ж технік Я. Чечкін склав кошторис відбудови у 58976 золотих червонців [15]. Сума або її частина все ж таки знайшлася до дев'ятої річниці Жовтневої революції. Споруду було відбудовано, і театр отримав назву імені Скрипника.
Постановою президії Миколаївської міськради від 3 січня 1935 р. вперше за всю історію міста було створено стаціонарний театр з постійною трупою на базі пересувного театру з Луганська "Шахтарка Донбасу" [16]. Цей театр виник у 1922 р. за ініціативи режисера й актора Григорія Свободіна, часто гастролював у корабельному краї і сподобався глядачам. Вибір влади зупинився саме на цьому колективі. Ядро нової трупи склали "шахтарці", але чомусь без Свободіна. Зберігся витяг з кошторису міськтеа- тру за перший рік діяльності. Дохідна частина склала 157500 руб., витратна - 159696. У витратній частині, де скрупульозно розписані всі суми, є така, більш ніж дивна, графа - "звільнення Свободіна - 00 коп." [17].
Трупа розпочала роботу у далеко не блискуче відреставрованому приміщенні, бо вже у лютому 1935 р. миколаївська влада телеграфує до столиці УРСР: "У зв'язку з тим, що Миколаївський міськтеатр опинився у такому стані, що потребує термінового капітального ремонту, особливо дах, і, беручи до уваги, що театр є єдиним культурним осередком нашого індустріального міста, міськрада переконливо просить видати наряд на одну тонну вареного масла". У квітні - "для термінового ремонту даху міськтеатру необхідні 100 листів заліза й 256 кг вареного масла" [18].
Під час боїв за визволення Миколаєва у 1944 р. центр міста вигорів вщент. Поміж інших згоріла будівля театру. Відбудова її була стрімкою. Трупа театру імені Чкалова повернулася з евакуації 3 вересня 1944 р. вже до працюючого приміщення [19].
Відтоді минуло понад 60 років. Після здійснення капітального ремонту новими фарбами засяяло приміщення театру, в ньому склався потужний творчий колектив, який доносить до глядача не тільки Миколаєва, а й інших міст України високе акторське мистецтво.
Ковалева О.Ф., Чистов В.П. Очерки истории культуры Южного Прибужья. От истоков до начала ХХ века. Кн. І-ІІІ. - Миколаїв, 2001.
Николаевцы: Энциклопедический справочник. - Николаев, 1999.
Історія Одеси. - Одеса, 2002. - С. 132.
Ковалева О.Ф., Чистов В.П. Указ. соч. - Ч. ІІ.
С. 159.
Там само. - С. 161.
Державний архів Миколаївської області (далі
ДАМО), ф. 230, оп. 1, спр. 13032, арк. - 7.
Там само, спр. 10742, арк. 5.
Чистов В.П. Театр Я.Я. Шиффера // Матеріали ІІ Миколаївської обласної краєзнавчої конференції "Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження". Т. ІІ. - Миколаїв, 1997. - С. 135.
ДАМО, ф. 230, оп. 1, спр. 10742, арк. 8-10.
Там само, арк. 22.
Там само, спр. 13032, арк. 18.
Там само, арк. 21-38.
Театральная энциклопедия. Т. ІУ. - М., 1965. - С. 822.
ДАМО, ф. р - 8, оп. 1, спр. 41, арк. 11.
Там само, арк. 15-18.
Там само, спр. 424, арк. 46.
Там само, спр. 410, арк. 6-8.
Там само, арк. 48.
Давыдова И. Театр города корабелов. - Николаев, 1994. - С. 48.
Надійшла до редколегії 07.09.2006р.