Документи банківських, кредитних, митних, податкових, акцизних установ, кредитних та ощадно-позичкових товариств містять відомості про дійсний фінансовий стан купецтва, кількість і розмір капіталів. Безумовно, що це досить великий блок документів, навіть розгляд кола фондів, які можна залучити до нашого дослідження, має бути викладений в окремій публікації. На сьогодні обмежимося лише банківськими установами, в яких, на погляд автора, інформація представлена більш концентровано. Зауважимо також, що документи цих фондів, в основному фінансового характеру, мають великий ступінь довіри.

Серед фондів банківських установ цікавим є фонд Миколаївського городового комітету [40] - досить оригінальної фінансової установи, заснованої на кошти, подаровані Миколаєву 1808 року. Комітет розпоряджався цим капіталом, надаючи кредити жителям міста, в першу чергу дворянам і купцям. Він втягував у свої справи приватних осіб, установи, товариства, мав дуже заплутані рахунки, що під час його ліквідації в кінці 70-х рр. ХІХ ст. три роки розплутувала спеціально створена комісія. Проте, комітет не тільки зміг схвально завершити свою роботу, а ще й видав певну суму на створення у Миколаєві першого міського банку. Для нашого дослідження цікавими будуть документи про видачу та стягнення грошових позик, про збори пожертвування серед купецтва.

В Миколаєві свого часу також відкрилися Миколаївське відділення з' єднаного банку, Миколаївський міський громадський банк, відділення Одеського дисконтного банку, державного банку, яке діяло з 1868 р. до 1918 р. і займалось емісійними і різними комерційними операціями, використанням коштів казначейства, нагромаджень ощадних кас, а також вкладів установ і окремих осіб, проте його документи збереглися лише за 1900-1918 рр. [41].

В Одесі у 1864 р. було відкрито земський банк Херсонської губернії, документи якого збереглися за весь період існування з 1865 р. до 1919 р. Банк видавав короткострокові і довгострокові позики під заставу земельної власності. Позичковими операціями під заставу нерухомого майна займався Бессарабсько-Таврійський земельний банк, документи якого також представлені за весь період діяльності з 1872 р. до 1920 р. Кредитними операціями займались ще й Одеське відділення державного земельного банку, банкірська контора С.М.Барабаша та банкірський дім Ашкеназі [42].

Дуже мало документів банківських установ є в держархіві Запорізької області. В Олександрів- ську діяли відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку [43], яке було відкрито у 1871 р., проте документи збереглися лише за 1910-1920 рр. 6 лютого 1862 р. при Олександрів- ській міській думі для сприяння розвитку промисловості і торгівлі в місті шляхом видачі позик і кредитів під заставу рухомого і нерухомого майна був відкритий міський громадський банк

, але його документи представлені лише звітами за 1895, 1900, 1907, 1914 рр. Крім цих банківських установ в Олександрівську знаходились відділення Азово-Донського комерційного банку, Державного банку, Санкт-Петер- бурзького міжнародного комерційного банку

.

У Таврійській губернії 1 червня 1863 р. було відкрито Керч-Єнікальський міський громадський банк, документи якого представлені за 18661920 рр. [46], у т.ч. і списки промислових свідоцтв. Відділення Державного банку відкриваються в Таврійській губернії на початку ХХ ст., крім м. Севастополь, в якому таке відділення було засновано у 1875 р. [47]. У ДААРК представлені фонди Євпаторійського, Сімферопольського, Феодосійського, Калишського відділень Державного банку [48]. Крім них в Криму діяли Таврійсько-Катеринославське губернське відділення селянського поземельного банку, документи якого збереглися за весь період діяльності, Керченське міське відділення Азово-Донського комерційного банку, відкрите у 1891 р., Сімферопольське міське відділення Петроградського міжнародного комерційного банку [49].

Згідно з указом Сенату від 31 травня 1869 р. про статут Державного банку у 1875 р. в Херсоні також відкрилося відділення [50], і хоча його документи збереглися не за весь період діяльності, вони проливають світло на надзвичайно цікаві моменти, як то проведення хлібозаставних операцій, ліквідацію торговельних підприємств, що належали підданим Німеччини і Австро-