Империи" [21]. Колоністами визнавалися лише ті особи та сімейства, які осідали на державних, приватних або куплених землях і займалися хліборобством чи ремеслами, які обслуговували хліборобську справу [26].
Намагаючись якомога скоріше заселити південні губернії, які входили до територій, обмежених "рискою єврейської осілості", уряд став спрямовувати туди євреїв, які бажали займатися землеробською працею, поширивши на них ряд привілеїв колоністів [27]. Згідно з "Положенням" 1804 р. євреї допускалися до проживання на поміщицьких і казенних землях, зберігаючи при цьому особисту свободу [28]. Адміністративно вони були підпорядковані Попечительному комітету про іноземних поселенців Південної Росії. Ця установа регулювала найрізноманітніші сторони життєдіяльності колоній [29].
Отже, політичні чинники суттєво впливали на ситуацію з народонаселенням у регіоні. Царський уряд усебічно сприяв заселенню й освоєнню різними соціальними групами населення земель Південної України й Миколаївщини, зокрема.
Переселення в південноукраїнські губернії здійснювалося двома шляхами: офіційним та стихійним. Перший із них був найбільш вигідним для переселенців, оскільки вони могли користуватися деякими урядовими пільгами, що сприяли їх виходу, пересуванню та влаштуванню на новому місці проживання.
Література
Дружинина Е.И. Северное Причерноморье в 1775-1800 гг. - М.: Изд-во Акад. Наук СССР, 1959. - 279 с.; її ж. Южная Украина в период кризиса феодализма 1825-1860 гг. - М.: Наука, 1981. - 215 с.; її ж. Южная Украина в 1800-1825 гг. - М.: Наука, 1970. - 383 с.; Кабузан В.М. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в XVIII - первой половине ХІХ века (1719-1858 гг.). - М.: Наука, 1976. - 307 с.; Прігарін О. А. Малодвірні поселення Південної (Степової) України ХІХ - початку ХХ ст. // Етнічність в історії та культурі: Матеріали і дослідження / ОДУ ім. І.І.Мечникова. - Одеса: Гермес, 1998. - С. 6166.
Гуржій І.О. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини ХІХ ст. - К.: Держполітвидав УРСР, 1954. - С. 28.
Дружинина Е.И. Северное Причерноморье в 1775-1800 гг. - С. 154-158.
Кабузан В.М. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в XVIII - первой половине ХІХ века (1719 - 1858 гг.). - С. 148.
Лазанская Т.И. Государственные крестьяне Украины в период кризиса феодально- крепостнической системы. - К.: Наук. думка, 1989. - С. 11.
Дружинина Е.И. Южная Украина в период кризиса феодализма 1825-1860 гг. - С. 72.
Укази сенату за 1834 р. - Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - ЦДІАУК). - Ф. 442. Канцелярія Київського, Подільського і Волинського генерал- губернатора. - Оп. 770. - Спр. 7. - Арк. 47-64.
Дружинина Е.И. Южная Украина в 1800-1825 гг.
М.: Наука, 1970. - С. 76.
З журналу засідань комітету міністрів про скаргу селян Херсонської губернії на утиски поміщиків. 21.05.1818 р. - ЦДІАУК. - Ф. КМФ
4. - Оп. 1. - Спр. 96. - 10 кадрів.
Гуржій І.О. Вказ. праця. - С. 24.
Про втечі селян з Новоросійського краю у Молдавію. 1811 р. - ЦДІАУК. - Ф. КМФ - 4. - Оп. 1. - Спр. 212. - 8 кадрів.
Дружинина Е. И. Северное Причерноморье в 1775-1800 гг. - С. 67.
Намагаючись закріпити мешканців, російський уряд був змушений зважати на існування регламентованої та стихійної колонізації і, як наслідок, створювати гнучку адміністративно- правову систему. Згідно з нею, на Миколаївщині протягом тривалого часу (з кінця XVIII ст. до 1861 р.) існували різні верстви сільського населення: козаки, воєнізовані поселенці, іноземні колоністи, державні та поміщицькі селяни, орен- дарі-десятинщики тощо. Їх становище вимагає подальшого вивчення.
Донесення кн. П. О. Зубова по управлінню ввіреними йому Катеринославською та Возне- сенською губерніями і Таврійською областю. 1793-1796. - Російський державний архів древніх актів. - Ф. 16. Держрозряд. Внутрішнє управління. - Спр. 699. В 2-х ч. - Ч. 1 - Арк..56-57зв.
Дружинина Е.И. Южная Украина в 1800 - 1825 гг. - С.70-71.
Именный указ, данный Сенату. - Об освобождении в мирное время от рекрутских наборов крестьян тех уездов, в коих состоят военные поселения. Августа 26, 1818 г. // Полное Собрание Законов Российской империи. - Собр. І. - СПб., 1830. - Т. 35. - № 27.512. - С. 548-549.
Фёдоров В.А. Солдатское движение в годы декабристов 1816-1826 гг. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1963. - С. 29; Бугские казаки и украинские уланы (Заметки А.С. Пишчевича) // Киевская старина. - К., 1886. - Т. 14. - № 2. - С. 389391.
Липовская Т.Д. Социально-экономическое положение военных поселян на Украине (1817-1857 гг.). - Днепропетровск, 1982. - С. 20.
Дружинина Е.И. Южная Украина в период кризиса феодализма 1825-1860 гг. - С. 13.
Ячменихин К.М. Алексей Андреевич Аракчеев // Вопросы истории. - 1991. - № 2. - С. 46.
Дружинина Е.И. Южная Украина в период кризиса феодализма 1825-1860 гг. - С. 15.
Исторический очерк деятельности Военного управления в России (1855-1880). - СПб., 1879. - Т. 2. - С. 457-460.
Відомості про майнове становище поселян 1 округу. Посімейні списки поселян. 1.01.18589.06.1859 р. - ЦДІАУК. - Ф. 1316. Управління Херсонських військових поселень. Вознесен- ськ, Єлісаветградського повіту Херсонської губернії. 1837-1890 рр. - Оп. 1. - Спр. 116. - Арк. 19.
Прігарін О.А. Вказ. праця. - С. 64.
Уварова Е.А. Материалы Государственного архива Одесской области по истории колонии Терновка начала ХІХ в. // Одеська болгаристи- ка: Науковий