Антонович Володимир Боніфатійович - історик, археолог, етнограф, археограф. У 1850-х рр. навчався на медичному, а потім на історико- філологічному факультетах Київського університету. Наприкінці 1850-х рр. - один з організаторів гуртка "хлопоманів", Київської громади. З

р. - професор Київського університету. У 1863-1880 рр. був головним редактором Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві, з 1881 р. - головою Історичного товариства Нестора Літописця.

Беренштам Вільям Людвигович - педагог, археолог. У 1862 р. закінчив історико- філологічний факультет Київського університету. Брав участь в організації недільних шкіл у Києві, працював у гімназіях Кам'янець- Подільського (1865-1868), Києва (1868-1879). У

р. був висланий з України, викладав у гімназіях Пскова, Петербурга. Повернувся до Києва у 1898 р. Співробітник газети "Киевский телеграф", журналу "Киевская старина".

Вовк (Волков) Федір Кіндратович - етнограф, фольклорист, антрополог, археолог. Навчався у Новоросійському і Київському університетах. Зі студентських років брав активну участь у громадівському русі. Зазнав переслідувань з боку царського уряду. З 1879 р. і до 1905 р. в еміграції. Проживав у Румунії, Швейцарії, Франції. З 1899 р. - дійсний член НТШ у Львові. Як один із складачів брав участь у зарубіжних українських виданнях творів Т. Шевченка (Прага, 1876; Женева, 1878). З 1907 р. працював приват-доцентом, а з 1917 р. - професором Петроградського університету.

Драгоманов Михайло Петрович - публіцист, історик, літературознавець, фольклорист, філософ, громадсько-політичний діяч. У 1863 р. закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, де після захисту дисертації обійняв посаду доцента. Упродовж двох років перебував у науковому відрядженні в Німеччині, Італії, Австро-Угорщині. Ще студентом брав активну участь у громадівському русі, у 70-х рр. - активний діяч "Старої Громади". Звільнений у вересні 1875 р. з університету через політичну неблагонадійність, був змушений на початку лютого 1876 р. емігрувати через Галичину і Угорщину до Австрії, а згодом до Швейцарії. У Женеві видавав збірник "Громада" (1878-1882). З 1889 р. на запрошення болгарського уряду працював професором кафедри всесвітньої історії Софійського університету. В Болгарії провів останні роки свого життя.

Житецький Павло Гнатович - філолог, педагог. Навчався в Київській духовній академії (1857-1860), на історико-філологічному факультеті Київського університету (1860-1864). Один із співзасновників і активних діячів Київської громади. Працював у гімназіях Кам'янець- Подільського, Києва. У 1880 р. через політичну неблагонадійність був висланий з Києва і впродовж наступних двох років викладав у середніх військових навчальних закладах Петербурга, в Академії генерального штабу, в Петербурзькому університеті. Після повернення в Україну працював учителем російської мови в Київському Володимирському кадетському корпусі (18821893), Дійсний член Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873), Історичного товариства Нестора Літописця (1879), НТШ у Львові (1903), член-засновник Українського наукового товариства у Києві (1906), член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1898). Один з основоположників наукового дослідження української мови.

Зібер Микола Іванович - вчений-економіст. Закінчив юридичний факультет Київського університету (1866). У 1873-1875 рр. працював доцентом, потім професором політичної економії та статистики Київського університету. Член Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, один з організаторів кооперативного руху в Україні. З 1875 р. і до 1884 р. перебував в еміграції в Швейцарії. За кордоном підтримував тісні зв'язки з українськими та російськими політемігрантами, співпрацював з М. Драгомановим.

Ковалевський Микола Васильович - педагог, історик, публіцист. У 1860 р. після закінчення полтавської гімназії поступив на історико- філологічний факультет Київського університету, з якого був виключений через демократичні погляди та громадську активність з правом скласти іспити в Харківському університеті. Після здобуття університетської освіти (1865) та закінчення Вищих педагогічних курсів при Головному військово-навчальному управлінні в Петербурзі викладав історію в Київській військовій гімназії, вчителював у Петербурзі, Полтаві, а з весни 1878 р. служив у міській управі м. Одеси. З 60-х рр. - активний учасник Київської, а у

1879 рр. - Одеської громад. Впродовж

1882 рр. перебував на засланні у м. Міну- синську. Налагоджував перевезення українських видань через кордон, влаштовував таємні склади нелегальної літератури на території України, збирав кошти для фінансування видавничої діяльності М.Драгоманова, а також Русько- української радикальної партії. Надавав матеріальну підтримку галицьким виданням "Народ", "Хлібороб", Громадський голос", "Радикал", "Життє і слово".

Лоначевський Олександр Іванович - етнограф. Закінчив Київський університет. Працював вчителем Новгород-Сіверської гімназії, інспектором Олександрівської ремісничої школи у Києві. Редагував твори народної творчості, що друкувалися у "Записках" Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Зібраний ним етнографічний матеріал надруковано у збірнику "Пісні про кохання" (1864).

Михальчук Костянтин Петрович - вчений- філолог. У 1859-1862 рр. вчився на історико- філологічному факультеті Київського університету, який не закінчив. Учасник "гуртка хлопо- манів", Київської громади. Через свої політичні погляди і діяльність переслідувався поліцією. З 1869 р. працював бухгалтером на цукровому заводі, а з 1873 р. завідував головною конторою акціонерного товариства "Київський пивоварний завод". У приватному помешканні К.Михальчука відбувалися засідання "комітету 12-ти". Автор наукових праць з української філології, що написані на замовлення Російської Академії наук.

Науменко Володимир Павлович - історик, етнограф, педагог, літературознавець, філолог. У 1873 р. закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, тривалий час викладав у навчальних закладах міста. 19051914 рр. - засновник і директор гімназії у Києві. З 1875 р. - скарбник "Старої Громади". 18931906