісничих виставках у Миколаєві.

Безумовно важливий блок архівних документів, що містять інформацію, потрібну для нашого дослідження, - це фонди органів місцевого і станового самоврядування. В них є відомості про зарахування до станів купців і міщан, про участь представників цих станів у міському самоврядуванні, у будівництві й утриманні лікарень, шкіл, бібліотек, музеїв, соборів тощо. У фондах міських дум є документи про відкриття торгових закладів, ринків, нагляд за їх роботою, про видачу посвідчень на право займатися торгівлею, про стягнення гільдійських повинностей з купців, договори на оренду земельних ділянок і міського нерухомого майна купцями і підприємцями, матеріали переписів населення. Тут же сконцентровано багато книг про розподіл державних, міських і торгових податків, коробоч- них, свічкових зборів, позовних справ міського управління проти торгово-промислових підприємств і приватних осіб, які порушили правила торгівлі або укладені з партнерами угоди. У фонді Аккерманської міської думи [11] зберігається листування про надання пільг купцям, що оселилися в Бессарабії (1830-1831), списки купців по гільдіях за 1830 р. Міські думи, як правило, захищали інтереси заможних верств населення, відали будівельними, торговельними, фінансовими і господарськими справами міського управління. Фондів міських дум достатньо багато, і вони великі за обсягом. Фонд Одеської міської думи налічує 29427 од. зб. за 1796-1920 рр. Також збереглися фонди Миколаївської думи за 1812-1919 рр., Олександрівської міської думи і управи за 1872-1917 рр., Бахмутської за 1896, 1910-1912, 1914, 1919 рр., Маріупольської за 1866-1878, 1880-1886, 1888-1914 рр., Слов'янської за 1885-1909, 1915-1919 рр., Азовської за 1917-1919 рр., Катеринославської за 1891-1912, 1917-1918 рр., Бахчисарайської за 1795-1910 рр., Євпаторійської